12 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2940/22 пров. № А/857/15260/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шевчук С.М.,
суддів - Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Ужгород судом у складі головуючої судді Маєцької Н.Д., дата складення повного тексту рішення суду не зазначена) у справі №260/2940/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку виплаченої індексації з 01.03.2018 року по день звільнення відповідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов'язати військову частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок раніше виплаченої індексації з 01.03.2018 року по 20.09.2019 року (день звільнення) та виплатити йому недоплачену індексацію за період з 01.03.2018 року по 20.09.2019 року з урахуванням абзацу 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
зобов'язати військову частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що після виконання рішення суду по справі №260/4573/20 було з'ясовано, що сума його індексації грошового забезпечення у лютому 2018 року становить 4258,75 грн, що не перевищує суму збільшення його грошового забезпечення. Розмір грошового забезпечення у березні 2018 року зріс на суму 611,90 грн. Відтак, індексація позивача з березня 2018 року підлягає перерахунку з урахуванням п.5 Порядку №1078, та повинна становити: за 2018 рік - 36468,50 грн, за 2019 рік - 32821,65 грн. Таким чином, скаржник вважає, що судом при винесенні рішення не враховано повністю вимоги Порядку №1078, а саме абзаци 4,5 пункту 5. Також, на думку апелянта, підлягає задоволенню і вимога щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 вересня 2019 року № 206 позивача, звільненого наказом Командувача сухопутних військ збройних сил України від 12 вересня 2019 року № 377 з військової служби у запас, з 20 вересня 2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в адміністративній справі № 260/4573/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково: 1) Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 17 жовтня 2017 року по 01 березня 2018 року та листопад 2018 року; 2) Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 17 жовтня 2017 року по 01 березня 2018 року та листопад 2018 року включно. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 22 липня 2022 року військовою частиною виконано вимоги рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 18280,19 грн.
Вважаючи, що відповідач не донарахував йому належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року не підлягало індексації, оскільки поріг індексації не перевищував 103%. Щодо періоду з грудня 2018 року, то судом встановлено, що в грудні 2018 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено 71,08 грн. індексацію грошового забезпечення, а також нараховувалась та виплачувалась індексація по день фактичного звільнення. При цьому, розмір здійснених виплат, розрахованих відповідачем здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку №1078. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 101%) .
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга четверта статті 4 Закону №1282-XII).
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ч.1 ст. 9 Закону №1282-XII).
Відповідно до норм ст. 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Як було встановлено судом, починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року, що не заперечується відповідачем.
Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Однак, колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно не дотримався норм абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.
А тому, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивача на отримання визначеної суми індексації відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078.
За таких обставин суд ставить під сумнів правильність визначення відповідачем нарахованих позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 20.09.2019 року.
З урахуванням наведеного, позовна вимога у цій частині підлягає до задоволення, однак не у спосіб визначений позивачем.
Водночас колегією суддів ураховано положення ст. 6 та 9 КАС України, відповідно до яких суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини з приводу не застосування відповідачем до спірних правовідносин наслідків, передбачених абзацом третім- шостим пункту 5 Порядку 1078, в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018, колегія суддів з метою ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача у цій частині у спосіб визначений судом.
Щодо вимог позивача в частині, що стосується зобов'язання військової частини нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, апелянт зазначає, що така здійснюється згідно із Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011р. №159 (надалі - Порядок №159).
Відповідно до ст.1, 2 Закону України №2050-111 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомога на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України №2050- ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі грошове забезпечення, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
При цьому, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав йот о (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Разом з тим, правове значення при виплаті компенсації має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними/актами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №686/13725/17.
Отже, оскільки стягнення компенсації стосується правовідносин, які будуть мати місце в майбутньому на виконання судового рішення, а тому дані позовні вимоги є передчасними, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове судове рішення.
Підстави для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 260/2940/22 скасувати та ухвали постанову якою:
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити за період з 01 березня 2018 року по 20 вересня 2019 року для ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідні розрахунки - нарахування, передбачені абзацом третім- шостим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2003 року № 1078 та за наявності обставин, передбачених абзацом четвертим пункту 5 вказаного Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ № 141 від 28.02.2018) провести відповідні виплати на корись ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з урахуванням раніше виплачених сум, про що повідомити позивача в письмовій формі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос