05 грудня 2022 року справа №200/12461/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Боровської М.С., за участі представника позивача Романенка А.В., представника відповідача Захарченка В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 р. (повне судове рішення складене 25 листопада 2021 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/12461/21 (головуючий І інстанції суддя Циганенко А.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
16 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 135/32-00-07-01-03-29 від 04 червня 2021 року; вирішити питання судових витрат (а.с. 1-7).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 200/12461/21 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 135/32-00-07-01-03-29, прийняте 04 червня 2021 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 178-181).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області з 29.04.2021 р. по 07.05.2021 р. на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС № 702-п від 28.04.2021 проведена фактична перевірка акцизного складу ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА», код за ЄДРПОУ 00191129, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.07.2019 по 07.05.2021.
Апелянт вважає, що у податкового органу відсутні обов'язки конкретно прописувати підстави, а є зобов'язання прописати цю підставу нормою Податкового кодексу України.
Зауважує, що у наказі містяться відомості щодо підстав для проведення перевірки визначені Податковим кодексом України, як нормативні - 80.2.5 п. 80.2 ст. 80.
За результатами перевірки встановлені порушення:
- частини 1, 8 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами то доповненнями, в частині здійснення оптової торгівлі пальним у періоді з 01.07.2019 по 26.08.2019 без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
- абзацу першого, четвертого підпункту «а» абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині, відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу розташованому на акцизному складі, а саме відсутність з 01.04.2020 по 25.08.2020 реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників на 9 резервуарах для зберігання пального та витратомірів-лічильників на 8 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі з уніфікованим номером акцизного складу 1009099 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1.
Заперечень до акту фактичної перевірки не надходило, відповідачем правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.06.2021 № 135/32-00-07-01-03-29 на загальну суму 340000,00 грн. у частині відсутності з 01.04.2020 по 25.08.2020 року реєстрації в Єдиному державному реєстрі:
рівнемірів - лічильників на 9 резервуарах для зберігання пального на акцизному складі з уніфікованим номером № 1009099 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко,1;
витратомірів - лічильників на 8 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» (уніфікований номер акцизного складу 1009099 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1).
Таким чином вважає, що при прийняття спірного повідомлення-рішення податковий орган діяв правомірно.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, підтримав аргументи, викладені у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 28 квітня 2021 року Головним управління ДПС у Донецькій області видано наказ № 702-н «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» ЄДРПОУ 00191129», яким на підставі статей 19-1, 20, 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, наказано приписано провести фактичну перевірку ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» ЄДРПОУ 00191129» з 28 квітня 2021 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01 липня 2019 року по 07 травня 2021 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів (а.с. 9).
28 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області видані направлення на перевірку № 861, 862 на проведення фактичної перевірки ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА». Мета проведення перевірки: перевірка дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів (а.с. 10, 11).
29 квітня 2021 року посадовці Головного управління ДПС у Донецькій області зробили запит № 304/05-99-09-01 «Про надання документів» (а.с. 12-13).
11 травня 2021 року посадовцями Головного управління ДПС у Донецькій області складений акт перевірки № 4906/05-99-19-09/00191129 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС» (далі за тексом Акт) (а.с. 15-20).
За висновками Акту вказано на наступні порушення:
- частини 1, 8 статті 15 Закону України від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами то доповненнями, в частині здійснення оптової торгівлі пальним у періоді з 01.07.2019 по 26.08.2019 без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним;
- абзацу першого, четвертого підпункту а) абзацу шостого підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині, відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра - лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі та /або витратоміра - лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу розташованому на акцизному складі, а саме відсутність з 01.04.2020 по 25.08.2020 року реєстрації в Єдиному державному реєстрі:
- рівнемірів-лічильників на 9 резервуарах для зберігання пального на акцизному складі з уніфікованим номером № 1009099 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко,1:
- витратомірів-лічильників на 8 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» (уніфікований номер акцизного складу 1009099 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1
11 травня 2021 року посадовцями Головного управління ДПС у Донецькій області складений акт відмови від отримання примірника акта перевірки, неможливості його вручення та підписання № 342/05-99-19-09/00191129 (а.с. 21).
04 червня 2021 року на підставі Акту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 135/32-00-07-01-03-29 про застосування до ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» за порушення абзаців 1, 4 підпункту «а» абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за відсутність з 01.04.2020 по 25.08.2020 реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі: рівнемірів-лічильників на 9 резервуарах для зберігання пального на акцизному складі № 1009099 за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, та витратомірів-лічильників на 8 місцях відпуску пального наливом на акцизному складі № 1009099 за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, у розмірі 340000,00 гривень (а.с.23-25).
22 червня 2021 року ПрАТ «ММК ім. ІЛЛІЧА» подало до Державної податкової служби України скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2021 № 135/32-00-07-01-03-29 (а.с. 26-33).
31 серпня 2021 року Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 19835/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила скаргу без задоволення (а.с. 34-37).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України працівники податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 Податкового кодексу України).
За приписами статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1).
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3. пункту 75.1).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пункт 80.1, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).
«Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 19.06.2019. Цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Підпунктом 5 пункту 1 Порядку встановлено, що реєстр - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри та рівнеміри, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Наказом Міністерства фінансів України № 944 від 27.11.2018 «Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 4/32975, Державна фіскальна служба України була зобов'язана забезпечити до 01 квітня 2019 року створення та функціонування Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а саме: приймання від розпорядників акцизних складів пального електронними засобами зв'язку електронних документів для наповнення Реєстру; обробку електронних документів для наповнення Реєстру та автоматичного перенесення з них даних до Реєстру; збереження даних, що містяться у Реєстрі; захист інформації, що міститься у Реєстрі.
При вирішенні справи суд, відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки про правові наслідки порушення процедури податкових перевірок, викладені в постановах Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18; від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18; від 04.03.2021 у справі № 640/18411/18; від 15.06.2021 у справі № 826/28170/15, зокрема:
«У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Судами встановлено, що правовою підставою для призначення перевірки вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але фактичної підстави для призначення та проведення перевірки наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 28 квітня 2021 року № 702-н «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» ЄДРПОУ 00191129» не містить (а.с. 9).
Отже, в наказі відсутня інформація щодо діяльності позивача, яка вказує на конкретні порушення законодавства, а тому не уявляється можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана.
Невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а отже акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при встановлені судом обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання - відсутня.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
У цій справі відповідач не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності спірного рішення, позивач, навпаки, надав належні, допустимі, достовірні та достатні докази які підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Отже, спірне рішення прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовує.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 р. у справі № 200/12461/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв