Справа 753/6637/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3231/2022 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 12 липня 2022 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої, востаннє вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.11.2021 за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 6 місяців арешту, звільненої по відбуттю строку покарання, -
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Даним вироком вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винною у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, повторно, таємно, 06 травня 2022 року приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись в торгівельному залі магазину АЗС «ОККО», що в м. Києві по вул. Харківське шосе, 203, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрала належне ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» майно на загальну суму 790 грн. 00 коп., а саме: одну упаковку цигарок «Parliament Agua» в загальній кількості 10 шт.
Після цього ОСОБА_8 , утримуючи вказаний товар при собі в сумці, пройшла касову зону не розрахувавшись, проте злочин не змогла довести до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівниками поліції.
Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити, звільнивши її від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачена вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги відсутність розміру завданих потерпілій стороні збитків, і як наслідок відсутність заявленого позову, а також направленість умислу обвинуваченої на заволодіння цигарками для особистих потреб, що вказує на відсутність корисливого мотиву.
На думку обвинуваченої, наведені фактичні обставини у сукупності свідчать про те, що призначене їй судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років є явно суворим.
Обвинувачена, будучи належним чином повідомленою про дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, клопотань про відкладення від неї не надходило, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченої.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичнимобставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч.2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.
Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченої, суд першої інстанції при призначенні їй покарання, повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої, яка належних висновків для себе не зробила та вчинила новий умисний аналогічний злочин, за даними облікової документації на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, обставиною, що пом'якшує покарання, суд першої інстанції визнав щире каяття у вчиненому.
Врахувавши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, яке є мінімальним покаранням, передбаченим санкцією інкримінованої ОСОБА_8 статті, з яким погоджується і колегія суддів.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_8 положень ст. 75 КК України, оскільки її виправлення, враховуючи особу винної, яка раніше вже звільнялася від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в її особистості і не створило у неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки вона продовжує вчиняти злочини, що свідчить про те, що вона не бажає стати на шлях виправлення, та її перевиховання можливе лише за умови її ізоляції від суспільства.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про відсутність заявленого цивільного позову, як підставу для застосування до неї приписів ст. 75 КК України, не можуть бути взяті до уваги колегії суддів, оскільки вона вчинила корисливий злочин, який не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана працівниками поліції.
Інших доводів для звільнення обвинуваченої ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням в апеляційній скарзі не наведено та в апеляційному суді не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_8 , а тому він має бути залишений без змін, а апеляційна скарга обвинуваченої - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя