Справа №369/351/22 Головуючий у І інстанції Янченко А.В.
Провадження №22-ц/824/11133/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
12 грудня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року про повернення зустрічної позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення,
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом №008 від 06 грудня 2021 року, згідно якого Акт про порушення № К046395 від 30 листопада 2021 року підлягає нарахуванню згідно п. 8.4.12 ПРРЕЕ за формулою 8, а обсяг електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕ становить 445929 кВТ*год. При цьому не було обгрунтовано вказаний обсяг електричної енергії - за якою формулою він був здійснений, які вихідні дані використовувались та правові підстави саме цією формули.
Заперечуючи проти позовних вимог, ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 18 березня 2022 року подав зустрічну позовну заяву про солідарне стягнення вартості безобліково використаної електроенергії у розмірі 2237651, 64 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року повернуто зустрічний позов заявнику.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що у зв'язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України, відповідно більшість державних установ не працювали, а на території Києва та Київської області велись запеклі бої. Вказані обставини унеможливили скаржника подати зустрічний позов у встановлений строк.
Крім того, зазначає, що зустрічний позов мав бути прийнятий та розглянутий разом з первісним позовом, оскільки вимоги є взаємопов'язаними і спільний їх розгляд є доцільним.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11 серпня 2022 року та направити справу на продовження розгляду.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України та в межах наданого судом строку на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 та зазначає, що апеляційна скарга є необгрунтованою та безпідставною, а ухвала суду першої інстанції є законною та ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
На підставі викладеного у відзиві ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення,, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про виправлення описки розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року було призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з урахуванням таких підстав.
Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що заявником було пропущено п'ятнадцятиденний строк на подачу зустрічного позову та відповідачем за зустрічним позовом зазначено особу, яка не є учасником справи .
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 та п. 3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, що затверджений Верховною Радою України на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, що призвело до часткової неможливості здійснення правосуддя та порушення строків, що визначені нормами цивільного процесуального законодавства України для вирішення питання про відкриття провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач 15 лютого 2022 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з доданими до неї документами.
28 лютого 2022 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області було надіслано клопотання про продовження строку для подання відповідачем відзиву, оскільки у зв'язку із збройною агресію не працюють більшість підприємств та організацій, зокрема АТ «Укрпошта». Вказане клопотання було зареєстроване судом першої інстанції лише 14 березня 2022 року.
17 березня 2022 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області було надіслано відзив на позовну заяву та зустрічний позов разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву та зустрічного позову.
Колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції невірно повернув зустрічну позовну заяву з підстав пропуску строку. Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для скасування вказаної ухвали суду від 11 серпня 2022 року. Проте вказана ухвала підлягає зміні в частині відмови у прийняті зустрічного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Взаємний зв'язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв'язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» визнання протиправним та скасування рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом №008 від 06 грудня 2021 року.
18 березня 2022 року ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів вартість безобліково використаної електроенергії.
Звертаючись до суду першої інстанції із зустрічним позовом ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вважало, що вказані вимоги взаємопов'язані та такими, що можуть виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Однак, колегія суддів не може погодитись із такими доводами, адже в даному випадку підставою для задоволення зустрічного позову про стягнення коштів є саме рішення комісії про нарахування цих коштів, яке оскаржується позивачкою у первісному позові.
Отже задоволення первісного позову виключає задоволення позовних вимог зустрічного позову, а не навпаки, що в свою чергу суперечить вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України.
Так, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З врахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів для повернення зустрічної позовної заяви ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про солідарне стягнення вартості безобліково використаної електроенергії у розмірі 2237651,64 грн.
Керуючись ст.ст., 367, 369, 374, 376 України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року про повернення зустрічної позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання протиправним та скасування рішення, змінити в частині мотивів для повернення зустрічної позовної заяви, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді: