12 грудня 2022 року
м. Київ
справа №460/1165/21
адміністративне провадження №К/990/33359/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року
у справі №460/1165/21
за позовом ОСОБА_1
до Рівненської обласної прокуратури
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку - невиплати частини заробітної плати, посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 01 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року включно;
- зобов'язати Рівненську обласну прокуратуру упродовж 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду виплатити позивачу матеріальну шкоду - недоплачену заробітну плату, посадовий оклад за період з 01 липня 2015 року по 30 квітня 2020 року включно, у сумі 1437568,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Рівненської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 27 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру"; зобов'язано Рівненську обласну прокуратуру провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати у період з 27 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року, обрахувавши її відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та виплатити недоотриману частину. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури, залишено без задоволення; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, залишено без змін.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Рівненська обласна прокуратура звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 25 листопада 2022 року засобами поштового зв'язку.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 06 квітня 2022 року. В той же час, касаційну скаргу подано 25 листопада 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого зазначає, що у даній адміністративній справі наявні матеріали на підтвердження того факту, що первинна касаційна скарга подана скаржником у межах строку, встановленого процесуальним законом, однак ухвалою касаційного суду від 02 червня 2022 року її повернуто скаржнику, з підстав, передбачених статтею 332 КАС України. Скаржник вказує, що вказана ухвала разом з матеріалами касаційної скарги направлена на адресу Рівненської обласної прокуратури. В подальшому, повторну касаційну скаргу повернуто ухвалою суду рід 06 липня 2022 року згідно супровідного листа від 07 липня 2022 року, а 11 липня 2022 року ця ухвала отримана відповідачем - Рівненською обласною прокуратурою. Ухвалу Верховного Суду від 29 липня 2022 року про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, разом з матеріалами касаційної скаргою прокуратурою отримано 02 серпня 2022 року та вкотре скеровано касаційну скаргу (від 19 серпня 2022 року № 15/2-496вих-22) до суду. Вказує, що 12 вересня 2022 року Рівненською обласною прокуратурою отримано ухвалу Верховного Суду від 06 вересня 2022 року про повернення касаційної скарги. В подальшому, аналогічно 01 листопада 2022 року отримано ухвалу Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року про повернення касаційної скарги обласній прокуратурі. Таким чином, на думку заявника, з урахуванням дати супровідного листа про направлення скаржнику ухвали касаційного суду про повернення касаційної скарги та строку пересилання поштового відправлення, скаржник без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на повторне подання касаційної скарги, у якій, відповідно, просить також поновити строк оскарження.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Вперше касаційну скаргу позивачем подано 13 травня 2022 року надіславши її засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, як така, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року.
Копію ухвали Верховного Суду від 02 червня 2022 року отримано скаржником 13 червня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
20 червня 2022 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21. Вказана касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року повернута скаржнику оскільки, подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Копію ухвали Верховного Суду від 06 липня 2022 року отримано скаржником 11 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення..
14 липня 2022 року скаржником було надіслано третю касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року повернуто скаржнику оскільки, наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Копію ухвали Верховного Суду від 29 липня 2022 року отримано скаржником 04 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
22 серпня 2022 року скаржником було надіслано четверту касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення тобто, лише через 18 днів після отримання копії ухвали Верховного Суду від 29 липня 2022 року.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року касаційну скаргу відповідача було повернуто, у зв'язку з тим, що наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Одночасно суд касаційної інстанції звернув увагу скаржника, що Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2022 року повернув касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21. Крім того в ухвалі про повернення Верховний Суд зазначив, які повинні бути обґрунтування підстав касаційного оскарження, у разі відкриття провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Проте, звертаючись знову представник відповідача подав ідентичний текст касаційної скарги, що була повернута Верховним Судом в частині посилань на підстави касаційного оскарження.
Копію ухвали Верховного Суду від 06 вересня 2022 року отримано скаржником 12 вересня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
04 жовтня 2022 року скаржник надіслав п'яту касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення тобто, лише через 22 днів після отримання копії ухвали Верховного Суду від 06 вересня 2022 року.
Скаржником знову ж таки не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу відповідача було повернуто. Так судом було встановлено, що Підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування положення абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ в аспекті оплати праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури на відповідний період. При цьому, в касаційній скарзі навів ряд постанов у справах №№160/11911/20, 820/2462/17, 755/4893/18, 640/20317/16а, 814/1274/17, 826/7286/18, розглянутих Верховним Судом за аналогічних, на його думку, обставин. Суд прийшов до висновку, що зазначене свідчить про те, що скаржник просить переглянути оскаржені рішення з двох взаємовиключних підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Копію ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року отримано скаржником 01 листопада 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З цією касаційною скаргою відповідач звернувся лише 25 листопада 2022 року надіславши її за допомогою служби засобів поштового зв'язку, тобто через 24 дні після отримання копії ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року.
Клопотання про поновлення строку не містить обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
В той же час, як вже зазначалося вище, відповідач неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга була повернута з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги.
При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника.
Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Слід також зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Також Суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так скаржником звертаючись з повторними касаційними скаргами неодноразово допускав значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення.
Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційних скарг у найкоротші терміні.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску Рівненської обласної прокуратури строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21.
Касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі №460/1165/21 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду