12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 160/4191/21
адміністративне провадження № К/990/32686/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (якою, здійснено перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021) у справі № 160/4191/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Зернотрейд», треті особи: Головне управління ДПС України у Київській області, Національне антикорупційне бюро України про визнання договорів недійсними та стягнення коштів в дохід держави,
У березні 2021 Головне управління ДПС у Київській області звернулося до суду з позовом до ТОВ «Виробниче об'єднання «Зернотрейд», АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», в якому просило визнати договір поставки №359 від 16.07.2019, укладений між АТ «ДПЗК України» та ТОВ «ВО «Зернотрейд» на загальну суму 6885004,80 грн. - недійсним; визнати недійсним договір складського зберігання зерна №17-3Б/2019 від 11.07.2019; стягнути з ТОВ «ВО «Зернотрейд» на користь АТ «ДПЗК України» 8885004,80 грн.; стягнути з АТ «ДПЗК України» на користь державного бюджету 6885004,80 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне антикорупційне бюро України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 замінено позивача у справі з Головного управління ДПС у Київській області на належного - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача - Головне управління ДПС у Київській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано договір поставки №359 від 16.07.2019, укладений між АТ «ДПЗК України» та ТОВ «ВО «Зернотрейд» на загальну суму 6885004,80 грн. - недійсним. Визнано недійсним договір складського зберігання зерна №17-3Б/2019 від 11.07.2019.
Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 01.11.2021 винесено окрему ухвалу за виявленими фактами порушення вимог законодавства посадовими особами АТ «ДПЗК України» та направлено до Національного антикорупційного бюро України для вжиття заходів щодо встановлення наявності/відсутності ознак кримінального правопорушення чи адміністративного правопорушення в діях посадових та службових осіб АТ «ДПЗК України».
Не погодившись з судовими рішеннями першої інстанції, сторонами подано апеляційні скарги.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (якою, здійснено перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у адміністративній справі №160/4191/21 скасовано.Прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Зернотрейд», треті особи: Головне управління ДПС України у Київській області, Національне антикорупційне бюро України про визнання договорів недійсними та стягнення коштів в дохід держави відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (якою, здійснено перегляд окремої ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задоволено. Окрему ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у адміністративній справі №160/4191/21 скасовано.
22.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (якою, здійснено перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021) у справі №160/4191/21, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та задовольнити позов в повному обсязі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2022 визначено склад колегії: Соколов В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Калашнікова О.В.
При вивченні матеріалів справи суддями заявлено заяви про самовідвід.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 заяви суддів Соколова В.М., Єресько Л.О., Калашнікової О.В про самовідвід задоволено та відведено від розгляду даної касаційної скарги. Передано касаційну скаргу до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2022 визначено склад колегії: Юрченко В.П. (суддя-доповідач), Васильєва І.А., Чумаченко Т.А.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі заявник указує на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, при цьому не конкретизуючи, щодо якого питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування конкретної норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з тим, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам, що в свою чергу є одним із основним доводом касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 01.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (адміністративне провадження № 990/31771/22), яка була подана у даній справі.
Проте, даний довід не містить достатніх обґрунтувань та зводиться не стільки до наявності у справі не встановлених обставин та/або не досліджених доказів, скільки до їх переоцінки, що, однак, виходить за межі касаційного перегляду, які встановлені статтею 341 КАС України.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, при одночасному обов'язковому обґрунтуванні, яким чином порушення норм процесуального права вплинуло на правильність застосування норм матеріального права із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, клопотання про поновлення строку не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (якою, здійснено перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021) у справі №160/4191/21 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяВ.П. Юрченко