Справа 824/126/22
Апеляційне провадження № 22-вк/824/131/2022
Іменем України
12 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
за участю секретаря Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
24 жовтня 2022 до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Заявник посилався на те, що 27 лютого 2016 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 480 000 доларів США та склав розписку про повернення тієї ж суми грошових коштів за першою вимогою ОСОБА_1 ; 28 серпня 2016 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 145 000 доларів США та склав розписку про повернення тієї ж суми грошових коштів за першою вимогою; 05 березня 2017 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 170 000 доларів США та склав розписку про повернення тієї ж суми грошових коштів за першою вимогою; 28 січня 2018 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 115 000 доларів США та склав розписку про повернення тієї ж суми грошових коштів за першою вимогою. Загалом в період з 27 лютого 2016 року по 28 січня 2018 року ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_1 910 000 доларів США.
03 вересня 2022 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 угоду про врегулювання взаєморозрахунків між ними, якою сторони домовились об'єднати всі чотири позики в одне зобов'язання на загальну суму 910 000 доларів США, яку ОСОБА_3 зобов'язувався повернути протягом місяця згідно вимоги позивача з дня підписання даної угоди. 03 вересня 2022 року ОСОБА_3 отримав вимогу про повернення коштів, однак на момент розгляду справи не повернув кошти ОСОБА_1 , чим порушив умови позики.
20 жовтня 2022 року було ухвалене рішення третейського суду та вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 33 269 600 грн. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про рішення третейського суду, проте він відповів, що на даний момент не може повернути суму заборгованості, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звертатись до суду з даною заявою про видачу виконавчого листа.
На підставі вищевикладеного просив видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 33 269 600 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду на 07 листопада 2022 року, в подальшому судове засідання відкладалося в зв'язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
07 грудня 2022 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_3 , в якій він просив провести розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа, визнавав, що в нього справді наявна заборгованість перед ОСОБА_1 і він має намір її погасити.
В судове засідання представник заявника також не з?явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи з урахуванням вимог ч. 1 ст. 485 ЦПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін чи однієї із сторін, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно угоди про врегулювання взаєморозрахунків від 03 вересня 2022 року всі спори по даній угоді вирішуються у Постійно діючому третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» одноособово головою суду (а. с. 9).
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» у складі одноособового голови суду Кострюкова В.І. від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 33 269 600 грн.
В рішенні зазначено, що ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 11 жовтня 2022 року порушено третейське провадження у даній справі та призначено дату судового розгляду, про що було повідомлено сторони. Відповідач повідомив, що 03 жовтня 2022 року отримав вимогу про повернення коштів, також отримав копію позовної заяви з додатками, проте не скористався своїм право на подання відзиву та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу ІХ ЦПК України.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.
Положеннями статті 55 Закону України «Про третейські суди» визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Доказів добровільного виконання рішення третейського суду сторонами надано не було.
Відповідно до ст. 21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейському суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.
Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною третьою статті 485 ЦПК України визначено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 486 ЦПК України.
Так, виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду міститься у статті 486 ЦПК України, а саме у разі якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що зазначена справа була підвідомча третейському суду відповідно до Закону України «Про третейські суди», третейський суд мав відповідну компетенцію для розгляду даної справи та мав відповідний обсяг повноважень за третейською угодою, укладеною 03 вересня 2022 року в складі угоди про врегулювання взаєморозрахунків від 03 вересня 2022 року.
Суд встановив, що заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подана заявником у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 483 ЦПК України. Рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, і питання, вирішені судом, не виходять за межі третейської угоди. Докази, що третейська угода визнана недійсною, також відсутні, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону, рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів відповідно до закону, питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішувались.
За таких обставин, матеріали справи не містять доказів наявності підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, перелік яких зазначений у ст. 486 ЦПК України.
Крім того, відповідачем заява ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа
визнається, що вбачається із заяви ОСОБА_3 від 07 грудня 2022 року.
Оскільки суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», на підставі положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.
За правилами ч. 1 ст. 487 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.
Оскарження в апеляційному порядку ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду нормами ЦПК України не передбачено, оскільки у такому разі оскаржено може бути саме рішення третейського суду.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 796/186/2018, від 25 січня 2019 року у справі № 755/6330/16-ц, від 13 травня 2019 року у справі № 6-258/11, від 14 серпня 2019 року у справі № 01/28/10/2015, від 30 січня 2020 року у справі № 796/51/2018, від 23 липня 2020 року у справі № 803/18/20 та від 29 липня 2020 року у справі № 803/75/20, від 04 квітня 2022 року у справі №824/2/22.
Керуючись статтями 141, 260 - 261, 483 - 487 ЦПК України, статтями 6, 55, 56 Закону України «Про третейські суди», суд, -
Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 про стягнення з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) суми заборгованості в розмірі 33 269 600 грн. (тридцять три мільйони двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: Кашперська Т.Ц.