Справа 379/480/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3184/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
6 грудня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисникаадвоката ОСОБА_8 на вирок Таращанського районного суду Київської області від 5 липня 2022 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Плоске Таращанського району Київської області, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи, військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше судимого: - 29.01.2021 Таращанським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,-
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_7 за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Таращанського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року у виді 5 років позбавлення волі та призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказівта процесуальних витрат.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, восени 2021 року, точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи біля ставу «Горянський» в с. Плоске Таращанського району Київської області, помітив десять дикорослих рослини коноплі. В цей момент у нього виник умисел на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, для власного споживання без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, ОСОБА_7 , діючи умисно, незаконно, будучи особою, яка протягом року засуджена за ч. 3 ст. 309 КК України, для власного споживання без мети збуту, підійшов та зірвав руками виявлені ним рослини коноплі, і в такий спосіб здійснив незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс. Після цього ОСОБА_7 поклав зірвані ним рослини коноплі до поліпропіленового мішка, який мав при собі, та переніс їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де поклав на горищі господарської будівлі для висушування, розпочавши незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс, для власного споживання без мети збуту. В подальшому, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи за місцем свого проживання, на горищі господарської будівлі, забрав зірвані ним рослини коноплі, переніс до гаражного приміщення, яке розташоване на території цієї ж садиби, де обірвав з них листя, після чого помістив його до дерев'яного та картонного ящика, чим продовжив незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабіс, для власного споживання без мети збуту, в гаражному приміщенні. 29.03.2022 під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , працівники поліції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області виявили та вилучили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою - 1120,29 г., що є великим розміром, а також пристрій для куріння коноплі.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження №12022111030000706 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог обвинувачений послався на те, що вирок суду є незаконним. Вважає, що суд першої інстанції в порушення норм КПК Українипризначив до розгляду кримінальне провадження на підставі обвинувального акту, складеного з порушення норм законодавства. Крім того вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення його права на захист.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження №12022111030000706 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог захисник послався на те, що вирок суду є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове розслідуваннята судовий розглядпроведені неповно, однобічно, упереджено, не досліджені усі обставини справи, допущені істотні порушення кримінально процесуального закону. Вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 був складений з порушенням норм КПК України. Зазначає, що в судовому засіданні, яке відбулося 04.07.2022 року суддя повідомила ОСОБА_7 про те, що справа буде розглядатися у спрощеному провадженні і вирок буде ґрунтуватися лише на його доказах, але не роз'яснила обвинуваченому наслідки такого судового розгляду та особливості апеляційного оскарження з обмеженнями, передбаченими ч. 2 ст. 394 КПК України. Вважає, що в такий спосіб суддею було порушено процесуальні права обвинуваченого, визначені нормами КПК України. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі проведено судове слідство, суд обмежився лише допитом обвинуваченого, а не розглянув справу з дослідженням письмових доказів, допитом свідків.
Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто вирок має ґрунтуватися на зібраних доказах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію кримінального правопорушення, про винуватість або невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та інші істотні питання, які виникли у кримінальному провадженні, мають з достовірністю випливати з матеріалів провадження.
Згідно ст. 84 КПК України доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються зібраними, перевіреними та належно оціненими судом першої інстанції доказами.
Всупереч доводам апеляційних скарг, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази й дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
Безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в ньому зазначено найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора. Обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_7 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті кримінального закону, а також формулювання обвинувачення. Також, у обвинувальному акті зазначено про наявність обставин, що пом'якшують покарання та про відсутність обставин, що обтяжують покарання. До обвинувального акта долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону є необґрунтованими.
Доводи апеляційних скарг про порушення процесуальних прав обвинуваченого на думку колегії суддів є неспроможними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Так, як вбачається із звукозапису судового засідання від 04.07.2022 року та журналу судового засідання від 04.07.2022 року (а. с. 56-58) обвинуваченому було роз'яснено його права та обов'язки. Крім того, на запитання головуючого судді обвинувачений повідомив, що додаткові роз'яснення йому не потрібні, клопотання відсутні, а також те, що він самостійно буде здійснювати свій захист без участі адвоката. Окрім цього, із зазначених звукозапису та журналу судового засідання вбачається, що прокурором було заявлено клопотання про короткий порядок дослідження доказів, а саме: допитати обвинуваченого, дослідити письмові докази, які характеризують особу обвинувачено на підставі ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину. Після чого, головуючим суддею було роз'яснено обвинуваченому скорочений порядок дослідження доказів і його наслідки, зокрема повідомлено обвинуваченого про обмеження права апеляційного оскарження. На що обвинувачений зазначив, що він згідний із таким порядком дослідження доказів, і що така його позиція є добровільною, і що він повністю усвідомлює свою провину та наслідки злочину.
Також, із звукозапису судового засідання від 04.07.2022 року та журналу судового засідання від 04.07.2022 року вбачається, що головуючим суддею було допитано обвинуваченого та досліджено письмові докази, які характеризують особу обвинуваченого відповідно до вимог КПК України.
При перевірці матеріалів кримінального провадження порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасуванню вироку суду не встановлено, тому колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника слід залишити без задоволення, а вирок суду від 5 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Таращанського районного суду Київської області від 5 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя