Справа № 621/3316/18 Номер провадження 22-ц/814/4530/22Головуючий у 1-й інстанції Бібік О.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
29 листопада 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.,
суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянула в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2019 року, ухвалене суддею Бібік О.В., повний текст рішення складено 16.01.2019 р., по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Котельні лікарняного комплексу" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 21325,22 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" в особі філії "Зміївський котельний комплекс" надавало відповідачам комунальні послуги у вигляді централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі. Відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі до 02.12.2016 року.
Позивач вказує, що відповідачі є співвласниками зазначеної квартири та зобов'язані своєчасно сплачувати за надані послуги, проте в односторонньому порядку припинили виконувати взяті на себе зобов'язання, чим порушили законні права та інтереси позивача.
У зв'язку з вищенаведеним Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги централізованого опалення за період з 01.10.2015 року по 01.05.2018 року, станом на 01.11.2018 року, в розмірі 21325,22 грн. та судові витрати.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" 21325 (двадцять одну тисячу триста двадцять п'ять) грн. 22 коп. заборгованості за послуги централізованого опалення за період з 01.10.2015 по 01.05.2018.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" з кожного по 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
З цим рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду, виключивши із резолютивної частини посилання на стягнення заборгованості за централізоване опалення та витрат по сплаті судового збору з ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вона не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та не є співвласником вказаної квартири. Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував подані нею до відзиву документи та безпідставно стягнув з неї заборгованість на користь позивача.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи на час її розгляду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції встановив, і це підтверджується матеріалами справи, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (ідентифікаційний код 31555944), здійснюють діяльність, зокрема, з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с. 12-13).
Позивач надає послуги з теплопостачання до будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується актами про включення та відключення теплової енергії на опалювальні сезони 2015-2018 років (а. с. 7-9).
Згідно копії довідки КП "Зміїв-сервіс" за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а. с. 6).
За наданим позивачем розрахунком, у відповідачів за період з 01.10.2015 по 01.05.2018 утворилася заборгованість в розмірі 21325,22 грн. (а. с. 5)
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 19.09.2018 в справі №621/2299/18 відмовлено у видачі судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" заборгованості за послуги з централізованого опалення (а. с. 10).
При вирішенні спору суд першої інстанції встановив, що позивач надає послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які ці послуги споживали, не сплачують за надані послуги. За ними утворилась заборгованість у сумі 21325,22 грн. за період з 01.10.2015 по 01.05.2018 р. У зв'язку з чим суд першої інстанції на підставі статей 322, 509, 526, 543 ч.1 ЦК України дійшов висновку про солідарне стягнення вказаної заборгованості з відповідачів на користь позивача та судових витрат.
Рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачкою ОСОБА_1 , яка не погоджується з цим рішенням в частині стягнення з неї заборгованості за послуги з централізованого опалення. За таких обставин апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про стягнення заборгованості з централізованого опалення із ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; з послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється і підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачеві згідно договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений обов'язок саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послу підготовлений виконавцем на основі типового договору. Обов'язком виконавця згідно норм даного Закону є підготовка для укладання договору про надання відповідних послуг.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє споживача обов'язку щодо оплати наданих їм послуг централізованого опалення, постачання гарячої води (підігріву питної води).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої: "Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
За змістом наведених норм вбачається, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Згідно частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 356 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідністю з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).
Отже, кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).
Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно матеріалів справи, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації - 02.12.2016 р., що підтверджується витягом з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за номером 6334-1607485-2018 (а.с. 37 на звороті).
Згідно довідки-підтвердження, складеної депутатом Зідьківської селищної ради округу № 20 Головань В.Ю., остання підтверджує, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає без реєстрації з 2010 року по теперішній період ОСОБА_1 , 1984 р.н., паспорт НОМЕР_1 , виданий 26.04.2018 р., та має сім'ю : чоловік - ОСОБА_6 , 1982 р.н.; сини - ОСОБА_7 , 2004 р.н., ОСОБА_8 , 2006 р.н., ОСОБА_9 , 2007 р.н., ОСОБА_10 , 2003 р.н., дочки - ОСОБА_11 , 2008 р.н., ОСОБА_7 , 2013 р.н., ОСОБА_12 , 2017 р.н. (а.с. 39).
За інформацією Управління соціального захисту населення Зміївської РДА від 10.01.2-19 р. № 09-61/118, ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 , остання з 01.10.2012 р. внесена до Єдиного державного автоматичного реєстру осіб, які мають право на пільги як багатодітна сім'я, за фактичним місцем проживання в Зміївському районі за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до рішень районної комісії по вирішенню питань, повязаних з наданням населенню соціальних допомог та пільг, остання користувалася 50-відсотковою знижкою плати за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання за фактичною адресою: АДРЕСА_4 : з 01.10.2012 року по 31.12.2018 р.р. (а.с. 40).
Згідно копії медичного направлення від 9.01.2019 р., ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , направлена на стаціонарне лікування до родильного відділення Комсомольської міської лікарні у зв'язку з вагітністю (а.с. 41).
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2015 р. по 01.05.2018 р. у сумі 21325,22 грн. та судові витрати у сумі 352,40 грн., суд першої інстанції не звернув увагу на надані відповідачкою докази, які підтверджують, що відповідачка ОСОБА_1 у період з 01.10.2015 р. по 01.05.2018 р. не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно, не користувалася послугами з централізованого опалення за вказаною адресою, які надавалися позивачем.
Отже, місцевий суд безпідставно стягнув солідарно з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2015 р. по 01.05.2018 р. у сумі 21325,22 грн. та судові витрати у сумі 352,40 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 про солідарне стягнення з неї на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2015 р. по 01.05.2018 р. у сумі 21325,22 грн. та судових витрат у сумі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, ст.ст., 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2019 року скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з неї судових витрат.
Ухвалити у цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2015 року по 01.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , та судових витрат у сумі 352,40 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Чумак
Судді Ю.В.Дряниця
Л.І.Пилипчук