Справа № 560/3249/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
12 грудня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
1.1. Визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час у часті в ЗНБО;
1.2. Зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу одноразову допомогу, що передбачена у разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО.
2. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на день виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , відповідачем протиправно не в повному обсязі була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. На переконання позивача, вказане свідчить про порушення його прав, які гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , яка викладена в листі № 263/ф/285 від 27.08.2021, щодо не включення в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби, - винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО.
3.2. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з врахуванням винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
4. Апелянт Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що відповідно до пункту 5 ХХХІІ наказу Міністерство оборони України від 07 червня 2018 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача.
7. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.03.2016.
8. Згідно витягу з наказу від 18 червня 2021 року № 129 позивача було звільнено з військової служби в запас Збройних Сил (за станом здоров'я) та виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення з 18 червня 2021 року.
9. У вказаному витязі зазначено, що на час звільнення з військової служби позивача, він мав вислугу років, яка складала: 10 років 07 місяців 28 днів - у календарному обчисленні; 08 років 00 місяці 22 днів - у пільговому (без врахування календарної); служба разом - 18 років 08 місяців 20 днів.
10. Цим же наказом вирішено виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років служби в сумі 37981,20 грн.
11. У серпні 2021 році позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати одноразової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби з врахуванням надбавки за участь в операції Об'єднаних сил та додаткову винагороду за безпосередню участь та створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час перебування в районі операції об'єднаних сил.
12. Листом відповідача від 27.08.2021 року № 263/ф/285 позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідно до п. 5 розділу ХХХІІ Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється, з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
13. До складових грошового забезпечення, з яких була нарахована одноразова грошова допомога при звільненні позивачу входили: щомісячні основні види грошового забезпечення - оклад за військом званням в сумі - 880 грн., посадовий оклад за 10 т.р. - 3260 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (40%)-1656 грн., щомісячні додаткові: надбавка за особливості проходження служби (65%) 3767,40 грн., премія (95%) - 3097,00грн.
14. Позивач, вважаючи, що йому не в повному обсязі нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, а саме до розрахунку вказаної допомоги не включені винагорода за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та винагорода за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час у часті в ЗНБО, звернуся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Згідно з преамбулою Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
17. Статтею 15 Закону № 2011-XII врегульовані питання щодо пенсійного забезпечення і допомоги.
18. Так, відповідно до абзацу першого пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
19. Частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
20. Положеннями частини четвертої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
21. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
22. Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
23. Абзацом першим пункту 242 Положення № 1153/2008 передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
24. Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
26. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
27. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
28 .Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
29. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
30 До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
31. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
32. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
33. Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавку за вислугу років;
підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
премію;
морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
34. Пунктом 7 розділу І Порядку № 260 серед іншого визначено, що розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
35. Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
36. Пунктом 8 розділу І Порядку № 260 серед іншого закріплено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
37. Згідно з пунктом 1 розділу ХХХІ Порядку № 260 грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
38. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, грошове забезпечення виплачується до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня закінчення строку контракту.
39. Грошове забезпечення позивача, у тому числі й одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, мало бути виплачено позивачу у день виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
40. Розділом XXXII Порядку № 260 врегульовані питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
41. Так, пунктом 1 розділу XXXII Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
42. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 розділу XXXII Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
43. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що вказані норми права встановлюють певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги.
44. Згідно з пунктом 8 розділу XXXII Порядку № 260 для визначення розміру одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби строк календарної служби осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (зі змінами).
45. Абзацами першим-четвертим пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) установлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:
які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
46. Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги (абзаци п'ятий, сьомий пункту 10 Постанови № 393).
47. Відтак, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що не заперечується відповідачем.
48. Як свідчать матеріали справи, зокрема довідка відповідача від 09.07.2021 року № 263/ф/235 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, головному сержанту ОСОБА_1 , нараховувались винагорода за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагорода за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО.
49. Згідно картки особового рахунку військовослужбовця № 652 за 2021-2022 роки Військового інституту телекомуніфікацій та інформатизації позивачу виплачувалась винагорода за створення безпечних умов/участь в ЗНБО.
50. Відповідно до довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/12183 від 20.12.2021 року за період проходження військової служби з жовтня 2017 року по січень 2021 року позивачу такі види винагород нараховувались щомісячно на постійній основі.
51. Водночас, при звільненні позивача з військової служби винагороду за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО до складу грошового забезпечення позивача не включено, оскільки, на думку відповідача, згідно з Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, до місячного грошового забезпечення військовослужбовців такі винагороди не включаються.
52. Щодо доводів апелянта, на які посилається в листі від 27.08.2021 року № 263/ф/285 на положення Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (чинного на момент звільнення позивача), суд звертає увагу на те, що за змістом пункту 5 розділу ХХХІІ згаданого Порядку, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
53. Колегія суддів відхиляє такі посилання, адже в даному випадку відповідачем не враховано пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
54. Так, абзацом 2 пункту 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
55. Проте, апелянтом не враховано, що Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
56. Відтак, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягають положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не підзаконні нормативні акти, які звужують поняття грошового забезпечення військовослужбовців та не узгоджуються із приписами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
57. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/11679/17, від 24 жовтня 2018 року у справі №820/3211/17, від 31 липня 2019 року у справі №826/3398/17 та ряду інших.
58. Окрім того, слід зазначити, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17.
59. Так, ухвалюючи постанову від 06 лютого 2019 року у згаданій справі Велика Палата дійшла наступних висновків. Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
60. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
61. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, що позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувалась винагорода за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагорода за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО, а тому, на переконання суду, за жодних обставин такі винагороди не можуть вважатись одноразовими, адже носили постійний характер аж до звільнення позивача з військової служби.
62. Відтак, за наведених підстав позовні вимоги підлягали задоволенню шляхом визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО, та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з врахуванням винагороди за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (ЗНБО) та винагороди за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в ЗНБО, з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги.
63. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
64. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
65. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
66. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
68. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.