Провадження № 22-ц/803/1776/22 Справа № 199/7810/17 Категорія 47 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
07 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Гаржі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Дніпровська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про встановлення порядку користування земельною ділянкою та знесення господарських споруд, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що є власником 16/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Власником 3/25 часток вищезазначеного домоволодіння є ОСОБА_1 , власником 6/25 часток є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зазначає, що з моменту зведення будівлі і до сьогоднішнього часу відповідачі порушують її права та законні інтереси, оскільки поступово здійснюють захват земельної ділянки шляхом зведення на ній об'єктів самочинного будівництва, чим саме порушують її законні права та інтереси.
Так, у період з 2015 року по 2017 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично збудовано прибудову до будинку, площею приблизною 5м2, зведено стіну довжиною 2м. ОСОБА_1 побудований ганок та зливна яма. Вважає, що вказані будівлі побудовані з розрахунком, щоб максимально зменшити площу земельної ділянки, що знаходиться у користуванні співвласників домоволодіння.
Земельна ділянка, порядок користування якою позивач просить визначити суд, складає 820м2. Відповідно до ідеальних часток в праві власності, площа земельної ділянки, надана в користування позивачеві має складати 524,8 м2.
Зазначає, що у встановленому розмірі та у визначені строки регулярно сплачує земельний податок з фізичних осіб за 524,8 м2.
На підставі викладеного, просить суд відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення її прав, шляхом покладення на ОСОБА_1 обов'язку приведення земельної ділянки, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтування прибудови літ. б2-1, вбиральні літ. Н та вивезення отриманих внаслідок демонтажу будівельних матеріалів; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов'язку приведення земельної ділянки, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом демонтування сараю літ. «Р» та вивезення отриманих внаслідок демонтажу будівельних матеріалів. Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 820м2, відповідно до ідеальних часток в праві власності: ОСОБА_5 - 16/25, ОСОБА_1 - 3/25, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - 6/25.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_4 порядок користування земельною ділянкою площею 820 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №2 висновку судової земельно-технічної експертизи №1740/1741-19 від 27 серпня 2019 року, а саме: в користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (6/25 частини домоволодіння) виділено земельну ділянку (на плані зафарбована блакитним кольором) площею 196,8 кв.м., що відповідає площі на 6/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , (196,8 кв.м.); в користування співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини домоволодіння) виділено земельну ділянку (на плані зафарбована жовтим кольором) площею 507,2 кв.м., що менше на 17,1 кв.м. від площі на 16/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , (524,8 кв.м.); в користування співвласнику ОСОБА_1 (3/25 частини домоволодіння) виділено земельну ділянку (на плані зафарбована рожевим кольором) площею 116,0 кв.м., що більше на 17,6 кв.м. від площі на 3/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , (98,4 кв.м.) (додаток №5 до висновку експертизи). При цьому необхідно виконати наступні перевлаштування - співвласнику ОСОБА_1 розібрати душ літ. «О», співвласнику ОСОБА_4 демонтувати (розібрати) гараж літ. «Г», співвласникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розібрати сарай літ. «Р» та вбиральню літ. «С».
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення позову. Суд першої інстанції посилаючись на проведену судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 27 серпня 2019 року №1740/1741-19 та враховуючи загальну площу та конфігурацію спірної земельної ділянки вважав, що визначений експертом у другому варіанті порядок користування земельною ділянкою відповідає ідеальним часткам співвласників у домоволодінні, є оптимальним та доцільним, не передбачає ділянок, що знаходяться в спільному користуванні, дозволяє співвласникам обслуговувати житловий будинок та споруди, дає більш зручну співвласнику ОСОБА_1 можливість обслуговувати свою частину земельної ділянки, оскільки має ширину 1,50 ширину, тоді як у першому варіанті, на якому наполягала позивач має ширину 1,30.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися з апеляційними скаргами в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційні скарги мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки порядок користування земельною ділянкою суд прийняв виключно із розміру частки у справі спільної часткової власності, проте не взяв до уваги різний розмір земельної ділянки: 840 кв.м, 832 кв.м., 820 кв.м. чи 812 кв.м., порядок користування земельною ділянкою для однієї й тої самої частини у праві часткової власності на домоволодіння буде істотно інший. Суд першої інстанції зазначаючи у своєму рішенні, що позивачу належить 16/25 частки домоволодіння у праві спільної часткової власності, проте зазначений розмір виник у той час, коли загальний розмір земельної ділянки становив 840 кв.м. Суд першої інстанції не встановив фактичні обставини щодо зменшення загальної площі земельної ділянки на 20 кв.м., які на думку скаржника “зникли” з боку позивача та передані нею сусіду по межі, з яким позивач товаришує, та у рішенні послався на неналежний документ - судову земельно-технічну експертизу від 27 серпня 2019 року, яка визначає порядок користування земельною ділянкою іншого розміру ніж встановлений у первісному документі в частині його розміру. Зазначають, що рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих №313/1 від 06 квітня 1966 року порядок користування земельною ділянкою не встановлювався та не визначався, оскільки між співвласниками не було спору щодо визначеного раніше порядку користування земельною ділянкою. Вважають, що ОСОБА_4 змінює раніше визначений порядок користування земельною ділянкою. у зв'язку із зменшенням її загальної площі, хоча згода решти співвласників на зміну визначеного порядку користування земельною ділянкою у жодному документі не висловлено. Зазначають, що ОСОБА_4 не має право на оспорення визначеного порядку користування земельною ділянкою, яка встановилася до набуття нею права власності на частку у спільній частковій власності у домоволодінні АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 і ОСОБА_3 користуються лише тією земельною ділянкою, яку набули в порядку спадкування у праві спільної часткової власності на домоволодіння, а споруди: сарай літ.”Р” та вбиральня літ. “С” збудовані на належній їм земельній ділянці, тому їх розібрання на вимогу позивача, є незаконним.
ОСОБА_4 подала відзив, у якому просила залишити апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Договору про забудову від 28 вересня 1948 року ОСОБА_6 виділено земельну ділянку площею 840 кв.м., на тепер це є домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.9-10 т.1).
Згідно листа КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» №1010 від 28 лютого 2003 року рішення виконавчого комітету про виділення чи закріплення площі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в інвентаризаційній справі відсутнє (а.с.11 т.1).
Згідно листа КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» №1995 від 18 травня 2000 року домоволодіння АДРЕСА_1 належить: 6/25 частки ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 19 грудня 1974 року, 3/25 ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 24 лютого 1981 року та 16/25 частин ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в рівних частках по 8/25 частки відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 13 грудня 1980 року. Документи про розподіл земельної ділянки відсутні (а.с.12 т.1).
Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящих №313/1 від 06 квітня 1966 року визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за - ОСОБА_9 на 6/25 частки домоволодіння, за ОСОБА_10 - на 16/25 частки домоволодіння та за ОСОБА_11 - на 3/25 частки домоволодіння (а.с.22 т.1).
Рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 11 березня 1971 року визнано за ОСОБА_12 та ОСОБА_8 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 по 8/25 часток за кожним (а.с.23 т.1).
На час розгляду справи співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є - ОСОБА_4 у розмірі 16/25 часток домоволодіння, ОСОБА_1 - 3/25 часток, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 6/25 часток.
Правовий статус земельної ділянки, на якій розташовано домоволодіння АДРЕСА_1 , чи порядок користування нею співвласниками окремо не визначений.
Протягом тривалого часу, а саме з 1948 року площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у фактичному користуванні сторін у справі змінювалася.
Так, як зазначалося вище за Договором про забудову від 28 вересня 1948 року ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку площею 840 кв.м. (а.с.9-10 т.1). У свідоцтві про право на спадщину за законом від 13 грудня 1980 року при отриманні ОСОБА_8 та ОСОБА_5 спадщини після померлого ОСОБА_8 розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 зазначено 830 кв.м. і саме така площа зазначена і у технічному паспорті на домоволодіння від 13 жовтня 1980 року (а.с.17,36-38 т.1).
Водночас, у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18 листопада 2009 року при отриманні ОСОБА_4 спадщини після померлої ОСОБА_8 розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 зазначено 812 кв.м. (а.с.16 т.1).
В подальшому у документах - землевпорядна справа №63796020 від 2002 року, технічному паспорті на домоволодіння за 2009 рік, технічному паспорті на домоволодіння за 2015 рік зазначалася площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 . (а.с.18-21, 25-29, 30-33 т.1).
У технічному паспорті на домоволодіння за 2018 рік площа земельної ділянки зазначена 832 кв.м. (а.с.191-196 т.1). У схематичних планах земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 зазначено землекористувачами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а у подальшому і ОСОБА_11 із визначенням площі земельної ділянки 825 кв.м. (а.с.137, 138 т.2).
Доказів того, який розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 був на час коли співвласниками домоволодіння стали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суду не надано.
По справі проведено судову земельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта від 27 серпня 2019 року №1740/1741-19 з доопрацюваннями, відповідно до якого наразі у фактичному користуванні сторін у справі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 820 кв.м. (а.с.228-248 т.1, а.с.42-62 т.2).
Так, висновком експертизи запропоновано чотири варіанти роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
Так, за варіантом №1 роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками 6/25, 16/25 та 3/25 частини - в користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (6/25 частини домоволодіння) виділяється земельна ділянка (на плані зафарбована блакитним кольором), площею 196,8 кв.м., що відповідає площі на 6/25 частини домоволодіння (196,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована жовтим кольором) площею 510,6 кв.м., що менше на 14,2 кв.м. від площі на 16/25 частини домоволодіння (524,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_1 (3/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована рожевим кольором) площею 112,6 кв.м., що більше на 14,2 кв.м. від площі на 3/25 частини домоволодіння (98,4 кв.м.). Розміри, розташування, конфігурація та площа земельних ділянок, які виділяються в користування співвласникам домоволодіння АДРЕСА_1 надані наглядно в додатку №4. По Варіанту №1 необхідно виконати наступні перевлаштування: для вільного доступу до виділяємої земельної ділянки та до житлового будинку літ. «Б-1» співвласнику ОСОБА_1 необхідно перенесення електричного стовпа до АДРЕСА_1 та розбирання душу літ. «О»; демонтувати (розібрати) гараж літ. «Г», який належить співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини); розібрати сарай літ. «Р» та вбиральню літ. «С», які належать співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За варіантом №2 роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками 6/25, 16/25 та 3/25 частини - в користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (6/25 частини домоволодіння) виділяється земельна ділянка (на плані зафарбована блакитним кольором) площею: 196,8 кв.м., що відповідає площі на 6/25 частини домоволодіння (196,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована жовтим кольором) площею: 507,2 кв.м., що менше на 17,1 кв.м. від площі на 16/25 частини домоволодіння (524,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_1 (3/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована рожевим кольором) площею 116,0 кв.м., що більше на 17,6 кв.м. від площі на 3/25 частини домоволодіння (98,4 кв.м.). Розміри, розташування, конфігурація та площа земельних ділянок, які виділяються в користування співвласникам домоволодіння АДРЕСА_1 надані наглядно в додатку №5. По Варіанту №2 необхідно виконати наступні перевлаштування: для вільного доступу до виділяємої земельної ділянки та до житлового будинку літ. «Б-1» співвласнику ОСОБА_1 необхідно перенесення електричного стовпа до АДРЕСА_1 та розбирання душу літ. «О»; демонтувати (розібрати) гараж літ. «Г», який належить співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини); розібрати сарай літ. «Р» та вбиральню літ. «С», які належать співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Варіантом №3 роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками 6/25, 16/25 та 3/25 частини передбачено, що в користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (6/25 частини домоволодіння) виділяється земельна ділянка (на плані зафарбована блакитним кольором): площею 217,9 кв.м., що більше на 21,1 кв.м. від площі на 6/25 частини домоволодіння (196,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована жовтим кольором) площею: 486,6 кв.м., що менше на 38,2 кв.м. від площі на 16/25 частини домоволодіння (524,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_1 (3/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована рожевим кольором) площею: 115,5 кв.м., що більше на 17,1 кв.м. від площі на 3/25 частини домоволодіння (98,4 кв.м.). Розміри, розташування, конфігурація та площа земельних ділянок, які виділяються в користування співвласникам домоволодіння АДРЕСА_1 надані наглядно в додатку №6. По Варіанту №3 необхідно виконати наступні перевлаштування: для вільного доступу до виділяємої в користування земельної ділянки співвласнику ОСОБА_1 та до житлового будинку літ. «Б-1», необхідно перенесення електричного стовпа до АДРЕСА_1 та знесення душу літ. «О»; демонтувати (розібрати) гараж літ. «Г», який належить співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини); розібрати сарай літ. «Р», який належить співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За варіантом №4 роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками 6/25, 16/25 та 3/25 частини в користування співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (6/25 частини домоволодіння) виділяється земельна ділянка (на плані зафарбована блакитним кольором) площею: 196,8 кв.м., що відповідає площі на 6/25 частини домоволодіння (196,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована жовтим кольором) площею: 507,7 кв.м., що менше на 17,1 кв.м. від площі на 16/25 частини домоволодіння (524,8 кв.м.). В користування співвласнику ОСОБА_1 (3/25 частини домоволодіння) виділяється ділянка (на плані зафарбована рожевим кольором) площею: 115,5 кв.м., що більше на 17,1 кв.м. від площі на 3/25 частини домоволодіння (98,4 кв.м.). Розміри, розташування, конфігурація та площа земельних ділянок, які виділяються в користування співвласникам домоволодіння АДРЕСА_1 надані наглядно в додатку №7. По Варіанту №4 необхідно виконати наступні перевлаштування: для вільного доступу до виділяємої в користування земельної ділянки співвласнику ОСОБА_1 та до житлового будинку літ. «Б-1», необхідно перенесення електричного стовпа до АДРЕСА_1 та знесення душу літ. «О»; демонтувати (розібрати) гараж літ. «Г», який належить співвласнику ОСОБА_4 (16/25 частини); розібрати сарай літ. «Р» та вбиральню літ. «С», які належать співвласникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.42-62 т.2).
Відповідно до положень частини першої статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Статтею 73 ЗК УРСР 1922 року в редакції, чинній на час набуття права особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було встановлено, що кожен двір та зміни у його складі реєструються сільрадою у подвірних книгах, з поіменним зазначенням всіх членів двору і голови господарства.
Відповідно до частин першої, другої статті 90 ЗК УРСР 1970 року в редакції, чинній на час набуття права власності на домоволодіння ОСОБА_8 , а після нього в порядку спадкування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.
Статтею 91 ЗК УРСР 1970 року було встановлено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов'язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в порядку, встановленому статтею 167 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 120 ЗК України, чинній на час набуття права власності в порядку спадкування на частину домоволодіння ОСОБА_4 якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
При вирішенні спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначаючи варіанти користування, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши, що другий варіант роздільного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками 6/25, 16/25 та 3/25 частин відповідає ідеальним часткам співвласників у домоволодінні, є оптимальним та доцільним, не передбачає ділянок, що знаходяться в спільному користуванні, дозволяє співвласникам обслуговувати житловий будинок та споруди, врахувавши загальну площу та конфігурацію спірної земельної ділянки, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про не встановлення судом першої інстанції фактичних обставин щодо зменшення загальної площі земельної ділянки на 20 кв.м., які на думку скаржника “зникли” з боку позивача та передані нею сусіду по межі, з яким позивач товаришує не заслуговують на увагу, оскільки питання зменшення загальної площі спірної земельної ділянки не було предметом розгляду та відповідачами ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що зменшення такої земельної ділянки відбулося саме за рахунок площі земельної ділянки ОСОБА_4 .
Аргументи апеляційної скарги про посилання судом першої інстанції у своєму рішенні послався на неналежний документ - судову земельно-технічну експертизу від 27 серпня 2019 року, яка визначає порядок користування земельною ділянкою іншого розміру ніж встановлений у первісному документі в частині його розміру, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки висновки зазначеної експертизи відповідачами не спростовані.
Доказів встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою відповідачами суду також не надано, тому доводи про зміну зі сторони ОСОБА_4 без згоди інших співвласників домоволодіння встановленого порядку користування, є необгрунтованими та недоведеними.
Наведені та інші приведені доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, а є власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку, тому судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова