08 грудня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/8833/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Клопот С.Л. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
1. Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения повного розрахунку при звільненні з ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість належного до видачі речового майна в розмірі 28130,25 грн.
3. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне до видачі речове майно в розмірі 28130,25 грн., без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб.
4. Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 05.05.2022 року.
7. 3обов'язазати військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 05.05.2022 року.
8. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 14718,90 грн.
9. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань а сумі 14718,90 грн.
10. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 3 календарних днів в сумі 1471,89 грн.
11. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за З календарних днів в сумі 1471,89 грн.
12. Визнати протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати компенсації за невикористані додаткові відпустки жінкам, які мають двох дітей до 15 років, на підставі статті 19 Закону України «Про відпустки», за період 2017-2022 роки за 60 календарних днів.
13. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані додаткові відпустки жінкам, які мають двох дітей до 15 років, на підставі статті 19 Закону України «Про відпустки», за період 2017- 2022 роки за 60 календарних днів.
14. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 розрахунку, нарахування та виплати доплати медичним працівникам згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров'я» за січень-березень 2022 року.
15. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату медичним працівникам згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров'я» за січень-березень 2022 року.
16. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за непроведения повного розрахунку при звільненні відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за період з 23.02.2022 року по день ухвалення рішення судом.
Одночасно просить поновити строк звернення до суду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322 (в редакції від 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Як встановлено судом, позивача звільнено зі служби 23.02.2022.
Оскільки позивач не погоджується з діями відповідача щодо виплат, які проводяться під час служби та при звільненні суд, виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч.2 ст.233 КЗпП України, якою передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) та відповідно, пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З огляду на вказане, необізнаність позивача про складові грошового забезпечення, які йому виплачувались, свідчить лише про його пасивну поведінку та байдужість до власних прав та обов'язків, за наявності об'єктивної можливості дізнатися про складові грошового забезпечення які йому виплачувались, їх розмір та підстави виплати або невиплати. Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки не є такими, що не залежали від волевиявлення позивача.
Наведене свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 та 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліку протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду та роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л. Клопот