Провадження № 22-ц/803/6688/22 Справа № 191/2602/20 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І.Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
12 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів як відшкодування завданої моральної шкоди,-
У вересні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів як відшкодування завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 посилалися на те, що з 25 жовтня 2010 року вони почали дізнаватися про масштаби вчиненого у їхньому будинку і всій садибі погрому та жахливого сміттєзвалища. Наслідком зловмисних дій відповідачів є дуже великі борги за комунальні послуги. Загальний розмір матеріальної шкоди склав 27939 грн. 35 коп. У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь позивачки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1764 грн. 28 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено. Позивачі зазначають, у червні 2019 року вони звернулися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року, а саме: наявності в провадження Синельниківського ВП кримінального провадження № 12019040390000853 від 05 червня 2019 року за фактом підробки ОСОБА_6 довідки щодо відсутності в Синельниківському МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області виконавчого провадження щодо виселення відповідачів. Постановою Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційну скаргу позивачів залишено без розгляду, однак у постанові суду чітко зазначено, що “обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і підставою для пред'явлення нової вимоги”. Розмір моральної шкоди, яку завдали їм відповідачі вони оцінюють в 10000 грн. Підставою для цього позову є, серед іншого, попередні судові рішення у цивільній справі № 191/2781/15. На підставі викладеного ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просили суд стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на їх користь грошові кошти в сумі 10 000 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2022 року, з урахуванням ухвали Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2022 року про виправлення описки, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів як відшкодування завданої моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 10 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ст. ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні даного спору про стягнення моральної шкоди слід встановити: факт заподіяння позивачу шкоди; протиправність діяння відповідача (відповідачів); наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача (відповідачів).
При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обов'язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Встановлено, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року у справі №191/2781/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення коштів як відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 1764 грн. 28 коп. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат у справі (т.1 а.с.53-55).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та у скасованій частині ухвалено нове рішення, про відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення коштів як відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди (т.1 а.с.56-58).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 06 грудня 2017 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2016 року залишено без змін (т.2 а.с.82, 83).
Вказаними рішеннями судів встановлено, ОСОБА_2 на підставі договору дарування з 01 грудня 2009 року є власником 1/2 житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
З 01 вересня 2008 по вересень 2010 року у вказаному будинку проживала сім'я ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2010 року були усунені порушення права власності в користуванні ОСОБА_2 житловим будинком шляхом виселення з нього відповідачів.
Крім того, між колишнім власником зазначеного будинку - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди житла, яким визначено порядок сплати орендної плати та інших платежів.
При цьому, усі платежі орендодавцем отримано від орендаря 30 вересня 2009 року, про що ОСОБА_7 здійснено власноруч запис на договорі.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звернувшись до суду у вересні 2020 року з позовом у цій справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просили суд стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на їх користь грошові кошти в сумі 10 000 грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди (т.1 а.с.1-3, 51, 52).
Позивачі у позовній заяві зазначали про те, що з 25 жовтня 2010 року вони почали дізнаватися про масштаби вчиненого у їхньому будинку і всій садибі погрому та жахливого сміттєзвалища. Наслідком зловмисних дій відповідачів є дуже великі борги за комунальні послуги. Зазначали, що підставою цього позову є, серед іншого, попередні судові рішення у справі№191/2761/15.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, позивачами у цій справі не доведено належними та допустимими доказами понесених ними моральних, душевних страждань внаслідок дій відповідачів. Також не обґрунтовано розмір моральної шкоди, яку позивачі просили стягнути з відповідачів.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів як відшкодування завданої моральної шкоди у зв”язку з недоведеністю.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності, обґрунтованості позовних вимог є безпідставними та не підтверджуються належними доказами у справі.
Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Лаченкова