36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.12.2006р. Справа № 14/433
за позовом Приватного підприємства "Зірка", вул. Г.Бресту, 44-а, м. Кременчук, Полтавська область,39600
до Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", вул. Комарова, 10-а, м. Полтава, 36008
про стягнення 106951,50 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Представники:
від позивача: Чернявський К.А., дов. б/н від 24.07.2006 р.
Огриза Г.Р., дов. б/н від 24.07.2006 р.
від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 106951,50 грн. - заборгованості за договором № 1 від 01.02.2005 р. про охорону виробничих об'єктів, в тому числі: 100 000,00 грн. - основного боргу та 6951,50 грн. - пені, а також уточнення позовних вимог від 14.12.2006 р. в частині обґрунтування розрахунку стягуваної суми пені.
В судовому засіданні 14.12.2006р. було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Відповідач 12.09.2006р. подав заяву від 06.09.2006р. (вхід. №10523 канц. суду) про відвід судді Іваницького О.Т. від розгляду справи №14/433 та передати вказану справу на розгляд іншому судді.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 12.09.2006 р. в задоволенні заяви про відвід судді Іваницького О.Т. від розгляду справи № 14/433 було відмовлено.
Ухвалою заступника голови господарського сулу Полтавської області Пушка І.І. від 12.09.2006р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць в порядку статті 69(3) ГПК України.
Відповідач 02.10.2006р. подав апеляційну скаргу (вхід. №2437 канц.суду) на ухвалу господарського суду від 26.07.2006р. про порушення провадження у справі №14/433.
Ухвалою заступника голови господарського сулу Полтавської області Пушка І.І. від 04.10.2006р. відповідачу було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на вищевказану ухвалу, та повернуто її скаржнику (відповідачу).
Ухвалою заступника голови господарського сулу Полтавської області Пушка І.І. від 09.10.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Георгієвського В.Д.
Суддя Георгієвський В.Д. прийняв справу до свого провадження і відклав її розгляд на 14.11.2006р.
Ухвалою заступника голови господарського сулу Полтавської області Пушка І.І. від 13.11.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справа передана йому на розгляд.
Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу до свого провадження і розглянув її по суті.
Відповідач 14.11.2006р. повторно подав заяву про відвід судді Іваницького О.Т. від розгляду справи №14/433.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 14.11.2006р. в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат» про відвід судді Іваницького О.Т. відмовлено.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.12.2006р. відповідачу повернуто зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору.
14.12.2006р. представником відповідача Приходько О.О. через канцелярію суду подано клопотання про колегіальний розгляд справи, яку заступником Голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. відхилене та справа розглядається одноособово.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість та зарахування однорідних вимог відповідно до заяви № 02/318 від 12.09.2006 р.
Позивач в порядку статті 22 ГПК України у судове засідання 14.12.2006 року подав заяву про уточнення позовних вимог, якою обґрунтував розрахунок стягуваної пені.
Суд заяву прийняв до розгляду.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи і подані докази, заслухавши представників позивача, суд встановив, що 01.02.2005 року між Приватним підприємством “Зірка», м. Кременчук (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Полтавський хлібокомбінат», м. Полтава (далі - відповідач) був укладений договір № 1 про охорону виробничих об'єктів (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого відповідач доручає, а позивач приймає під охорону об'єкти, перераховані у переліку та плані (схемі) , що додається до договору (копія в матеріалах справи).
Пунктом 5.1 договору передбачався обов'язок відповідача щомісяця сплачувати за надані послуги охорони на підставі наданих позивачем рахунків.
Відповідно до пункту 5.3 договору датою виконання послуг вважається дата підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, що складається щомісячно у двох примірниках, з яких перший знаходиться у позивача, другий - у відповідача.
01.04.2005 року сторони по справі уклали додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до п. 1 якої передбачалося надання додаткових послуг, а саме: надання послуг, пов'язаних з супроводом та охороною уповноважених осіб відповідача - касирів, які перевозять грошові знаки і цінні папери підприємства відповідача.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата послуг проводиться по 50% передоплаті вартості послуг не пізніше 25-го числа попереднього місяця, та остаточного розрахунку не пізніше 10-го числа наступного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Пунктом 6 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2005 р. були внесені доповнення до п. 5.1. Договору № 1 від 01.02.2005 р., якими встановлювалася оплата послуг, передбачених додатковою угодою, у розмірі 12 000,00 грн. без ПДВ, яка здійснюється щомісячно на підставі наданих позивачем рахунків в строк до 10 числа наступного місяця.
Отже, оплата відповідачем за надані позивачем послуги повинна була здійснюватися щомісяця не пізніше 10-го числа наступного місяця.
На виконання умов договору позивачем були надані передбачені Договором та Додатковою угодою послуги, що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами виконаних робіт, а саме: б/н від 29.02.2004 р. у розмірі 30 000,00 грн.; б/н від 31.03.2004 р. у розмірі 30 000,00 грн.; б/н від 30.04.2004 р. у розмірі 30 000,00 грн.; б/н від 31.05.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.06.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 31.07.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 31.08.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.09.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.10.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.11.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 31.12.2004 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 02.02.2005 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 28.02.2005 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 31.03.2005 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.04.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.05.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 30.06.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.07.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.08.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 30.09.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.10.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 30.11.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.12.2005 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.01.2006 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 28.02.2006 р. у розмірі 52 000,00 грн.; б/н від 31.03.2006 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 31.03.2006 р. у розмірі 12 000,00 грн.; б/н від 30.04.2006 р. у розмірі 12 000,00 грн.; б/н від 30.04.2006 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.05.2006 р. у розмірі 40 000,00 грн.; б/н від 30.05.2006 р. у розмірі 12 000,00 грн.
Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив послуги по охороні виробничих об'єктів, його заборгованість за квітень 2006 року складає 48000,00 грн. ( рахунки №22 та № 28 від 30.04.2006р., акти прийому здачі виконаних робіт від 30.04.2006р.) та за травень 2006 р. - 52000,00 грн. (рахунки №33 та № 34 від 31.05.2006р., акти прийому здачі виконаних робіт від 30.05.2006р.)
Частково заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами по справі, відповідно до якого станом на 30.05.2006 р. за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 76 000,00 грн.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.3. Договору № 1 від 01.02.2005 р. передбачено, що у випадку порушення визначених даним договором термінів розрахунків за надані позивачем послуги, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовується загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.
Частина 1 статті 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачені строки спеціальної позовної давності в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, позивач нарахував відповідачу 6951,50 грн. пені за період з 15.06.2005 р. по 15.06.2006 р., тобто на час звернення позивача до відповідача з вимогою № 71 від 20.06.2006 р., з урахуванням постійних прострочень у встановлені Договором терміни сплати за послуги (копії банківських виписок в матеріалах справи).
В порядку досудового врегулювання спору позивач 22.06.2006 р. звернувся до відповідача з вимогою № 71 від 20.06.2006 р., яка була залишена відповідачем без відповіді.
Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Заперечення відповідача щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог відхиляються судом, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання по своєчасній та повній оплаті за надані послуги позивачем, за що з нього і стягується основна заборгованість та нарахована пеня.
Доводи відповідача щодо зарахування однорідних вимог відповідно до заяви відповідача № 02/318 від 12.09.2006 р. судом до уваги не приймаються, так як відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 16.11.2006 р. від відповідача вимагалося ряд документів, а саме: акт звірки взаємних розрахунків із відповідачем станом на 01.12.2006 р., докази наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги № 120/06 від 01.09.2006 р. на суму 107258,26 грн., докази припинення зобов'язань відповідача перед позивачем 106951,50 грн.
Відповідач витребувані ухвалою докази суду не подав.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази вини відповідача в невиконанні взятих на себе зобов'язань, а також в порушенні вимог чинного законодавства (у матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх у повному обсязі та стягнути на користь позивача 100 000,00 грн. основного боргу та 6951,50 грн. пені, витрати по сплаті державного мита у сумі 1069,52 грн. та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32 - 34, 36, 43, 44- 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства “Полтавський хлібокомбінат», 36008, м. Полтава, вул. Комарова, б 10а ( р/р 260061689 у АБ “Полтава-Банк», МФО 331304, код ЄДРПОУ 00376923) на користь Приватного підприємства “Зірка», 39600, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, б. 44а (р/р 26003055234856 у АКБ “ПриватБанк» у м. Кременчуці, МФО 331401, код ЄДРПОУ 32738420) 100 000,00 грн. - основного боргу, 6951,50 грн. пені, 1069,52 - державного мита та 118,00 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.