справа №369/9460/20 головуючий у І інстанції: Дубас Т.В. провадження 22-ц/824/7832/2022 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Олійника В.І.
за участю секретаря: Даньшиної І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний банк» «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 30 листопада 2017 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг та заяви на відкриття та обслуговування банківського рахунку.
13 травня 2020 року у Позивача закінчився строк розміщення грошових коштів в облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП), які за дорученням позивача Депозитарна установа АТ «КБ «Приватбанк» перерахувала на рахунок позивача в АТ «ОТП Банк».
13 травня 2020 року грошовий переказ для Позивача на загальну суму 6 523 889,45 доларів США надійшов Відповідачу, однак був зарахований на його транзитний рахунок, а не Позивачу.
Відповідач не зарахував на рахунок Позивача вказані кошти в день надходження до АТ «ОТП Банк» платіжних доручень від 13 травня 2020 року.
15 травня 2020 року Позивач прибув у приміщення АТ «ОТП Банк», підписав опитувальний лист, надав пояснення та документи.
29 травня 2020 року грошові кошти у розмірі 6 523 689,50 доларів США були повернені до АТ «КБ «Приватбанк» та зараховані на рахунок Позивача, що на 199,95 доларів США є меншим від загальної суми переказів Позивачу від 13 травня 2020 року.
Згідно листа відповідача №32/2/2/160 без дати зазначено, що Позивач обіймав посаду Голови Державної служби України з безпеки на транспорті, віднесену до переліку, що визначає належність до політично значущої особи.
Позивач вважає, що Відповідач порушив зобов'язання за договором банківського рахунку, протиправно не зарахував в день надходження до банку платіжних доручень від грошові кошти на рахунок Позивача, неправомірно позбавив права Позивача розпоряджатися такими коштами у період з 13 травня 2020 року по 29 травня 2020 року та наніс Позивачу збитки у розмірі 199,95 доларів США.
Просив Визнати дії АТ «ОТП Банк», щодо не зарахування коштів та позбавлення права розпоряджатися коштами неправомірними.
Зобов'язати АТ «ОТП Банк» вчинити дії щодо належного виконання умов Договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб та РКО (публічний) від 25 лютого 2020 року.
Стягнути з АТ «ОТП Банк» на свою користь збитки у розмірі 199,95 доларів США.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «ОТП Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Вказує, що ОСОБА_1 являвся особою, яка виконувала публічні функції, протягом трьох років до моменту укладення договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку, що було встановлено банком після надходження платіжних доручень.
Зауважує, що позивачем не було надано документів, які б підтвердили джерело надходження всієї суми переказу, що стало підставою для відмови в проведенні спірних операцій.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що він перестав бути публічним діячем після звільнення 21 січня 2015 року, а тому посилання апелянта на належність до осіб, які являють або являлись публічними діячами вважає безпідставними.
Вказує, що відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності відмови у здійсненні спірних операцій.
В судовому засіданні представники АТ «ОТП Банк» та АТ «КБ «Приватбанк» підтримали вимоги апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 просив відхилити апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не надав доказів про наявність відповідних правових підстав для не зарахування коштів на рахунок Позивача 13 травня 2020 року та утримання їх у період з 13 травня 2020 року по 29 травня 2020 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2017 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб шляхом підписання заяви-анкети про надання банківських послуг АТ №ОТП Банк» №001/003790/17 та заяви на відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті та відкрито рахунок № НОМЕР_1 (за стандартом IBAN НОМЕР_2 ). Невід'ємною частиною Договору є Правила користування рахунками АТ «ОТП Банк» (Публічні), розміщені на Офіційному сайті Банку (далі - Публічні правила).
Пунктом 1.1 Публічних правил визначено, що Правила користування рахунками АТ «ОТП БАНК» (публічні) (надалі - Правила) є невід'ємною частиною Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» (надалі - Заява-анкета), Договору про банківський вклад, Договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб та РКО (Публічний), Договору про надання банківських послуг, пов'язаних із банківськими металами (публічного), що укладаються між Банком та Клієнтом, який є фізичною особою, а також Договору про розміщення вкладу на вимогу «Вільний» для фізичних осіб-підприємців, Генерального договору про розміщення Депозитної лінії фізичної особи-підприємця та Договору про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг, що укладаються між Банком та Клієнтом, який є фізичною особою-підприємцем (надалі разом - Договір).
Згідно з п. 2.9 Публічних правил зарахування (поповнення) коштів на поточний рахунок Клієнта може виконуватися за рахунок внесення в установленому порядку готівки через каси банків, банкомати, які підтримують ці функції (депозитні банкомати), шляхом переказу коштів з інших власних рахунків, за рахунок наданого кредиту, за рахунок процентів, нарахованих на залишок коштів на поточному рахунку, а також з рахунків інших фізичних та юридичних осіб за їх дорученням відповідно до умов чинного законодавства України (у т. ч. заробітної плати, гонорарів, пенсій, авансів та компенсацій витрат на відрядження тощо)
До обов'язків Клієнта, серед іншого, пунктом 4.2.8 Публічних правил віднесено надавати на першу вимогу Банку документи та/або відомості, необхідні для здійснення Банком процедур ідентифікації Клієнта та/або вигодо одержувачів, та/або контролерів, в тому числі уточнення інформації щодо ідентифікації, оцінки фінансового стану Клієнта та/або фінансового моніторингу його операцій в процесі обслуговування. Інформація та/або документи мають бути надані протягом 10-ти банківських днів з дати отримання письмової вимоги Банку.
13 травня 2020 року на транзитний рахунок Відповідача було отримано кошти у розмірі 6523889,45 доларів США для зарахування на рахунок Позивача № НОМЕР_2 , що надійшли згідно платіжних доручень від 13.05.2020р. №1DNH0K5 (211914,59 доларів США), №2DNH0K5 (1069867,32 долари США), №3DNH0K5 (5070333,54 доларів США), №4DNH0K5 (171774,00 доларів США) після закінчення строку розміщення грошових коштів у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) за розпорядженням Позивача Депозитарній установі АТ КБ «Приватбанк» (далі - третя особа).
Відповідач не зарахував на рахунок Позивача отриману суму у день надходження до банку платіжних доручень - 13 травня 2020 року, зупинивши дану фінансову операцію.
19 травня 2020 року Відповідач прийняв Службові розпорядження про відмову від проведення фінансової операції та повернення платежів - №129, №130, №131, №132.
27 травня 2020 року Позивач отримав рекомендований лист 0337010641513 від Відповідача за №32/2/2/160 без дати, згідно якого повідомлялося, що у зв'язку тим, що Позивач обіймав посаду Голови Державної служби України з безпеки на транспорті, віднесену до переліку, що визначає належність до політично значущої особи, Банк зобов'язаний вживати достатніх заходів у відповідності до вимог Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Документи, що були надані Позивачем було недостатньо, у зв'язку з чим Відповідач відмовив у зарахуванні отриманих коштів у розмірі 6523889,45 доларів США на валютний рахунок Позивача.
29 травня 2020 року Позивач направив на адресу АТ «КБ Приватбанк» рекомендований лист 0311328878351 із Запитом №2 від 28.05.2020р. про повернення від АТ «ОТП Банк» коштів, що були перераховані згідно платіжних доручень №1DNH0K5, №2DNH0K5, №3DNH0K5, № 4DNH0K5 Позивачу.
У відповідь АТ «КБ «Приватбанк» надав виписку по картці/рахунку НОМЕР_3 , що відкритий позивачу в АТ КБ «Приватбанк», що підтверджує зарахування коштів на рахунок Позивача 29 травня 2020 року у загальній сумі 6523689,50 доларів США.
Отримана 29 травня 2020 року на рахунок Позивача у АТ «КБ «Приватбанк» сума коштів 6523689,50 доларів США була на 195,99 доларів США меншою, ніж надійшла Відповідачу 13 травня 2020 року для зарахування на рахунок Позивача.
Позивач перебував на посаді Голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у період з 12.03.2014 р. по 21.01.2015 р. згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.03.2014р. №188-р та від 21 січня 2015 року №21-р.
21 січня 2015 року Позивач звільнився із посади Голови Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною першою статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
За положеннями ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до пункту 32.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №8, затверджено Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції.
Відповідно до пп.1 п.1 Положення джерела походження коштів (активів) - документально підтверджені (на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою) відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей суб'єкта валютної операції, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу.
Пунктом 3 Положення визначено, що уповноважена установа зобов'язана забезпечити всебічний аналіз та перевірку документів (інформації) про валютні операції, якщо подання відповідних документів (інформації) передбачено законодавством України, які є підставою для:
1) купівлі іноземної валюти з метою здійснення розрахунків/переказів коштів за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;
2) здійснення розрахунків/переказів у гривнях та іноземній валюті за межі України, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні;
3) здійснення розрахунків/переказів коштів на користь нерезидентів через філії банків, відкриті на території інших держав;
4) зарахування коштів у гривнях та іноземній валюті, що надійшли з рахунків, відкритих в Україні, на інвестиційні рахунки, поточні рахунки нерезидентів - юридичних осіб, відкриті в Україні.
Згідно з п.6 Положення уповноважена установа здійснює первинний аналіз документів (інформації) про валютні операції, на які розповсюджуються вимоги цього Положення, до моменту проведення валютної операції з метою виявлення сумнівної валютної операції. Виявлення сумнівної валютної операції може здійснюватися шляхом установлення наявності індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи). За однією валютною операцією може бути встановлено декілька індикаторів.
Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що уповноважена установа в разі установлення індикатора, зазначеного в додатку до цього Положення (уключаючи індикатор, установлений на власний розсуд уповноваженої установи), здійснює додатковий аналіз документів (інформації) про валютні операції (далі - додатковий аналіз) з метою підтвердження або спростування належності валютної операції до сумнівної.
Банк має право здійснювати додатковий аналіз за договором, контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором (з урахуванням змін у разі їх наявності), згідно з яким здійснюється валютна операція.
Згідно додатку до Положення здійснення фізичною особою валютної операції, не пов'язаної з підприємницькою діяльністю, на суму (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції), яка перевищує розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно з законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №1702-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з метою ідентифікації фізичної особи (резидента, нерезидента), фізичної особи - підприємця - ініціатора (платника) переказу (в тому числі міжнародного), що здійснюється без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону, суб'єкти первинного фінансового моніторингу, до яких звернувся ініціатор (платник) для здійснення переказу, встановлюють прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові; місце проживання (або місце перебування фізичної особи - резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні) або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від одержання ідентифікаційного номера чи номера паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії) або дату і місце народження.
Відповідно до частини другої абзацу другого статті 10 Закону №1702-VII суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).
Сторонами в судовому засіданні підтверджено, що 15 травня 2020 року ОСОБА_1 , з'явився в АТ «ОТП Банк», де надав документи на підтвердження джерела походження коштів, які повинні були надійти на його рахунок.
Таким чином, позивачу було відомо про те, що для можливості проведення вищевказаної операції, останньому необхідно надати відповідні документи на підтвердження джерела походження коштів, які надійшли на транзитний рахунок. У разі ж ненадання таких документів, банком буде відмовлено позивачу у здійснені операції з перерахування коштів.
На підтвердження джерела походження коштів, ОСОБА_1 було надано до банку Протокол загальних зборів ТОВ «ВАСТ-ТРАНС» від 26 червня 2018 року, згідно якого було вирішено виплатити ОСОБА_1 грошові кошти на суму зменшення статутного капіталу в розмірі 134 685 409,71 грн.
Проте інформації щодо джерела походження вищевказаних коштів, до того моменту як учасники ТОВ «ВАСТ-ТРАНС» вирішили здійснити їх виплату надано не було.
Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 станом на момент здійснення операції та проведення вищевказаних зборів являвся засновником ТОВ «ВАСТ-ТРАНС» та йому належало 51% голосів на зборах учасників.
Крім того, ОСОБА_1 надав акти виконання договірних зобов'язань, які датуються травнем-червнем 2018 року, та підтверджуються купівлю цінних паперів, а також договір купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «ВАСТ-ТРАНС» від 21 червня 2018 року.
При цьому, вже 26 червня 2018 року, товариство вирішило виплатити ОСОБА_1 грошові кошти, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів, на суму зменшення статутного капіталу
Апелянтом вірно зазначено, що документів на підтвердження джерела походження саме коштів за які було придбано цінні папери надано не було.
Крім того, сума зазначених ОСОБА_1 коштів не відповідає сумі коштів переказів, які повинні були надійти на його рахунок.
А відтак, доводи позовної заяви про те, що позивач надав банку документи, що підтверджують джерело походження коштів спростовуються вищевикладеним.
Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність коштів у підприємства, засновником якого являвся позивач, не є підтвердженням їх легітимного походження.
Таким чином, АТ «ОТП Банк» правомірно не зарахував кошти на рахунок позивача.
Вимоги, щодо зобов'язань належного виконання АТ «ОТП Банк» договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку є не обґрунтованими, оскільки під час судового розгляду зворотні обставини не були встановлені.
Крім того, позивачем не було надано достовірних відомостей про списання 199,95 доларів США відповідачем.
В судовому засіданні представники АТ «ОТП Банк» та АТ «КБ «Приватбанк» вказували, що спірні кошти, визначені позивачем, як збитки, являються комісією одного із банків за здійснення перерахунків, однак не визначили який саме Банк здійснив її списання.
При цьому, колегія суддів зауважує, що винних дій АТ «ОТП Банк» в не зарахуванні вказаних позивачем сум на його рахунок встановлено не було, а відтак на товариство не може бути покладено відповідальність, щодо відшкодування вказаних коштів, як збитків завданих позивачу.
Колегія суддів зауважує, що згідно з п.32.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Вищевказаним Законом також передбачена відповідальність у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений можливості захистити свої права, щодо порушення строків виконання зобов'язань Банком, якщо він вважає, що операція, щодо повернення коштів з транзитного рахунку АТ «ОТП Банк» до АТ «КБ «Приватбанк» відбулась із запізненням.
При цьому, позовні вимоги, щодо неправомірності дій АТ «ОТП Банк», не належного виконання умов договору та завдання збитків позивачу є необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом.
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами позивача, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки предметом спору є здійснення переказу грошових коштів з вищенаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, враховуючи викладені обставини справи та висновки, апеляційний суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний банк» «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «07» грудня 2022 року.
Головуючий
Судді: