12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 560/13845/21
адміністративне провадження № К/990/32529/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №560/13845/21 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену премію в розмірі 93254,58 грн (без визначення податків та інших обов'язкових платежів).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Верховного Суду від 06 та 25 жовтня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №560/13845/21 було повернуто скаржнику, зокрема, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки позивач не навів обґрунтованих підстав можливості відкриття касаційного провадження, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
22 листопада 2022 року до Верховного Суду вчергове надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №560/13845/21.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди застосували положення статті 2 Закону України «Про оплату праці» без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 357/89161/17, від 09.09.2019 у справі № 174/780/16-ц та постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 755/22151/15-ц.
Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов між собою.
При цьому правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Водночас Суд критично оцінює посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 2 Закону України «Про оплату праці», оскільки касаційна скарга не містить обґрунтування подібності правовідносин, а також не вказано, в чому полягає невідповідність висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування цієї норми висновкам Верховного Суду щодо її застосування, викладених у постановах від 16.03.2020 у справі № 357/89161/17, від 09.09.2019 у справі № 174/780/16-ц.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини першої статті 61 Конституції України у трудових правовідносинах, щодо позбавлення працівника премій на підставі оголошеної йому догани, Суд зазначає таке..
Відповідно до приписів КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Водночас наведена скаржником у касаційній скарзі норма є загальною та взагалі не була застосована судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, що виключає необхідність формування Верховним Судом висновку у цій справі щодо вказаної норми.
Судом установлено, що доводи скаржника викладені у касаційній скарзі фактично зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
При цьому, Суд ураховує, що ухвалами Верховного Суду від 06 та 25 жовтня 2022 скаржнику було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог до оформлення касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень за приписами частини четвертої статті 328 КАС України. Однак вчергове подана касаційна скарга так і не приведена відповідно до роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, позивач не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
У зв'язку із цим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №560/13845/21 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області про зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська