30 листопада 2022 року м. Київ
Справа №754/16574/19
Провадження № 22-ц/824/4949/2022
Резолютивна частина ухвали оголошена 30 листопада 2022 року
Повний текст ухвали складено 01 грудня 2022 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Карпенка В.Р.
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Громадська організація «Київська міська організація «Військовий автоаматор»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Київська міська організація «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати,-
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Громадської організації «Київська міська організація «Військовий автоаматор» (далі - ГО «КМО «Військовий автоаматор») про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати.
Позов мотивував тим, що 12 липня 2019 року згідно з наказом № 6 від 11 липня 2019 року він був призначений на посаду заступника голови правління в ГО «КМО «Військовий автоаматор». Вказував, що 17 вересня 2019 року перебував у відпустці, у телефонному режимі його було повідомлено про те, що його звільнено з роботи, а
16 жовтня 2019 року рекомендованим листом були надіслані документи, а саме складені акти про нібито його неявку на роботу та наказ про звільнення № 10 від 18 вересня
2019 року про його звільнення за власним бажанням. Наказ про звільнення не містить підставу звільнення, печатку організації та назву посади, з якої його звільнено. Оскільки жодних заяв про звільнення за власним бажанням позивач не писав, вважає, що його звільнення є незаконним.
ОСОБА_1 просив визнати незаконним наказ № 10 від 18 вересня 2019 року про його звільнення з посади заступника голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» та поновити його на роботі з 18 вересня 2019 року на посаді заступника голови правління; зобов'язати відповідача виплатити на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням починаючи з дати звільнення 18 вересня 2019 року по дату ухвалення рішення; стягнути з відповідача 15 000,00 грн. моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 10 від 18 вересня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» та поновлено ОСОБА_1 з 18 вересня 2019 року на цій посаді.
Стягнуто з ГО «КМО «Військовий автоаматор» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 165 000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
Стягнуто з ГО «КМО «Військовий автоаматор» на користь держави судові витрати в розмірі 768,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ про звільнення
ОСОБА_1 за власним бажанням за умови того, що він не писав таку заяву, підлягає скасуванню, оскільки відповідачем було порушено процедуру звільнення позивача, що є підставою для поновлення на роботі на посаді, яку він займав до звільнення. Узв?язу із тим, що ОСОБА_1 був звільнений без законної підстави, суд зробив висновок про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до частини другої статті 235 КзпП України у розмірі 165 000,00 грн., яка вирахувана згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами внесеними постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 1995 року № 348). Моральна шкода судом першої інстанції стягнута відповідно до статті 237-1 КЗпП України, з урахуванням ступеню вини відповідача та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові від 31 березня 1995 року № «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5.
Апеляційний перегляд справи
Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу ГО «КОМ «Військовий автоаматор» залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року залишено без змін
Залишаючи апеляційну скаргу ГО «КМО «Військовий автоаматор» без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Касаційний перегляд справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГО «КМО «Військовий автоаматор» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати.
Апеляційний перегляд справи
У липні 2021 року, особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою, у якій просив рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові, а
12 серпня 2021 подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 скасувати та закрити провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати.
Ухвала суд умотивована тим, що суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_2
10 січня 2022 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилався на порушення своїх прав як члена товариства на участь у загальних зборах, у тому числі й права обирати та бути обраним до керівних органів організації, та в управлінні товариством. Тобто між юридичною особою та її учасником (членом) виник спір, пов?язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою. Посилаючись на постанову Великою Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року справа № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) заявник зазначає, що ця справа підсудна судам господарської юрисдикції.
Щодо права на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 зазначає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов?язки як члена громадської організації, оскільки він є членом ГО «КМО «Військовий автоаматор», сплачує членські внески. Вирішення судом питання щодо стягнення з позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позбавило заявника на отримання матеріальної допомоги від громадської організації членом якої він є.
Рух апеляційних скарг та матеріалів справи
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 10 січня 2022 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу Ратніковій В. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Борисова О. В., Левенець Б. Б.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2022 року витребувано з Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу № 754/16574/19 за позовом ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати.
01 лютого 2022 року матеріали цивільної справи № 754/16574/19 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року заяви суддів Київського апеляційного суду Ратнікової В. М. та Левенця Б. Б. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати задоволено.
Передано справу для автоматизованого розподілу відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України, з метою визначення складу суду для її розгляду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу разом із матеріалами справи
№ 754/16574/19 передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 травня 2022 року клопотання
ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року задоволено та поновлено його.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Заявнику необхідно було сплатити суму судового збору у розмірі 3 627,60 грн.
06 червня 2022 року через засоби поштового зв?язку ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 11 травня 2022 року надав квитанцію від 06 червня 2022 року № N0ME95273M про сплату судового збору у розмірі 3 627,60 грн.
Ухвалою київського апеляційного суду від 10 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого
2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГО «КМО «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.
Доводи інших учасників справи
30 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подала до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Деснянського районного суду міста Києва від
03 лютого 2021 року залишити без змін та закрити апеляційне провадження у справі.
Відзив мотивовано тим, що у цьому спорі суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки ОСОБА_2 .
Позиція Київського апеляційного суду
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
За правилами частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи ГО «КМО «Військовий автоаматор», ОСОБА_2 (т.2 а.с.145,147) в судове засідання не з?явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, Київський апеляційний суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи № 754/16574/19 за відсутності ГО «КМО «Військовий автоаматор», ОСОБА_2 , які про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що наказом № 6 від 11 липня 2019 року голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» Березюка М. П. було прийнято на посаду заступника голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» ОСОБА_1 з 12 липня 2019 року згідно штатного розпису.
У матеріалах справи міститься заява членів ініціативної групи ГО «КМО «Військовий автоаматор» від 22 серпня 2019 року про відсторонення заступника голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» ОСОБА_1 , оскільки він не відповідає коду класифікатора.
Актом № 1 від 13 вересня 2019 року, актом № 2 від 16 вересня 2019 року, актом
№ 3 від 17 вересня 2019 року було встановлено, що заступник голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» ОСОБА_1 був відсутній на роботі без попередження.
Згідно виписки з протоколу позачергового засідання ГО «КМО «Військовий автоаматор» від 17 вересня 2019 року було вирішено звільнити заступника голови правління ГО «КМО «Військовий автоаматор» ОСОБА_1 з займаної посади.
Згідно наказу № 10 від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади з 18 вересня 2019 року за власним бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального та процесуального права
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Тобто, у разі з'ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи не вирішувалося, апеляційний суд закриває апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не розглядає справу по суті.
Частина перша статті 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції забезпечив право заявника на перевірку його аргументів, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_5 .
Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить про те, що заявник не наводить жодного аргументу за яких апеляційний суд мав би встановити порушення її прав чи обов?язків рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року, оскільки вказане рішення ухвалено у справі щодо визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме ОСОБА_1 .
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з підстав, прямо передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
При цьому, Київський апеляційний суд констатує відсутність порушення оскаржуваним судовим рішенням прав, свободи, інтересів та обов?язків ОСОБА_2 , оскільки оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання щодо його прав, свобод та інтересів.
Ні трудовим, ні цивільним процесуальним законодавством не передбачено у спорах про поновлення на роботі залучення до участі у справі інших працівників підприємств, установ, організацій.
Заявник посилається на те, що оскільки він є членом організації ГО «КМО «Військовий автоаматор» та сплачує членські внески, то виплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу впливає на його права та інтереси.
Разом з тим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу є наслідком виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Право ж на апеляційне оскарження рішення суду особа, яка не брала участі у розгляді справи, має, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Київським апеляційним судом не встановлено порушення прав, свобод, інтересів та (або) обов?язків ОСОБА_2 .
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з підстав, прямо передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 3 частини першої статті, частини другої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи те, що оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду міста Києві від 03лютого 2021 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки дідова О. В. не вирішувалося, колегія суддів вважає за необхідне апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року закрити.
Керуючись ст.ст. 260, 268, 362, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Київська міська організація «Військовий автоаматор» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та виплату заробітної плати, - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна