Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1177/22
28 листопада 2022року м.Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно зі ст.318 ЦПК України в заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суд , зокрема, розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України).
Заявнику необхідно встановити факт належності документів.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Так, заявником в заяві про встановлення факту не вказано жодної заінтересованої особи.
Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі.
Крім цього, згідно з положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До заяви заявником додано фіскальний чек про сплату судового збору від 22.10.2022 року N ПН 215600426655.
Проте, відповідно до довідки Миколаївського районного суду Миколаївської області від 03.11.2022року при проведенні реєстрації в КП "Д-3" про сплату судового збору було виявлено, що даний фіскальний чек за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту не зареєстрований та кошти не зараховані на розрахунковий рахунок.
Отже, до заяви про заявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства .
Відповідно до положень статті 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
В матеріалах, які були подані до суду, а саме копії долучених документів до заяви завірені адвокатом Івановою Л.М. при цьому відсутні на підтвердження своїх повноважень не надано жодного належного доказу(не було надано договору про надання правничої допомоги,тощо) що позбавляє суд пересвідчитись у належних її повноважень.
Таким чином звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.08.2018 у справі № 805/4297/17-а).
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви додаються її копія та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
У матеріалах справи мається заява, в якій вказаний перелік документів, що додаються до заяви, однак всупереч ч. 1 ст. 177 ЦПК України в матеріалах справи відсутні копії всіх документів для всіх учасників.
Заява містить перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви. При цьому, будь - які вказівки на докази, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності) заява не містить. Заявнику слід зазначити щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких ним додано до позовної заяви.
Відповідно до п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач повинен надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність залишення заяви без руху та надати строк заявнику для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.
Роз'яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає визначені вимоги, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М.Войнарівський