Справа № 240/41561/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
12 грудня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про грошове забезпечення від 18.08.2021 №4981.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про грошове забезпечення від 18.08.2021 №4981.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.04.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили .
В подальшому позивач звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення, в якій позивач просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі із зобов'язального характеру на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області недоплачену пенсію в сумі з урахуванням 100% суми підвищення станом на 01.03.2018, починаючи з 01.04.2019 по 31.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 219747,07 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення у справі відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою заяву позивача, подану в порядку статті 378 КАС України задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.14 КАС судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Тобто, суд лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Таким чином положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
В заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення позивач просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі із зобов'язального характеру на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області недоплачену пенсію в сумі з урахуванням 100% суми підвищення станом на 01.03.2018, починаючи з 01.04.2019 по 31.07.2022, з урахуванням раніше виплачених сум, у розмірі 219747,07 грн."
Тобто, позивач фактично просить суд змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, яке набрало чинності.
Зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.
В свою чергу, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Тим більше, що в резолютивній частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №240/41561/20 сума коштів, що підлягають виплаті, не була конкретизована.
Позивачем не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Водночас, за приписами ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).
Тобто, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача має бути виконане.
Разом з тим, судом встановлено, що вже нараховану суму допомоги не було виплачено стягувачу у зв'язку із відсутністю фінансових надходжень. Доказів відсутності можливості виконати рішення у визначений судом спосіб не надано, а невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ст.378 ч.3 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення.
За таких обставин суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про зміну способу виконання рішення є безпідставною та необґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду слід відмовити.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.