Справа № 545/3208/21
н/п 2-а/953/84/22
09 грудня 2022 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративною позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП, в якій просить скасувати постанову серії БАВ № 411343 від 19 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським з РПП СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Губським А.А. Просив стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 454 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 вересня 2021 року поліцейський з РПП СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Губський А.А. виніс постанову серії БАВ № 411342 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. На підставі постанови позивач як водій транспортного засобу DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, а саме - за перевезення газового конденсату в кількості 24140 кг - маса продукту, смт. Коломак а/д С211602 без передбаченого відповідного узгодження маршруту дорожнього перевезення вантажу на зазначеній ділянці дороги, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач не погоджується з винесеною постановою та зазначає, що співробітник поліції не повідомив йому про причини зупинки, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не роз'яснив його права та проігнорував клопотання позивача про бажання скористатись юридичною допомогою адвоката. Крім того, на місці зупинки позивач надав поліцейському затверджене начальником УПП в Полтавській області ДПП погодження №2021-13855301-882НВ маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів від 09 вересня 2021 року, зокрема, за маршрутом: Краснокутськ - Новоіванівка - Т 2116 - М03 - Чутове - М03 - Полтава, що, на думку позивача, передбачає напрямок по автодорогам, які мають позначення Т 2116 та М03 зі з'їздом на дороги, що ведуть через Коломак, Новоіванівку та Краснокутськ. У порушення ст.283 КУпАП у постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначені місце і час скоєння правопорушення. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням положень КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2021 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2021 року вищевказану адміністративну справу передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Ляха М.Ю.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Витребувано у Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП усі наявні у нього докази, що стосуються обставин, викладених в позовній заяві.
13 грудня 2021 року від представника відділу правового забезпечення ГУНП в Харківській області старшого юрисконсульта Крюкова О.О. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що твердження позивача, якими він обґрунтовує наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Вказує, що зі змісту написаних 19 вересня 2021 року позивачем власноручно пояснень слідує, що він був повідомлений про причини зупинки, а саме - перевірка маршруту. Крім того, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у ній вказані: дата вчинення адміністративного правопорушення - 19 вересня 2022 року, час вчинення - 16 година 05 хвилин, місце вчинення - а/д С211602 - Коломак. Що стосується доводів позивача з приводу того, що останній мав право рухатися на транспортному засобі DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по автомобільній дорозі С211602 - Коломак на підставі погодження №2021-13855301-882НВ маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженого начальником УПП в Полтавській області ДПП, зазначає, що відповідно до вказаного погодження рух автомобіля DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не затверджений по автомобільній дорозі С211602 - Коломак. Отже, позивач, рухаючись по вказаній автомобільній дорозі без відповідного погодження, порушив вимоги п.22.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП України. Заперечував з приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративні справі, а також належних допустимих, достатніх і достовірних доказів, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу між суддями адміністративної справи №545/3208/21, провадження №2-а/953/84/22, який здійснено 13 жовтня 2022 року відповідно до наказу голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. №02-03/213 від 23 вересня 2022 року «Про надання відпустки по догляду за дитиною судді Лях М.Ю.», адміністративну справу передано в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2022 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій просила суд розглядати справу за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП у судове засідання не з'явився, був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не подавав, у відзиві від 13 грудня 2021 року представник відділу правового забезпечення ГУНП в Харківській області старший юрисконсульт Крюков О.О. просив розглядати справу за відсутності ГУНП в Харківській області.
За змістом положень ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 19 вересня 2021 року поліцейський з РПП СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Губський А.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №411343, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 510 грн.
Яв вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 19 вересня 2021 року о 16 годині 00 хвилини керував на а/д С 211602 - Коломак автомобілем DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та перевозив «Конденсат газовий» об'ємом 24140 кг без відповідного узгодження маршруту дорожнього перевезення вантажу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-1 КУпАП.
Відповідно до наказу директора ТОВ «Компанія Торговий дім «Зернопродукт» Мороза А.А. №3 о/с від 03 травня 2019 року, ОСОБА_1 прийнятий до ТОВ «Компанія Торговий дім «Зернопродукт» та призначений на посаду водія автотранспортних засобів з 06 травня 2019 року.
На виконання службових обов'язків 19 вересня 2021 року ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу конденсату газового з пункту навантаження УППНГ Сахалінського НГКР до пункту розвантаження: с. Нижні Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 258-ГК//2594 від 19 вересня 2021 року.
Як вбачається з товарно-транспортної накладної № 258-ГК//2594 від 19 вересня 2021 року, водій ОСОБА_1 здійснював перевезення конденсату газового, масою - 24140 кг на автомобілі DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого Полтавським ВРЕР, автомобіль DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «Компанія Торговий дім «Зернопродукт».
Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб'єктом адміністративного правопорушення.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, зокрема частина перша статті 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу, що відповідає ст.258 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КАС України у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, розглянута уповноваженою особою безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає ст. 258 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КАС України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення можливе лише після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 268 КУпАП встановлено імперативну вимогу розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався за місцем вчинення адміністративного правопорушення та оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №411343 позивач отримав 19 вересня 2021 року.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зі змісту постанови серії БАВ №411343 від 19 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським з РПП СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Губським А.А. щодо ОСОБА_1 , слідує, що останній притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.
Статтею 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Вказана стаття у редакції на час складання постанови містила дві частини, зокрема: перша частина передбачала відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, друга частина передбачала відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Разом з тим в оскаржуваній постанові поліцейський не зазначив частину статті 132-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, диспозиції частини першої та другої ст.132-1 КУпАП є бланкетними, тобто лише описують безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилають до інших галузей права, тобто відсилають до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб щодо дотримання правил дорожнього руху. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
У своєму відзиві відповідач посилається на те, що позивач порушив вимоги п. 22.5 ПДР України, однак в оскаржуваній постанові не вказаний пункт ПДР України, який, на думку поліцейського, порушив ОСОБА_1 .
Суд не приймає до уваги посилання позивача про відсутність у постанові вказівки на час та місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки під час аналізу постанови суд встановив, що у постанові поліцейський зазначив час вчинення адміністративного правопорушення - 16 година 05 хвилин, та місце вчинення - а/д С211602 - Коломак .
При цьому суд погоджується з доводами позивача про порушення поліцейським вимог ст. 268 КУпАП, зокрема щодо не роз'яснення йому прав та обов'язків, що є законодавчою гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №411343 слідує, що особа, яка розглядала справу та виносила оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, у порушення вимог ст. ст. 268, 279 КУпАП та п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 1395, водію ОСОБА_1 не роз'яснила його права та обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, що підтверджується відсутністю підпису ОСОБА_1 у в графі «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз'яснено».
Доказів того, що ОСОБА_1 відмовлявся від підпису про ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, відповідач не надав.
Відтак, не виконання поліцейським в повній мірі вимог ст. 279 КУпАП та п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 1395, а саме не роз'яснення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, свідчить про порушення процедури (порядку) розгляду справи, що позбавило позивача, у тому числі права на отримання правової допомоги (права на захист).
Крім того, вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення позивача, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено його права та обов'язки, розглянуто клопотання в разі їх наявності.
Твердження позивача про те, що поліцейський не повідомив йому причини зупинки спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19 вересня 2021 року, долучених відповідачем до відзиву, в яких ОСОБА_1 зазначив, що 19 вересня 2021 року рухався на автомобілі DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за маршрутом Новоіванівка - Коломак та був зупинений з причини - перевірка маршруту.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги га заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не заперечує факту перевезення ним вищезазначеного вантажу, однак вважає, що поліцейський неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, оскільки він мав дозвіл на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів з небезпечним вантажем, зокрема, на ділянці місцевості Краснокутськ - Новоіванівка - Коломак - Т2116 - М03 - Чутове - М03 - Полтава, що в свою чергу передбачає напрямок по автодорогам, які мають призначення Т-2116 та М03 зі з'їздом на дороги, які ведуть через Коломак до Новоіванівки та Краснокутська, що відповідно звільняє його від адміністративної відповідальності за порушення, яке передбачено ст. 132-1 КУпАП.
Наказом МВС України № 656 від 04 серпня 2018 року затверджені Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Пунктом 1 Розділу 1 вказаних Правил передбачено, що ці правила визначають порядок та основні вимоги до забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів на всій території України.
Згідно з п. 9 Розділу 1 вказаних Правил при перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, зокрема: при перевезенні небезпечних вантажів, які є вантажами підвищеної безпеки, - погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, видане уповноваженим підрозділом поліції, зразок якого наведено в додатку до цих Правил.
Відповідно до вказаного зразка в погодженні зазначається маршрут руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
Відповідно до вимог п. 12 Розділу ІІ Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом МВС України від 04 серпня 2018 року № 656, підрозділи поліції формують погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів у єдиній інформаційній системі МВС.
На виконання вказаних вимог ТОВ «КТД «Зернопродукт» отримало у відділі безпеки ДР управління Патрульної поліції в Полтавській області погодження маршруту руху транспортного руху транспортного засобу DAF ТЕ 47 XS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів №2021-13855301-882 НВ від 09 вересня 2021 року, строком дії з 10 вересня 2021 року по 06 березня 2022 року, за маршрутом, зокрема на ділянці Краскокутськ - Новоіванівка - Коломак - Т2116 - М03 - Чутове - М03 - Полтава, що в свою чергу передбачає напрямок по автодорогам, які мають позначення Т-2116 та М03 зі з'їздом з дороги, що ведуть через Коломак до Новоіванівки та Краснокутська.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку погодження та оформлення маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів, визначений порядок оформлення погодження дорожнього перевезення небезпечного вантажу, зокрема у п.п. 2 п. 4 зазначено, що у пункті 1 зазначається маршрут перевезення небезпечного вантажу. Маршрут перевезення складається з урахуванням установлених на ділянках автомобільних доріг та вулиць обмежень на рух транспортних засобів так, щоб за можливості виключати проїзд транспортних засобів із небезпечними вантажами через комерційні або житлові райони, екологічно чутливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або дорогами, які становлять істотну фізичну небезпеку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1242 від 17 листопада 2021 року затверджено Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення.
Згідно з цим Переліком автомобільні дороги загального користування державного значення класифікуються таким чином: міжнародні автомобільні дороги з позначкою «М», національні автомобільні дороги - «Н», регіональні автомобільні дороги «Р», територіальні автомобільні дороги - «Т». Доріг з позначкою «С», на яку у своєму відзиві вказує відповідач, даний класифікатор не містить.
Так, відповідно до вказаного переліку літерою М позначено дороги міжнародного значення, зокрема позначення М03 має дорога Київ - Харків - Довжанський (на м. Ростов-на-Дону). Літерою Т позначено територіальні автомобільні дороги. Так, позначення Т-2116 має автодорога територіального значення /М-03/-Коломак - Шелестове - Колонтаїв, протяжністю 38,1 км.
Позивач зазначає, що його транспортний засіб був зупинений на перехресті доріг Коломак - Шелестове та Коломак - Новоіванівка у напрямку до Новоіванівки, тобто на автошляху, визначеному у погодженому маршруті на ділянці автомобільних доріг Краскокутськ - Новоіванівка - Коломак - Т2116 - М03 - Чутове - М03 - Полтава, класифікація яких відповідає Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення, позивачу інкримінується проїзд автомобільною дорогою «С211602», яка відсутня у вищевказаному Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, оскільки у вказаному переліку відсутня класифікація доріг з позначкою «С».
З аналізу викладеного суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст. 132-1 КУпАП відповідач суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього відбувся за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням встановленого законодавством порядку притягнення до адміністративної відповідальності, а відтак прийняте за результатом такого розгляду рішення, оформлене оскаржуваною постановою, не відповідає таким ознакам, як виваженість та об'єктивність.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №411343 від 19 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу скасувати, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
При вирішенні питання про стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 454 грн, що підтверджується квитанцією № ПН6629 від 28 вересня 2021 року.
З урахуванням викладеного суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області судовий збір у розмірі 454 гривні.
Крім того, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн, посилається на те, що позивач не надав належних, достатніх, допустимих і достовірних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Суд не погоджується з такими доводами з огляду на таке.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу позивач подав такі документи: договір про надання правової допомоги від 27 вересня 2021 року, укладений між адвокатом Сучковою Ю.О. та Діденком А.О., в якому в п. 1 зазначено, що предметом договору є забезпечення інтересів ОСОБА_1 , у тому числі в судових органах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №411343 від 19 вересня 2021 року, а в п. 3 визначена вартість робіт адвоката в розмірі 3500 грн; акт наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги від 27 вересня 2021 року; розрахункову квитанцію № 8 від 27 вересня 2021 року про сплату ОСОБА_1 за оскарження постанови серії БАВ №411343 від 19 вересня 2021 року у розмірі 3500 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Суд зазначає, що такі документи є достатніми для підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та у своїй сукупності підтверджую їхній розмір.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідно до частини шостої статті 134 КАС України до суду не надходило.
З урахуванням викладеного на користь позивача слід також стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, призначених для Головного управління Національної поліції в Харківській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області в особі Богодухівського РВП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №411343 від 19 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в Харківській області, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в Харківській області, на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599, місцезнаходження: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5.
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 09 грудня 2022 року.
Суддя С.В. Демченко