Справа № 752/16823/22
Провадження №: 3/752/8691/22
08.12.2022 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1
за участі ОСОБА_1 , захисника Омельченка О.Є.
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 497127 від 14.10.2022, відповідно до якого 14.10.2022 о 10:25 за адресою: м. Київ, вул Голосіївська, 15 в загальному холі на рецепції Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві останній висловлювався нецензурною лайкою, чим принижував громадську мораль у присутності відвідувачів.
У ході розгляду справи ОСОБА_1 надав усні пояснення, в яких заперечив обставини, викладені у графі "суть адміністративного правопорушення" вищевказаного протоколу, пояснив, що не вживає непристойних висловлювань, 14.10.2022 відбув з відділку поліції додому рано-в-ранці й о 10:25 там не перебував.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Омельченко О.Є. клопотав перед судом про закриття провадження у справі з огляду на відсутність події та складу адміністративного правопорушення, пояснив, що у ОСОБА_2 та його брата близнюка 12 вересня день народження, оскільки у квартирі лунала музика сусіди викликали поліцію, ОСОБА_1 забрали до відділку та о 7-й ранку час затримання скінчився і він поїхав додому, тобто о 10:25 у відділку не перебував, що свідчить про порушення порядку складання протоколу та невідповідність указаних у ньому даних об'єктивній дійсності, а також посилався на відсутність в матеріалах справи відеозапису з фіксацією адміністративного правопорушення, в якому обвинувачують його підзахисного, на відсутність пояснень свідків та відсутність будь-яких доказів, яким б доводилася подія і склад адміністративного правопорушення. На підтвердження своїх посилань захисник надав суду відповідь на адвокатський запит, отриманий від Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Заслухавши учасників, суд (суддя) зазначає наступне.
Статтею 173 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
У ч. 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З аналізу приписів КУпАП слідує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен вжити всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного й об'єктивного встановлення обставин, на підставі належних і достовірних доказів з'ясувати, чи мала місце подія та склад адміністративного правопорушення, зокрема, шляхом дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, установити інші факти, що впливають на правильне вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У розрізі наведеного суд (суддя) зазначає, що представлені суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, що становлять собою лише протокол від 14.10.2022, не дозволяють установити як подію, так і склад адміністративного правопорушення та відповідно, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з огляду на проголошені захисником заперечення, пояснення ОСОБА_1 та подані захисником документи. При цьому суд (суддя) виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом у справі в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, що у ньому викладені, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, як вказувалося вище, жодних доказів, які б доводили наведені у протоколі дані, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не приєднані.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 23, ст. 17, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко