КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
21 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100040008388 від 04.07.2014 за апеляційними скаргами прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року відносно,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Баришівка Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого торговим агентом у ТОВ "Сандора", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2021 ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 03 (три) роки. На останнього покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначено їй покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі. Обрано міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 і в залі суду взято під варту. Вирішено питання щодо цивільного позову. Вирішено долю речових доказів.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду від прокурора ОСОБА_7 надійшла апеляційна скарга, в якій він просить апеляційний суд скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року в частині призначеного покарання ОСОБА_10 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор ОСОБА_7 зазначає, що місцевим судом при постановлені вироку відносно ОСОБА_10 та призначення йому покарання, не в повному обсязі надано правову оцінку ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, характеру підвищеної суспільної небезпечності і обставинам вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та поверхнево з'ясовані обставини, що стали підставою для застосування судом положень ст. 75 КК України.
Щодо міри призначеного покарання ОСОБА_8 апеляційної скарги від прокурора не надходило.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду від обвинуваченої ОСОБА_8 надійшла апеляційна скарга, в якій вона просить апеляційний суд скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року за ч.4 ст. 296 КК України та ухвалити новий вирок, яким змінити правову кваліфікацію вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, визнавши ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, перекваліфікувавши дії останньої з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог обвинувачена ОСОБА_8 зазначає, що місцевим судом призначено занадто сувору міру покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі, без врахування положень ст. 75 КК України, адже вона лише перший раз у своєму житті вчинила злочин. Апелянт вказує, що ніякої вогнепальної чи холодної зброї, чи іншого предмета, заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вона не мала та не застосовувала, а отже вважає, що місцевий суд не вірно кваліфікував її дії. Також ОСОБА_8 звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги її щире каяття. Крім того, апелянт стверджує, що суд невірно визнав обставину, яка обтяжує покарання - знаходження останньої у стані алкогольного сп'яніння, та наголошує, що жодних доказів про стан алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять. Зазначає що була конфліктна ситуація, яка почалася, як зазначає обвинувачена, почав потерпілий.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду від захисника ОСОБА_9 надійшла апеляційна скарга в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , в якій вона просить апеляційний суд скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року в частині призначеного судом покарання відносно ОСОБА_8 та призначити їй покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки, застосувавши до останньої положення ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 03 (три) роки.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник ОСОБА_9 зазначає, що призначене місцевим судом покарання у вигляді позбавлення волі строком на 03 (три) роки є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої. Апелянт вказує, що будучи раніше допитаним потерпілий висловлював думку, що не вбачає в діях ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ознак хуліганських дій, а лише вважає, що йому були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Фактичні обставині, встановлені судом першої інстанції.
За встановлених судом першої інстанції обставин, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , 03.07.2014 року, приблизно о 14:00 год. прийшли до житлового будинку АДРЕСА_4 , де сіли на лавку, розташовану напроти входу до під'їзду буднику та в період часу з 14:00 до 22:50, вживали спиртні напої та, перебуваючи в громадському місці - на вулиці, біля житлового будинку, умисно порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, голосно висловлювались в брутальній формі та вчиняли дії, поєднані з демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, таким чином заважаючи спокійному відпочинку мешканців будинку.
Після чого, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи умисно порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а також загальноприйнятих правил поведінки в цей же день, приблизно о 22:50 год., перебуваючи біля під'їзду будинку, почали справляти природні потреби. В цей час, із вказаного під'їзду будинку, вийшов раніше незнайомий їм ОСОБА_18 , який працював консьєржем, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , які тривали протягом декількох годин, зробив останнім зауваження. В свою чергу, ОСОБА_10 , не реагуючи на прохання ОСОБА_18 , припинити хуліганські дії та не заважати спокійному відпочинку мешканців будинку, з мотивів явної неповаги до загальноприйнятих правил моральності та добропристойності в суспільстві, відразу підійшов до ОСОБА_18 та погрожуючи застосуванням фізичного насильства, почав висловлюватись в адресу останнього нецензурною лайкою, чим провокував потерпілого до конфлікту. Одночасно, ОСОБА_18 , з метою попередження агресивної поведінки раніше незнайомих йому ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , і можливості здійснення особистого захисту, повернувся до кімнати-консьержа, розташованої у вказаному будинку, де взяв дерев'яну палицю.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , знаходячись біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 , дочекавшись ОСОБА_18 на вулиці, тобто в громадському місці, діючи особливо зухвало, групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, висловлюючись нецензурною лайкою, підійшли до останнього. В подальшому, ОСОБА_10 , діючи за спільним злочинним умислом із ОСОБА_8 , спрямованим на вчинення хуліганських дій, умисно грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, а також загальноприйнятих правил поведінки в суспільстві, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась у насильстві над потерпілим, наніс почергово руками два удари ОСОБА_18 в голову. Одночасно, ОСОБА_8 , узгоджено із ОСОБА_10 , утримуючи в руці невстановлений предмет, який має колюче-ріжучі властивості, обійшла потерпілого зі спини та різко нанесла останньому близько 17 ударів в область лівого надпліччя та задньої поверхні тулуба.
В свою чергу, ОСОБА_18 , намагаючись чинити опір злочинним діям ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , наніс останньому один удар дерев'яною палицею по спині. Після чого, ОСОБА_10 , маючи з ОСОБА_8 , єдиний злочинний намір, спрямований па порушення громадського порядку, із хуліганських мотивів, схопив останнього за руку та вириваючи у останнього дерев'яну палицю, за допомогою ОСОБА_8 , повалив потерпілого на землю.
Подолавши таким чином, опір ОСОБА_18 , ОСОБА_8 продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, діючи із особливою зухвалістю, нанесла ОСОБА_18 приблизно 5-6 ударів невстановленим предметом, який має колюче-ріжучі властивості, в область життєво-важливих органів людини, а саме: грудної клітини і живота потерпілого, після чого схопила обома руками мотузку із металевим ключем, що знаходилась на шиї потерпілого та почала останньою здавлювати шию ОСОБА_18 , при цьому передбачала отримання потерпілим тілесних ушкоджень, свідомо допускала і бажала цього. Крім того, ОСОБА_8 , продовжуючи здавлювати вказаною мотузкою шию ОСОБА_18 , почала із силою, протискувати до рота потерпілого, металевий ключ, який знаходився на мотузці, чим спричинила останньому фізичний біль та завдала тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої хуліганські дії, знущаючись над потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , діючи узгоджено із ОСОБА_10 , нанесла правою взутою ногою, близько 16 ударів в область обличчя, шиї та в область житєво-важливих органів людини, а саме: в область голови потерпілого. Одночасно, ОСОБА_10 , діючи сумісно та злагоджено із ОСОБА_8 , наніс потерпілому один потужній удар дерев'яною палицею в область життєво-важливого органу людини, а саме в область голови останнього, від якого ОСОБА_18 втратив свідомість.
В подальшому, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій щодо потерпілого ОСОБА_18 і бажаючи заподіяти тілесні ушкодження останньому, діючи умисно групою осіб разом з ОСОБА_10 , з хуліганських мотивів, нанесла невстановленим предметом, який має колюче-ріжучі властивості, потерпілому ще декілька ударів по різним частинам тіла. В цей час ОСОБА_10 знаходився поруч із ОСОБА_8 та спостерігав за навколишнім середовищем з метою попередити останню про появу сторонніх осіб, чим сприяв реалізації їх сумісного злочинного наміру, спрямованого на порушення громадського порядку та вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_18 .
Після чого, ОСОБА_10 , переконавшись, що потерпілий ОСОБА_18 втратив свідомість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинений ним та ОСОБА_8 злочин, відтягнув останню від потерпілого та залишивши потерпілого в безпорадному стані, з місця вчинення злочину разом із ОСОБА_8 намагався зникнути, однак невдовзі були затримані мешканцями вказаного будинку.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_10 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_18 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1515/Е від 27.10.2014 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи 178-2014/о від 10.04.2015 року були спричинені наступні тілесні ушкодження: а) синець (нерівномірно виражений) на передній поверхні шиї в середній та нижній її третинах з переходом на праву бічну поверхню шиї; б) осаднення в проекції тіла нижньої щелепи зліва з переходом на верхню третину шиї; в) осаднення на лівій половині обличчя (ділянка нижньої губи та крила носу); г) синець в лівій підочній ділянці; д) синець в правій підочній ділянці; е) рвана рана вуздечки верхньої губи; є) садно на тілі синця в лівій лобно-скроневій ділянці; ж) колото-різане поранення грудей: рана на передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується зовнішня кісткова пластинка грудини; з) колото-різане поранення грудей: рана на задній поверхні нижньої частини грудної клітини справа, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується м'які тканини даної анатомічної ділянки; и) колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці зліва, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується м'які тканини даної анатомічної ділянки; і) 9 колото-різаних/колотих ран тулуба з ушкодженням підлягаючих м'яких тканин.
Морфологія та характер тілесних ушкоджень, які зазначені в підпунктах а)-є), свідчать про те, що вони утворились внаслідок неодноразової дії тупих предметів.
Морфологія та характер тілесних ушкоджень, які зазначені в підпунктах ж)-і), свідчать про те, що вони утворились внаслідок 13-кратної дії гострого предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, на кшталт клинка ножа.
Характер та морфологічні особливості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони за давністю утворення можуть відповідати 03.07.2014 року.
Кожне із тілесних ушкоджень, які зазначені в пунктах а)-є), - відноситься до легкого тілесного ушкодження;
Кожне із тілесних ушкоджень, які зазначені в підпунктах ж)-и), - відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, під час проведення даної експертизи був досліджений одяг ОСОБА_18 , в результаті чого встановлена наявність наступних пошкоджень: А) розрив на зворотній стороні куртки по ходу лівого бічного шва з переходом на внутрішній шов рукава, який утворився за рахунок перерозтягнення ниток кріплення швів в протилежні боки; Б) дев'ять колото-різаних/колотих пошкоджень куртки, які проникають через всі її шари - утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо та П-подібний обушок; В) шість колото-різаних/колотих пошкоджень куртки, які не проникають через всі її шари - утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо та П-подібний обушок; Г) чотирнадцять колото-різаних/колотих пошкоджень футболки, які проникають через всі її шари - утворилися від дії плаского односторонньо- гострого колючо-ріжучого предмету тину клинка ножа, що має обушок П- подібного перетину та лезо.
Пошкодження на одязі потерпілого співпадають між собою та з ушкодженнями на тілі за своєю локалізацією, при цьому всі вони утворилися від 21 кратної дії гострого предмету.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, заслухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечив щодо задоволення апеляційних скарг обвинуваченої та захисника, доводи обвинувачених та захисників, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої та захисника і заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вирішивши клопотання, які заявлялися під час судового перегляду вироку суду, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження , відповіді на запитання суду, заслухавши учасників кримінального провадження в судових дебатах та останнє слово обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зокрема законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перевірки колегією суддів доводів апеляційних скарг прокурора та захисника оскаржуваного вироку в частині призначеного покарання та обвинуваченої в частині оскарження правової кваліфікації її дій, в ході апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли, з огляду на наступне.
Так, обвинувачена ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі оскаржує правову кваліфікацію дій за ч. 4 ст. 296 КК України. ОСОБА_8 , як в суді першої інстанції, так і в ході перегляду даної справи в апеляційному порядку, свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину фактично не визнала.
Однак, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, її винуватість за вказаними у вироку обставинами, підтверджується доказами на які послався суд першої інстанції і які ним були досліджені безпосередньо, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_19 , згідно яких він повідомив, що з обвинуваченими він не знайомий, бачив їх лише у день події, коли заходив додому. З потерпілим був знайомий, той працював консєржем у будинку де він проживає. Влітку 2014 році, точної дати не пам'ятає, він ішов додому, близько 21:00 год. на вулиці було ще світло, з роботи. Біля будинку АДРЕСА_4 , помітив дівчину з білим волоссям та хлопця з темним волоссям, які сиділи на лавці. Хлопець сварився з потерпілим ОСОБА_18 , який стояв за кроки 3-4 від лавочки та робив зауваження, говорив, щоб вони пішли геть. Між обвинуваченими та потерпілим виник словесний конфлікт, в ході якого обвинувачені огризалися. Він привітався та пішов до дому. Проживає у квартирі на другому поверсі, вікна якої виходять на вулицю. Почувши через деякий час крик, зрозумів, що це кричить ОСОБА_18 . Вийшовши на вулицю, побачив, що ОСОБА_18 лежав на сходах головою вниз. Біля ОСОБА_18 обвинувачених не було. Підбіг до ОСОБА_18 , який сказав, що йому боляче та попросив викликати швидку медичну допомогу. Після чого, він викликав швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_18 до лікарні. На потерпілому бачив кров. Не зрозумів, що вібулося з потерпілим, він говорив, що йому боляче. Зазначив, що ОСОБА_18 на його запитання давав логічні відповіді. ОСОБА_18 віддав йому ключі від квартири, які потрібно було передати його дружині;
- показаннями свідка ОСОБА_20 , згідно яких вона повідомила, що потерпілий є ї чоловіком. З обвинуваченими вона також знайома. 3 липня 2014 року відбулася дана подія. До неї додому прибіг сусід з другого поверху, десь об 22-00 год. та повідомив, що її чоловіка забирає швидка медична допомога. Коли вона прибігла, то її чоловіка повели до швидкої. Чоловік був увесь у крові, кров текла з голови та грудей. Пошкодження були під легенями, по середині грудей, на животі та голові. Про дану подію, що сталася чоловік розповів їй на вже наступного дня. Він працював консєржем, хлопець та дівчина сиділи на лавочці та випивали. Вона о 18-00 год. виходила на вулицю вигулювати собаку та бачила на лавці сиділи незнайомі їй хлопець та дівчина, спілкувалися між собою, помітно було, що вони перебували у стані алкогольного сп'яніння. Чоловік їй повідомив, що незнайомі йому хлопець та дівчина просиділи на лавці увесь день. Коли її чоловік вийшов з будинку на вулицю, то побачив, як незнайомі йому хлопець та дівчина біля підїзду справляли природні потреби та зробив їм зауваження, чим викликав у них агресію. Вони одразу почали погрожувати і чоловік зрозумів, що потрібно захищатися. Зайшов до будинку, взяв біту, яка стояла у коридорі та пішов. З відео, яке вона бачила видно, як до її чоловіка підійшов ОСОБА_10 та вдарив її чоловіка кулаком по голові. Потім її чоловік ударив ОСОБА_10 по спині. ОСОБА_10 забрав у її чоловіка биту та вдарив його. У її чоловіка були хворі ноги, він ходив повільно. Обвинувачені його штовхнули, після чого він впав. ОСОБА_8 почала наности потерпілому удари ножем, била ногами по голові та обличчю. Він намагався захиститися руками. На шиї у її чоловіка був шнурок, яким ОСОБА_8 його душила та говорила, що вб'є його. Чоловік підставляв руки під шнурок, боявся, що вона його задушить. ОСОБА_10 при цьому стояв у стороні. На другий день після події до неї прийшов ОСОБА_10 , хотів вибачитися у скоєному. Потім коли почалося слідство, ОСОБА_10 з адвокатом підійшли до неї та відшкодували 20 000 тис. грн. Після події, що трапилася, рівно через тиждень її чоловік ОСОБА_18 , звільнився з роботи так, як не міг працювати. Їх сім'я не має іншого доходу. Запаху алкоголю від чоловіка у той день вона не чула;
- показаннями свідка ОСОБА_21 згідно яких він повідомив, що з моменту коли трапилася дана подія пройшло вже чотири роки, тому точно не може стверджувати, що бачив на місці події саме обвинувачених, які знаходяться в залі суду. Особистих взаємовідносин з обвинуваченими не має. В день коли трапилася дана подія, в липні 2014 року, точної дати не пам'ятає, близько 21 год., на вулиці вже стемніло. Він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_4 , вийшов покурити на балкон на 9 поверсі та побачив, як когось забирала швидка медична допомога. Після чого, він зателефонував голові кооперативу, який йому повідомив, про побиття консєржа ОСОБА_18 . Спустившись вниз переглянули відеозапис з камер відеоспостереження, на якому було видно, як хлопець та дівчина били консєржа. На той момент біля під'їзду вже нікого не було. Однак, через певний час біля під'їзду з'явилися хлопець та дівчина. Вони викликали працівників поліції. Хлопець намагався втекти від працівників поліції, однак їх з дівчиною було затримано. Після чого, працівники поліції їх опитали та переглянули відеозапис з камер відеоспостереження. Сам момент побиття потерпілого обвинуваченими він не бачив. Дані події бачив лише коли переглядав відеозапис з камер відеоспостереження. Особи, яких він бачив при перегляді відеозапису з камер відеоспостереження були одягнені в той самий одяг, в якому їх було затримано. Під час зазначених подій він був з головою кооперативу ОСОБА_22 . Працівники поліції спілкувалися з затриманими. Можливо затримані перебували у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, точно сказати не зміг. Перший раз, коли його викликали до суду, він побачив ОСОБА_10 та впізнав його. Зазначив, що точно сказати не може, чи впізнає він в залі суду, хлопця та дівчину, яких затримував, оскільки вже пройшов великий проміжок часу. Потерпілий був нормальною людиною. На роботі сумлінно виконував свої обов'язки, нарікань на нього ніяких не було;
- протоколом огляду місця події від 04.07.2014, з якого вбачається, що об'єктом огляду являється асфальтована ділянка місцевості, яка розташована навпроти першого під'їзду шістнадцятиповерхового будинку АДРЕСА_4 . Перед даною асфальтованою ділянкою розміщені вхідні двері до під'їзду ліворуч від яких на стіні будинку ведеться відео-спостереження, перед вхідними дверима під'їзду розташовані бетонні сходи праворуч на яких розташований металевий поручень під яким на бетонних сходах виявлено п'ять плям бурого кольору, праворуч від яких на асфальтованій ділянці підлоги виявлено п'ять плям бурого кольору, праворуч від яких розташований бетонний смітник на якому також виявлено одну пляму бурого кольору;
- висновком судово-медичної експертизи № 458 від 06.01.2015, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_18 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. На наданому на експертизу марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з підлоги біля під'їзду (об. №1), вилученим під час огляду місця події, виявлена кров людини. При визначенні групової належності даної крові виявлений антиген Н, що не виключає можливість її походження від особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, тобто в даному випадку від потерпілого ОСОБА_18 ;
- постановою про визнання предметів речовими доказами від 19.06.2015 року, а саме: сліди крові людини, походження яких не виключає можливість від потерпілого ОСОБА_18 ;
- випискою №17882 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_18 , діагноз: непроникаючі колото-різані поранення (2) грудної клітини; непроникаюче колото-різане поранення живота; закритий перелом грудини; забої та садна голови та обличчя; стронгуляційна борозна шиї;
- висновком судово-медичної експертизи №1515/Е від 27.10.2014, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вивченні медичної документації на його ім'я виявлені наступні тілесні ушкодження: а) непроникаюче колото-різане поранення грудей: вхідний отвір рана в області «рукоятки» груднини, розміром 1,5x0,5см, від якої відходить рановий канал, що направлений перпендикулярно до поверхні шкіри, іде спереду назад та закінчується в ділянці груднини (лінійний перелом (насічка) передньої кортикальної пластинки груднини); б) непроникаюче колото-різане поранення грудей: вхідний отвір рана, розташована в проекції 7-го ребра та 7-го міжребірря між правими середньо- лопатковою та задньо-пахвовою лініями, від якої відходить рановий канал, що направляється ззаду наперед, перпендикулярно до поверхні шкіри, не проникає у плевральну порожнину та закінчується на ребрі; в) непроникаюче колото-різане поранення живота: вхідний отвір рана розміром 1,5x0,3см, розташована на передній поверхні черевної стінки на 2,5 см вліво від передньої серединної лінії тіла та на 7,0 см вище пупка, від якої відходить рановий канал, що направляться спереду назад, зліва направо, знизу вверх, довжиною до 6 см, сліпо закінчується у підшкірно-жировій клітковині, у черевну порожнину не проникає; г) синці повік обох очей, садна обох губ, тім'яної ділянки, крововилив язика; д) странгуляційна борозна шиї у вигляді синця та садна;
- протоколом огляду предмета від 08.12.2014, з якого вбачається, що під час огляду предмету виявлено: поліетиленовий пакет, прозорого кольору в якому знаходиться чоловіча футболка чорного кольору, на передній частині якої розміщено малюнок жовтого кольору у вигляді групи осіб та напис «SKAEVT». Крім того, на передній частині футболки виявлені наступні пошкодження тканини: на відстані приблизно 25 см від горловини та 26 см від лівого боку має місце ушкодження тканини у вигляді дірки розміром, приблизно 2,5х 0,3 см; ліворуч від малюнку, на відстані, приблизно 7 см одне незначне пошкодження тканини; праворуч від малюнку, на відстані, приблизно 5 см, знаходиться одне незначне пошкодження тканини; незначне пошкодження тканини, на передній частині футболки, розташовано на відстані, приблизно 21 см від нижнього краю футболки та на відстані приблизно 20 см до правого бокового шву; пошкодження тканини у вигляді дірки, розташоване на відстані від нижнього краю приблизно 6,8 см та від лівого бокового шва на відстані приблизно 15 см; два незначних пошкодження тканини, розташовані від нижнього краю футболки на відстані приблизно 9 см та від лівого бокового шва на відстані приблизно 19 см. Крім того, на задній частині футболки виявлені наступні пошкодження тканини: пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 12 см та від правого боковою шва на відстані 2,5 см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 18 см та від правого бокового шва на відстані 9 см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 6,4 см та від лівого бокового шва на відстані 9,2 см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 19,9 см та від лівого бокового шва на відстані 8 см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 29 см та від лівого бокового шва на відстані 11см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 34 см та від лівого бокового шва на відстані 26,5 см; пошкодження тканини, розташоване від верхнього шва на відстані приблизно 36 см та від правого бокового шва на відстані 15 см (розмір пошкодження 2x0,3); пошкодження тканини, розташоване від нижнього шва на відстані приблизно 6, см та від лівого бокового шва на відстані 20 см; пошкодження тканини, розташоване на задній частині лівого рукава. Також, потерпілий ОСОБА_18 пояснив, що у дану футболку він був одягнутий 03.07.2014 року, під час заподіяння йому раніше незнайомими хлопцем та дівчиною тілесних ушкоджень, серед яких ножові поранення, за адресою: АДРЕСА_4 ;
- висновком судово-медичної (комісійної) експертизи №178-2014/о від 10.04.2015, відповідно до якого під час проведення цієї експертизи, був досліджений одяг ОСОБА_18 (куртка спортивна, футболка), в якій він був одягнутий 03.07.2014 року (під час спричинення йому тілесних ушкоджень), в результаті чого встановлена наявність наступних пошкоджень: А) розрив на зворотній стороні куртки по ходу лівого бічного шва з переходом на внутрішній шов рукава, який утворився за рахунок перерозтягнення ниток кріплення швів в протилежні боки; Б) дев'ять колото-різаних/колотих пошкоджень куртки, які проникають через всі її шари - утворилися від дії від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо та П-подібний обушок; В) шість колото-різаних/колотих пошкоджень куртки, які не проникають через всі її шари - утворилися від дії від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо та П-подібний обушок; Г) чотирнадцять колото-різаних/колотих пошкоджень футболки, які проникають через всі її шари - утворилися від дії плаского односторонньо-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що має обушок П-подібного перетину та лезо. Після вивчення та аналізу даних, які містяться в наданій документації, в т.ч. об'єктивізуючи дані медичної документації, з урахуванням вище викладеного та даних, які отримані під час проведення цієї експертизи (дані огляду ОСОБА_18 ), можна стверджувати про те, що саме 03.07.2014 року ОСОБА_18 , 1944 р.н. були спричинені наступні тілесні ушкодження: а) синець (нерівномірно виражений) на передній поверхні шиї в середній та нижній її третинах з переходом на праву бічну поверхню шиї; б) осаднення в проекції тіла нижньої щелепи зліва з переходом на верхню третину шиї; в) осаднення на лівій половині обличчя (ділянка нижньої губи та крила носу); г) синець в лівій підочній ділянці; д) синець в правій підочній ділянці; е) рвана рана вуздечки верхньої губи; є) садно на тлі синця в лівій лобно-скроневій ділянці; ж) колото-різане поранення грудей: рана на передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується зовнішня кісткова пластинка грудини; з) колото-різане поранення грудей: рана на задній поверхні нижньої частини грудної клітини справа, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується м'які тканини даної анатомічної ділянки; и) колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці зліва, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджується м'які тканини даної анатомічної ділянки; і) 9 колото-різаних/колотих ран тулуба (в т.ч. поясу верхніх кінцівок) з ушкодженням лише підлягаючих м'яких тканин;
- актом судово-медичного дослідження №501-МК від 13.03.2015, з якого вбачається, що на фуфайці натільній ОСОБА_18 було виявлено 14 наскрізних пошкоджень на передній поверхні, спинці та задній поверхні лівого рукава, з яких №3, №4 та №13 співпадають за локалізацією з ушкодженнями на тілі потерпілого. Пошкодження №№ 3, 5, 13 є колото-різаними, що утворені від дії плаского односторонньо-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що має обушок П-подібного перетину та лезо. Решта 11 пошкоджень характерні для вколів пласким односторонньо-гострим колюче-ріжучим предметом типу клинка ножа, що має обушок П-подібного перетину та лезо. Будь-яких сторонніх нашарувань та включень в ділянках пошкоджень на фуфайці натільній ОСОБА_18 , окрім крейди, не знайдено, металізації міддю, нікелем, свинцем та залізом не виявлено;
- актом судово-медичного дослідження №114-МК від 01.04.2015, з якого вбачається, що на куртці, яка належить ОСОБА_18 виявлено: 9 наскрізних пошкоджень, з яких 4 колото-різаних і 5 колотих пошкоджень. Колото-різані пошкодження розташовані: одне на задній поверхні правого рукава в верхній третині, одне на спинці куртки справа в середній третині і два на спинці куртки зліва в верхній третині. Колото-різані пошкодження утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо і П-подібний обушок. Колоті пошкодження розташовані: одне на задній поверхні правого рукава в верхній третині, одне на спинці куртки справа в верхній третині, два на спинці куртки зліва в середній третині і одне на задній поверхні лівого рукава в верхній третині. Колоті пошкодження утворились від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо і П-подібний обушок при зануренні початкової частини клинка ножа; 5 колотих пошкоджень, які не проникають через всі шари куртки і розташовані по одному на правій і лівій полі куртки в нижній третині, 2 на задній поверхні правого рукава в нижні третині і одне на задній поверхні лівого рукава в верхній третині і утворилися від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо і П-подібний обушок при зануренні початкової частини клинка ножа; 1 колото-різане пошкодження, яке не проникає через всі шари куртки і розташоване на задній поверхні спинки зліва в верхній третині. Дане колото-різане пошкодження утворилося від дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який має незначно притуплене вістря, лезо і П-подібний обушок;
- постановою про визнання предметів речовими доказами від 25.05.2015, а саме: надані потерпілим ОСОБА_18 : спортивну куртку чорного кольору з декоративними смугами червоного та білого кольорів, на якій виявлено 9 наскрізних пошкоджень, з яких 4 колото різаних і 5 колотих пошкоджень та фуфайку натільну (футболку), чорного кольору, на якій виявлено 14 наскрізних пошкоджень на передній поверхні, спинці та щадній поверхні лівого рукава, з яких № 3,4 та №13 співпадають з локалізацією з ушкодженнями на тілі потерпілого і які утворилися від дії плаского односторонньо-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа та віддати назбереження до камери речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві;
- постановою про визнання предметів речовими доказами від 25.05.2015, а саме диск DVD-R «ARITA» на якому розміщено запис камери відеоспостереження, яке ведеться біля під'їзду буд. АДРЕСА_4 від 03.07.2014 за період часу з 22:53 до 24:00;
- висновком судово-психіатричного експерта №487 від 09.06.2015, з якого вбачається, що у період кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_10 , останній на будь-який психічний розлад не страждав і за своїм психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період кримінального правопорушення, у теперішній час ОСОБА_10 на хронічний алкоголізм та наркоманію не страждає; у теперішній час ОСОБА_10 протиалкогольного та протинаркоманічного лікування не потребує; у теперішній час ОСОБА_10 ознак будь-якого психічного розладу внаслідок вживання алкоголю чи наркотиків не виявляє. У період правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_10 , він не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому вираженому емоційному стані, що міг істотно вплинути на його поведінку. ОСОБА_10 виявляє достатній рівень розвитку та протікання когнітивних процесів (пам'яті, уваги, мислення); в особистісній сфері - активність, екстравертованість, вибіркова товариськість, певна емоційна лабільність, достатній вольовий самоконтроль, здатність дотримуватися власних інтересів, наполегливість в їх проведені, інтереси професійного плану, міжособистісного спілкування. ОСОБА_10 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які виражені значно та можуть справляти істотний вплив на його поведінку. ОСОБА_10 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які могли суттєво вплинути на його поведінку у період кримінального правопорушення;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (п.29-30 рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Отже, з урахуванням висновків Європейського суду з прав людини, не вдаючись до повторної оцінки показань свідків та потерпілого, апеляційний суд погоджується з мотивами суду першої інстанції, викладеними у вироку суду щодо цих доказів, та бере за основу ту оцінку, яка надана їм місцевим судом.
Зокрема апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупністю доказів у кримінальному провадженні, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції, доведено умисел ОСОБА_8 на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням колюче-ріжучого предмета, яким вона наносила чисельні поранення потерпілому в тому числі в життєво важливі частини тіла в суспільному місці, одночасно порушуючи громадський порядок своїми діями тобто із застосуванням предмета , заздалегіть заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень і, її вина за ч.4 ст. 296 КК України доведена з дотриманням критерію доведеності поза розумний сумнів.
Щодо доводів обвинуваченої про відсутність в її діях ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, апеляційний суд вважає їх непереконливими, оскільки вони спростовуються показаннями свідків та письмовими доказами, дослідженими безпосередньо в суді першої інстанції. Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що у обвинуваченої були відсутні будь-які взаємовідносини з потерпілим, вони були не знайомі, бачила що він людина похилого віку, агресивно реагувала на його зауваження. Особистих мотивів для нанесення чисельних тілесних ушкоджень потерпілому раніше не мала, так як знайома з ним не була і вперше побачила його в день скоєння кримінального правопорушення . Вину обвинувачена не визнала, щире каяття не проявила, не відшкодувала потерпілому шкоду, хоча об'єктивно мала час на це. Навіть не вживала заходів щодо спроби зустрічі з потерпілим, на відміну від ОСОБА_10 , з метою попросити пробачення. Намагалась перекласти вину на потерпілого, на відміну від обвинуваченого ОСОБА_10 , який розкаявся, відразу після скоєння кримінального правопорушення вживав заходів щодо зустрічі з потерпілим з метою попросити вибачення і виявити щире каяття. добровільно відшкодував потерпілому моральну шкоду у сумі, яку зазначив потерпілий
Доводи обвинуваченої щодо невірно встановленої судом першої інстанції обставини, що обтяжує покарання - знаходження обвинуваченої в стані алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідків, які підтвердили, що обвинувачені на момент скоєння злочину знаходилися в стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно доводів обвинуваченої та захисника щодо відсутності у неї холодної зброї на момент вчинення злочину, колегія суддів виходить з того , що ОСОБА_8 визнана винною в нанесенні чисельних колото різаних ран під час хуліганських дій предметом заздалегіть заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень , що цілком підтверджується висновками судово-медичної експертизи та актами медичного обстеження потерпілого, на тілі якого виявлено множинні колото-різанні травми, які утворилися внаслідок дії гострого предмету. Вказане також підтвердила у своїх показанням свідок ОСОБА_20 . Разом з тим, суд призначив ОСОБА_8 найменшу міру покарання, передбачену санкцією частини 4 статті 296 КК України - 03 роки позбавлення волі. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про застосування положень ст. ст. 75,76 КК цілком необгрунтованими і такими, які при даних обставинах скоєння злочину, даної кваліфікації, а також поведінки обвинуваченої після скоєного злочину, не відповідало б меті і завданням покарання, передбаченим ст. 50 КК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення через м'якість обвинуваченому ОСОБА_10 є неспроможними.
Суд першої інстанції, постановляючи вирок, надав оцінку особі обвинуваченого ОСОБА_10 та, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, судом першої інстанції враховані всі ті обставини, які повинні бути ним враховані при вирішенні питань, пов'язаних з призначенням покарання, з наведенням у вироку належного обґрунтування прийнятого рішення, яке колегія суддів визнає достатнім для висновку про відсутність законних підстав задоволення апеляційних вимог прокурора в цій частині.
Покарання обвинуваченому призначено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням принципу індивідуалізації, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який відразу Також враховує те, що саме ОСОБА_10 почав відтягувати ОСОБА_8 від потерпілого який вже знаходився в безпорадному стані , а вона ще продовжувала намагатися наносити йому удари . Одночасно суд враховує поведінку ОСОБА_10 відразу після скоєння злочину, яка була спрямована на вжиття заходів щодо примирення, отримання вибачення і відшкодування шкоди потерпілому. Він усвідомив свою вину, що не заперечував в суді апеляційної інстанції. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, визнано часткове відшкодування збитків потерпілому. Обставиною, що обтяжує покарання, визнано вчинення злочину щодо особи похилого віку та здійснення протиправних дій у стані алкогольного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції переконаний, що саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, як і в цілому положенням ст. 65 КК України і обґрунтовано застосував положення ст. ст. 75, 76 КК України.
Вказане узгоджується із позицією викладеною в рішенні ЄСПЛ "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 та "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005, де суд зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним".
Щодо клопотання захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_23 від 27 січня 2022 року та 21 листопада 2022 року про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Оскільки судом апеляційної інстанції проведено розгляд апеляційних скарг, перевірено законність рішення суду першої інстанції та залишено вирок в силі, адже істотних порушень вимогам кримінального процесуального закону апеляційним судом не встановлено, погоджуючись з висновками місцевого суду щодо призначеного ОСОБА_8 покарання, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаних клопотаннь.
Істотних порушень вимог КПК, які б були підставою для безумовного скасування прийнятого судом першої інстанції судового рішення під час апеляційного розгляду не встановлено. Інших самостійних апеляційних вимог стороною захисту не заявлено.
Відтак, враховуючи, що доводи апеляційних скарг прокурора, обвинуваченої та її захисника в ході їх перевірки свого підтвердження не знайшли, то колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного вироку, як про те просять апелянти.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , та її захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року щодо ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 296 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 296 КК України, - залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII), зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, строк з 27.07.2015 по 28.07.2015 включно, з 16.09.2015 по 06.10.2015 включно, а також з 17.06.2021 по день вступу вироку суду першої інстанції в законну силу.
Клопотання захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 03 (трьох) місяців шляхом подання касаційної скарги, а засудженою, яка тримається під вартою в той же строк з часу отримання нею копії ухвали.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3