Провадження № 22-ц/803/5819/22 Справа № 205/5401/20 Категорія 24 Суддя у 1-й інстанції - Приходченко О. С. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
У липні 2020 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що підприємство надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії згідно з діючими тарифами для населення за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є власниками зазначеного домоволодіння.
Під час перевірки стану електричних приладів і електроустановок відповідачів, яка відбулася 14 лютого 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, яка є власністю електропостачальника, з метою безоблікового споживання електричної енергії поза приладом обліку. Внаслідок вказаного порушення електрична енергія споживається, але приладом обліку не враховується. За результатами перевірки та внаслідок виявленого порушення у присутності відповідача ОСОБА_1 було складено акт про порушення серії Н № 137250 від 14 лютого 2018 року, який підписаний останньою без зауважень. 14 березня 2018 року відбулося засідання комісії, на якому прийнято рішення про нарахування вартості недорахованої електричної енергії в сумі 71 168,59 грн. 14 березня 2018 року вих. № 17/04 позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу про відшкодування збитків у розмірі 71 168 гривень 59 коп., яку відповідачами залишено без задоволення. На підставі вищезазначеного, просять стягнути з відповідачів солідарно на свою користь суму недорахованої електричної енергії у розмірі 71 168, 59 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 71 168, 59 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову та покладення на відповідачів обо вязку відшкодувати спричинені збитки позивачеві, оскільки факт порушення позивачами ПКЕЕН, підтверджується актом про порушення серії Н 137250 від 14 лютого 2018 року про порушення ПКЕЕН. Комісія з розгляду актів про порушення від 14 березня 2018 року визначила вартість недорахованої електроенергії згідно пункту 3.1 Методики у розмірі 71 168, 59 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії на підставі акта про порушення, оформлений протоколом від 14 лютого 2018 року №137250, здійснено АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з недодержанням вимог за частинами 1,2 ст.9 Закону, щодо наявності обов'язкових реквізитів, а саме: не зазначена посадова особа, яка склала розрахунок, також розрахунок ніким не підписано, помилково застосовано до спірних правовідносин підпункт “а” п.3.3 методики, який у визначених законом випадках дозволяє стягнути збитки за три роки, тоді як в даному випадку перерахунок вартості необлікованої електроенергії здійснюється на підставі підпункту б) п.3.3 методики з дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Зазначає, що зареєстрована та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 , тому користується електроенергією за вказаною нею адресою, що свідчить про відсутність вчинення нею правопорушення та безпідставність звернення до неї з вимогами про відшкодування збитків.
АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» подало відзив, у якому просило залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачі у справі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 в рівних частках, право власності на яке у встановленому законом порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» (а.с.18).
За вишевказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та надаються послуги з постачання електричної енергії (а.с. 8).
14 лютого 2018 року за місцем надання послуг з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , при проведенні технічної перевірки стану електричних приладів та електроустановок, було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза засобами обліку споживання електричної енергії із зміною схеми підключення (накид), електроенергія використовується, засобом обліку не враховується, самовільне підключення виконано до мережі, яка є власністю позивача. За результатами перевірки електромонтером ОСОБА_3 та електромонтером ОСОБА_4 був складений акт про порушення серії Н № 137250 від 14 лютого 2018 року (а.с. 4).
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН прийнято рішення про відповідність акта серії Н № 137250 від 14 лютого 2018 року вимогам пунктів 21,37 ПКЕЕН про виявленні порушення п. 48 Правил та визначена вартість недорахованої електроенергії згідно пункту 3.1 Методики у розмірі 71 168, 59 грн. (а.с. 8).
14 березня 2018 року ОСОБА_1 було вручено досудову претензію про сплату нарахувань по акту про порушення у розмірі 71 168 гривень 59 коп. (а.с. 10), яку відповідачами залишено без задоволення.
З урахуванням того, що акт про порушення було складено 14 лютого 2018 року, до правовідносин, що виникли між сторонами, слід застосовувати положення Правил користування електричною енергією для населення, які затверджено Постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року.
Згідно з п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджено Постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
Відповідачем зауважень до виявлених порушень надано не було, нею було зазначено, що порушення було вчинено власником іншої частини будинку (а.с. 5).
Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджено Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджено Постановою КМУ № 1357 від 26 липня 1999 року, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року.
Сума збитків була нарахована відповідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.
Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальникові внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, яка була чинна на час виявлення порушення.
Сума збитків була нарахована відповідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальникові внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Нормою ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76,77,78,79 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Встановивши, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по Ѕ частині які отримували вказані послуги і користувалася ними, порушили правила роздрібного ринку електричної енергії у вигляді самовільного прихованого підключення струмоприймачів до електромережі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку, чим завдали збитків позивачеві, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії на підставі акта про порушення, оформлений протоколом від 14 лютого 2018 року №137250, здійснено АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з недодержанням вимог за частинами 1,2 ст.9 Закону, щодо наявності обов'язкових реквізитів, а саме: не зазначена посадова особа, яка склала розрахунок, також розрахунок ніким не підписано є безпідставними, оскільки правильність заповнення складеного зазначено вище розрахунку та правомірність його підписання відповідачем не спростовано, оскільки будь-яких доказів на спростування фактів, встановлених у рішенні суду першої інстанції стосовно правильності заповнення та підписання ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про помилковість нараховання суми за недораховану електроенергію за останні три роки, оскільки для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у період з дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, а тому сума нарахування повинна нараховуватись з дати останнього контрольного огляду, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно п. 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
З протоколу засідання комісії ДМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕН №17 від 14 березня 2018 року вбачається, що остання технічна перевірка у домоволодінні проведена у квітні 2009, тому з огляду на вище викладене, судом першої інстанції правильно здійснено нарахування суми за недораховану електроенергію за останні три роки.
Доводи апеляційної скарги про місце проживання скаржника за іншою адресою не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують обов'язок останньої, як власника майна, з утримання належного їй домоволодіння.
Решта доводів апеляційної скарги зводиться до незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю.Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова