12 грудня 2022 року
Київ
справа № П/811/2146/15
адміністративне провадження № К/990/33607/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі № П/811/2146/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
30.11.2022 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 24.11.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 03.08.2022, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 02.09.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 24.11.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке вмотивоване тим, що перше звернення з касаційною скаргою відбулося у встановлений статтею 329 КАС України строк. Однак, вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою від 08.09.2022 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України і роз'яснено, що повернення не позбавляє права на повторне звернення. Зазначає, що представником відповідача з метою виконання вимог суду касаційної інстанції забезпечено пошук та детальний аналіз практики Верховного Суду у подібних з даною справою правовідносинах. Отже, при подані касаційної скарги повторно було враховано зауваження щодо підстав касаційного оскарження, викладені в ухвалі Верховного Суду від 08.09.2022 та підготовлено касаційну скаргу з посиланням на пункт 1 статті 328 КАС України. Просить визнати причини пропуску строку поважними і поновити пропущений строк.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом встановлено, що вперше касаційна скарга направлена ГУ ДПС засобами поштового зв'язку 02.09.2022. Верховний Суд ухвалою від 08.09.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилось до викладення обставин справи, цитування податкового законодавства, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому суд визнав безпідставними посилання скаржника на висновки, викладені у низці судових рішень Верховного Суду, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій, у кожному конкретному випадку є відмінним. Також скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом. Суд роз'яснив скаржникові, вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі та що саме слід розуміти під подібністю правовідносин.
Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 14.09.2022.
Вдруге касаційна скарга направлена ГУ ДПС поштою 24.11.2022, тобто більше ніж через два місяці з дня отримання копії ухвали суду від 08.09.2022. При цьому повторна касаційна скарга так і не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
ГУ ДПС, заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, не зазначає об'єктивних причин, які унеможливлювали подати касаційну скаргу у більш стислий термін, оскільки з моменту дати отримання копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги (14.09.2022), і до моменту звернення з цією касаційною скаргою (24.11.2022) минуло більше двох місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації повторного права на звернення до суду з касаційною скаргою.
При цьому такий проміжок часу неможливо визнати такими, що свідчить про реалізацію ГУ ДПС права на повторне звернення без зайвих зволікань, тим більше, що недоліки, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги ГУ ДПС не усунуті.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Доводи про те, що запроваджені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень ускладнюють належне оформлення касаційної скарги також не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що право, передбачене частиною восьмою статті 169 КАС України, не є абсолютним, а має відбуватися в порядку, встановленому законом. Тобто, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Таких вимог при поданні касаційної скарги вдруге не дотримано, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку, які б давали суду підстави для його поновлення.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, який обґрунтований тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, від 28.01.2021 у справі № 1940/18801/18, від 25.02.2021 у справі № 816/2815/14, від 22.04.2021 у справі № 826/1177/18, від 03.02.2022 у справі № 810/2827/18. В обґрунтування таких доводів скаржником наведено витяг з контексту постанов Верховного Суду.
З огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, не вбачається різного правозастосування норм Податкового кодексу України, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень, якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Підставою для задоволення позову став висновок судів про те, що надані позивачем документи підтверджують правомірність формування даних бухгалтерського і податкового обліку, а відповідач не надав доказів нереальності здійснених операцій.
Фактично, обґрунтування цієї підстави аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі зводиться до цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі № П/811/2146/15 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко