12 грудня 2022 року
м. Київ
справа №560/9093/21
адміністративне провадження №К/990/33847/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №560/9093/21 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
01.12.2022 з використанням підсистеми "Електронний суд" до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №560/9093/21.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята постановлена 06.07.2022. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 01.12.2022, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги скаржник зазначив, що вчасна подача цієї касаційної скарги була неможлива у зв'язку з введенням на території України воєнного стану 24.02.2022, значною кількістю процесуальних документів, які надходять до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через систему «Електронний суд».
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України, отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Безпідставними також є доводи скаржника стосовно значного обсягу процесуальних документів, які надходять на його адресу через систему «Електронний суд», оскільки питання внутрішньої організації роботи органу державної влади, зокрема труднощі з опрацюванням вхідної кореспонденції не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для своєчасного подання цієї касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями статті 330 КАС України врегульовано питання форми та змісту касаційної скарги, а також порядок звернення із касаційною скаргою.
Так, відповідно до частини 1 статті 330 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі.
До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також її копії відповідно до кількості учасників справи (частина 4 статті 330 КАС України).
Щодо обов'язку заявника надати копії касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Так, статтею 335 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції надсилає копії касаційної та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі.
Разом з цим, відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, положеннями статті 44 КАС України передбачено право звернутись до суду, в тому числі, з касаційною скаргою у альтернативний спосіб тому, що передбачений частиною 1 статті 330 КАС України, а саме: в електронній формі з використанням ЄСІТС.
З метою забезпечення функціонування ЄСІТС шляхом її поетапного впровадження прийнято Закон України №1416-ІХ від 27.04.2021 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі-Закон №1416-ІХ), яким, зокрема, внесені зміни до частини 8, 9 статті 44 КАС України.
Так, частини восьму і дев'яту статті 44 КАС України викладено в такій редакції:
"8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
9. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів".
Вказаними змінами приведено у відповідність положення чинного законодавства щодо процедури звернення до адміністративного суду із процесуальними документами в альтернативній формі.
Водночас Законом №1416-ІХ не внесені зміни та не приведені у відповідність положення статей 330, 335 КАС України щодо форми, порядку подачі та надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів у разі обрання скаржником альтернативної форми звернення до суду касаційної інстанції, з урахуванням впровадження ЄСІТС та права звернення з касаційною скаргою в електронній формі.
Враховуючи, що положення статті 44 КАС України містяться в Загальній частині КАС України, їх приписи поширюються й на касаційне провадження.
Крім того, до частин восьмої та дев'ятої статті 44 КАС України внесені зміни пізніше за часом відносно останніх змін, які вносились до статей 330, 335 КАС України, Суд вважає за потрібне керуватись приписами частини вісім та дев'ять статті 44 КАС України, якими визначено як право учасника справи подати процесуальні документи в електронній формі з використанням ЄСІТС, так і обов'язок заявника у такому випадку надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Враховуючи те, що касаційна скарга була сформована у системі "Електронний суд", доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявником не надано, її слід залишити без руху.
Аналогічний правовий підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі № 320/8860/21, від 14.02.2022 у справі № 320/8860/21, від 06.10.2022 у справі № 160/5280/22, від 16.06.2021 у справі № 360/5015/20.
Крім того, відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми відповідачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI). Касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач, посилаючись на частину першу статті 133 КАС України, вказує на відсутність видатків на відшкодування судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"(далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Щодо розміру судового збору Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1984,80 грн.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів; надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги та документа про сплату судового збору у сумі 1984,80 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
За частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №560/9093/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець