12 грудня 2022 року
Київ
справа № 640/39656/21
адміністративне провадження № К/990/33092/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі № 640/39656/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
28.11.2022 до суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, Центральне МУ ДПС). Касаційна скарга сформована і направлена через підсистему «Електронний суд» 25.11.2022 о 18:30 год.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з такого.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 04.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі. Підставою для задоволення позовних вимог став висновок суду першої інстанції, з яким погодився повністю апеляційний суд, про допущення контролюючим органом істотних порушень норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час призначення перевірки, які зумовлюють недопустимість як доказів порушення позивачем норм податкового законодавства наявного в матеріалах справи Акта перевірки.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірка, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки. Суди зазначили, що зміни до ПК України вносяться виключно законом, ухваленим уповноваженим на те органом - Верховною Радою України, яка є єдиним органом законодавчої влади в Україні (статті 75 Конституції України), а тому у спірних правовідносинах, в силу приписів статті 8 Конституції України, не можуть бути застосовані прийняті Кабінетом Міністрів України будь-які постанови і розпорядження, які спрямовані на зміну правовідносин, чітко визначених Податковим кодексом України.
Центральне МУ ДПС із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до якого підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правомірність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. На переконання скаржника, заявлені процедурні порушення, що вказані в поставові Шостого апеляційного адміністративного суду жодним чином не пов'язані із правильністю висновків акта перевірки, а платник податків не наводить відомостей, які б свідчили про причинно-наслідковий зв'язок між порядком і підставами проведеної перевірки та встановленими порушеннями. Проведення перевірки в період дії карантину, об'єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу, щодо встановлених порушень, які стали підставою для винесення спірних в судовій справі податкових повідомлень-рішень.
Центральне МУ ДПС зазначає, що ці висновки Великої Палати Верховного Суду враховані у низці постанов Верховного Суду, а саме: від 29.11.2021 у справі № 280/1367/20; від 01.12.2021 у справі №400/1646/20; від 06.07.2022 у справі №815/551/14. У постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 Верховний Суд звертав увагу, що за конституційними нормами платник податків є зобов'язаною особою щодо сплати податків і зборів, тоді як законодавчий орган уповноважений визначати обов'язок щодо сплати податків і зборів. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду при тлумаченні визначених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв застосовує індивідуальний підхід при вирішенні кожного конкретного спору стосовно правомірності та законності рішень суб'єктів владних повноважень (постанови від 07.07.2020 року у справі № 826/6916/15; від 21.07.2020 року у справі №826/15346/16; від 13.08.2020 року у справі №826/7493/15). Верховний Суд у постановах від 24.01.2020 року у справі №127/26251/15-а та від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а уточнив, що не можливим є втручання в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями.
За таких обставин, за позицією Центрального МУ ДПС, суд апеляційної інстанції зобов'язаний був дослідити вплив обставин призначення та проведення перевірки на правильність висновків контролюючого органу, з огляду на дотримання публічного інтересу щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, поточну епідеміологічну ситуацію, можливість забезпечення ефективної реалізації поточних завдань і функцій держави та мобілізації коштів для цілей національної безпеки в умовах реальної загрози пандемії коронавірусної хвороби та соціальну спрямованість Держави та визнання людини, її життя та здоров'я найвищою соціальною цінністю.
В подальшому у касаційній скарзі наведене обґрунтування, яке зводиться до того, що між нормами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та положеннями Постанови № 89 не може виникнути колізії, оскільки вони належать до різних галузей права, регулюють різні сторони одних і тих самих суспільних відносин. Беручи до уваги те, що закінчення мораторію безпосередньо пов'язано із закінченням дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок (положення Постанови КМУ № 89) означає, скорочення строку дії карантину до якого відсилає пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Таким чином, приписи Постанови № 89 не скасовують мораторій на проведення перевірок встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та не містять суперечливих правил і положень щодо його дії.
Колегією суддів встановлено, що Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі №420/12859/21 виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
У постанові від 27.04.2022 у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування Постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
При цьому, різниця у предметі спору у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, які були предметом розгляду Верховним Судом у справах №420/12859/21 і №140/1846/21, не змінює того, що правовідносини у справах є подібними з різницею лише у часі (етапі) реалізації права платниками податків на оскарження дій контролюючого органу, пов'язаних із призначенням перевірки на підставі положень постанови КМУ № 89. У справі, у якій подано касаційну скаргу, реалізація права на оскарження дій контролюючого органу відбулася вже після фактичного проведення перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а у вищенаведених справах, які були предметом розгляду Верховним Судом - до моменту її проведення.
Більш того, у постановах від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21, Верховний Суд, застосовуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21, констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21 Верховний Суд враховував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. У справі, що розглядається позивачем у позовній заяві визначав як підставу для скасування оскаржуваного рішення контролюючого органу порушення відповідачем положень норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв'язку з чим перевірка позивача була проведена всупереч дії установленого мораторію.
Отже, висновки судів попередніх інстанції у справі, у якій подано касаційну скаргу, в частині застосування норм пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ № 89 відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах.
У наведених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду не досліджувалося питання співвідношення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ №89, а тому висновки, сформульовані у цих постановах, є такими, що викладені у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Отже, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі № 640/39656/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко