Провадження № 22-ц/803/7342/22 Справа № 611/245/21 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
08 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Максюти Ж.І.
суддів Свистунової О.В., Пищиди М.М.
за участю секретаря Драгомерецької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська" - адвоката Гіль Євгена Вікторовича на рішення Амур-Ніжньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» до ОСОБА_1 про визнання дій по виконанню рішення суду незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» до ОСОБА_1 про визнання дій по виконанню рішення суду незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову посилався на те, що рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року його позов задоволено частково і поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська"; скасовано акт від 11 квітня 2014 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27 березня 2014 року на Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська", складений комісією Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Харківській області; зобов'язано відповідачів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"Барвінківська",Головне управління Держпраці у Харківській області виконати вимоги "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварійна виробництві",затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 30листопада 2011року щодо нещасного випадку з тяжкими наслідками,що стався 27 березня 2014 року на Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська", де постраждалим є ОСОБА_1 ; стягнуто із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська"на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу із 27 березня 2014 року по 18 жовтня 2017 року у розмірі 135 812,96 грн. 32360,27 грн. - суму індексації, 79581,39 грн. - компенсації втрати частки доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, 20000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди, а всього 267 754,62 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць; вирішено питання щодо розподілу судових витрат; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська" з 27 березня 2014 року.
Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року постанову апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року та рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року роз'ясненно рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 та ухвалено, що на виконання зазначеного рішення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» в частині поновлення позивача на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року, має бути виданий наказ (розпорядження) та на його підставі внесено відповідний запис у трудову книжку позивача.
Всупереч ухваленому рішенню суду від 20.11.2017, відповідач видав наказ про прийняття позивача на роботу.
З огляду на зазначене, позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду та просив суд - поновити строки звернення до районного суду за вирішенням трудового спору з поважних причин їх пропуску, а саме: відсутності у позивача оскаржуваного наказу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» № 192/1-К від 01 липня 2020 року та отримання його копії лише 08 квітня 2021 року; скасувати наказ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» №192/1-К від 01 липня 2020 року про прийом позивача на роботу з 27.03.2014 на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, який суперечить рішенню Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року та ухвалі цього ж суду від 28.03.2018 у справі №611/876/14-ц; зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» видати наказ наступного змісту: Наказ №____ від 12 березня 2014 року - прийняти ОСОБА_1 із 12 березня 2014 року на посаду тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська»; зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» видати наказ наступного змісту: Наказ №_____від 2021 року - На виконання рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року у справі №611/876/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська», Головного управління Держпраці у Харківській області, треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Барвінківському районі Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Подолівська», про поновлення на роботі, скасування акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, вчинення певних дій, поновлено ОСОБА_1 із 27 березня 2014 року на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська»; стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська»; стягнути з відповідача моральну шкоду розмірі 50000 грн.
Відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд - припинити дії відповідача ОСОБА_1 , що порушують право СТОВ Агрофірма «Барвінківська» на виконання рішення суду з боку ОСОБА_1 у справі № 611/876/14-ц шляхом визнання дій останнього по невиконанню судових рішень протиправними та незаконними, зобов'язати Відповідача усунути перешкоди для здійснення права СТОВ Агрофірма «Барвінківська» по виконанню рішення Близнюківського районного суду у справі № 611/876/14-ц; відновити становище СТОВ Агрофірма «Барвінківська» шляхом зобов'язання ОСОБА_1 прибути на підприємство та надати документи передбачені ст. 24 КЗпП, а саме - трудову книжку для внесення в неї відповідного запису та стягнути з відповідача судові витрати по справі. В обґрунтування зустрічного позову СТОВ Агрофірма «Барвінківська» посилалися на те, що відповідно до ст. 235 КЗпП України позивачем ОСОБА_1 , не вірно обрано спосіб захисту прав працівника. Також, ОСОБА_1 навмисно не виконує рішення суду і не дотримується вимог ст. 139 КЗпП України, а саме через невихід на роботу, недотримання ОСОБА_1 трудової дисципліни призвело до порушень з його боку ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» та абзацу першого п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», а саме: неможливість видання відповідного наказу та внесення запису у трудову книжку (увесь час розгляду справи перебувала у ОСОБА_1 та її оригінал було оглянуто в судовому засіданні 20.11.2017), так як наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити пункти про: а)скасування наказу про звільнення; б) поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення; в)виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
12 березня 2018 року від Відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про прийом його трудової книжки, при цьому трудову книжку ОСОБА_1 не надав, пояснення про причини невиходу на роботу з 20 листопада 2017 року по 12 березня 2018 року надати відмовився.
14 березня 2018 року йому було вручена відповідь про неможливість прийняти на роботу його трудову книжку, оскільки це призведе до невиконання рішення суду та порушення норм законодавства, трудову книжку знову не надав, пояснення про причини не виходу на роботу надати знову відмовився.
03 квітня 2018 року позивачем отримано ухвалу Близнюківського районного суду від 28 березня 2018 року по справі № 611/876/14-ц у провадженні 2-р/612/2/18 згідно якої задоволено заяву головного державного виконавця міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюму Головного територіального управління юстиції у Харківській області Тертишного А.В. про роз'яснення судового рішення (виконавчого документа) про те, який саме наказ про звільнення є незаконним та який запис у трудовій книжці ОСОБА_1 необхідно скасувати щоб поновити його на роботі та з якої дати. Зазначена ухвала набула чинності 14 липня 2020 року (на підставі Постанови Харківського апеляційного суду). В даній ухвалі, судом підтверджено факт обізнаності ОСОБА_1 про необхідність негайного виконання рішення суду, про необхідність дотримання трудової дисципліни, а також, судом підтверджено факт того, що на момент прийняття судом рішення у справі № 611/876/14-ц Відповідача не звільнено, про що ОСОБА_1 добре відомо. Просили врахувати правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі №465/4679/16 (провадження №61-29024св18). При цьому на теперішній час волевиявлення ОСОБА_1 про виконання рішення суду та прибуття на роботу відсутні, про що свідчить його позов про скасування наказу та неприбуття на роботу.
30 червня 2020 року та 08 липня 2020 року підприємство зверталось до Відповідача з листами (направленими через оператора поштового зв'язку «Укрпошта» із рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення) із вимогами щодо виконання ОСОБА_1 рішення та ухвали Близнюківського районного суду Харківської області по справі № 611/876/14-ц. Зазначені листи Відповідачем отримані 02 липня та 10 липня 2020 року відповідно. Тобто, СТОВ Агрофірма «Барвінківська» здійснило всі законні заходи щодо виконання рішення суду ще до набуття чинності ухвали Близнюківського районного суду від 28.03.2017 у справі № 611/876/14-ц, згідно якої суд зобов'язав підприємство саме приймати Відповідача на роботу з 27.03.2014 на посаду тракториста-машиніста.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2021 було відкрито провадження по даній справі.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.09.2021 здійснено перехід у справі зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, прийнято зустрічний позов та об'єднано в одне провадження первісний та зустрічний позови.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.12.2021 було підготовче провадження по даній справі.
Відповідно до розпорядження Верховного суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» №16/0/9-22 від 06.04.2022 та відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Лозівського міськрайонного суду Харківської області на Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Скасовано наказ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» №192/1-К від 01 липня 2020 року про прийом ОСОБА_1 на роботу з 27.03.2014 на посаду тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська».
Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на виконання рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року.
Стягнено з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнено з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп.
У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» до ОСОБА_1 про визнання дій по виконанню рішення суду незаконними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Судові витрати по зустрічному позову віднесено на рахунок позивача за зустрічним позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська».
Не погодившись із рішенням суду, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська" - адвокат Гіль Є.В., посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, та на порушення судом норм процесуального та матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, та задоволення зустрічного позову та стягнення судових витрат понесених позивачем за зустрічним позовом.
Від позивача у справі відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у провадженні Близнюківського районного суду Харківської області перебувала на розгляді цивільна справа №611/876/14-ц за позовом ОСОБА_1 до до СТОВ АФ "Барвінківська", Головного управління Держпраці у Харківській області, треті особи - СТОВ АФ "Подолівська", Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Барвінківському районі Харківської області, про поновлення на роботі, оскарження рішення комісії (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався на виробництві та встановлення факту нещасного випадку на виробництві за формою Н-1 і зобов'язання вчинити певні дії, а також стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 позов ОСОБА_1 задоволено частково - поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська"; скасовано акт від 11 квітня 2014 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27 березня 2014 року на Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська", складений комісією Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Харківській області; зобов'язано відповідачів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська", Головне управління Держпраці у Харківській області виконати вимоги "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року щодо нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 27 березня 2014 року на Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська", де постраждалим є ОСОБА_1 ; стягнуто із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська"на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу із 27 березня 2014 року по 18 жовтня 2017 року у розмірі 135 812,96 грн. 32360,27 грн. - суму індексації, 79581,39 грн. - компенсації втрати частки доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, 20000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди, а всього 267 754,62 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць; вирішено питання щодо розподілу судових витрат; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року залишено без змін.
Додатковим рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року поновлено ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська" з 27 березня 2014 року.
Постановою Верховного Суду від 20 травня 2020 року постанову апеляційного суду Харківської області від 24 січня 2018 року та рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 28 березня 2018 року роз'яснення рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 та постановлено, що на виконання зазначеного рішення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» в частині поновлення позивача на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року, має бути виданий наказ (розпорядження) та на його підставі внесено відповідний запис у трудову книжку позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що доказів зворотного, Сільськогосподарським ТОВ Агрофірма «Барвінківська», суду не надано, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» №192/1-К від 01 липня 2020 року про прийом ОСОБА_1 на роботу з 27.03.2014 на посаду тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» та зобов'язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на виконання рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» з 27 березня 2014 року підлягають задоволенню та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, вірно дійшов висновку про те, що з відповідача на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 3000 грн.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, підставою звернення із зустрічним позовом є виконання сторонами рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року у справі №611/876/14-ц, але при цьому позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту не відповідає нормі ч.2 ст.16 ЦК України.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.
Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.
Доводи апеляційної скарги щодо визнання протиправним та скасовуючи наказ Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» від 01.07.2020 №192/1-К суд першої інстанції допустив порушення рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 року у справ №611/876/14-ц, не приймаються до уваги, оскільки при розгляді вказаної справи ОСОБА_1 не ставилося питання про скасування вказаного наказу, а вирішувалося питання щодо його поновлення на роботі, а саме рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 поновлено на роботі.
Крім того, як встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 25.08.2021 року рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 20.11.2017 року щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано, а наказ №192/1-К від 01.07.2020 року про прийом його на роботу оскаржується.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
КЗпП України не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення.
За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов'язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.
Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків.
При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Доводи апеляційної скарги щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, також не приймаються до уваги, оскільки згідно із ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Враховуючи те, що відповідачем були порушені охоронювані законом трудові права ОСОБА_1 , призвело останнього до необхідності з його боку докладати додаткових зусиль для організації свого звичайного образу життя, суд вважає, що позивачу було завдано моральну шкоду, що є підставою для її стягнення згідн ст.237-1 КЗпП України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції вірно виходив з принципів виваженості, розумності та справедливості.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 3000,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, інші доводи вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Таким чином, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи .
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Барвінківська" - адвоката Гіль Євгена Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Ніжньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: О.В. Свистунова
М.М. Пищида