09 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2223/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
24.11.2022 року судом ухвалено рішення, яким позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено повністю.
29.11.2022 року до суду від представника позивача адвоката Зайцевої О.О. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення з доказами про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які понесено позивачем у зв'язку з розглядом справи.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а відповідно до частини 5 цієї ж статті КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що рішення по даній справі ухвалено в порядку письмового провадження, суд визнав за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.
Так, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, у пункті 7.3. рішення суду у даній справі судом вказано, що «Представником позивача у позові зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок понесених судових витрат на момент подання адміністративного позову до суду складає 5481,00 грн. як загальна попередня сума судових витрат по справі. Загальна попередня сума судових витрат складається, в т.ч., з наступних судових витрат: 2481,00 грн. - витрати на сплату судового збору; 3000,00 грн. - витрати на відшкодування правової (правничої) допомоги в першій інстанції на підставі Договору № 210622022 про надання про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2022 року, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Західна правозахисна група». Вказує, що на виконання вимог частини 4 статті 134 КАС України детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги буде надано до ухвалення судом рішення по цій справі».
Дослідженням змісту позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що безпосередньо у позові представник позивача лише наводить орієнтовний попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в тому числі гонорару за надану професійну правничу допомогу та вказує, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги буде надано до ухвалення судом рішення по цій справі.
Разом з тим, на час ухвалення рішення по справі доказів безпосереднього понесення витрат на правничу допомогу суду надано не було, як і не було зроблено відповідної заяви, що такі докази будуть подані пізніше, як того вимагає стаття 139 КАС України.
Вимоги статті 139 КАС України щодо надання доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду обумовлені в обов'язковому порядку тим, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд наголошує, що ні позивачем, ні його представником не було вчинено дій щодо подання такої заяви, як окремою процесуальної дії, зверненої безпосередньо до суду.
Абзацом 3 частини 7 статті 139 КАС України визначено, що за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про залишення без розгляду заяви представника позивача адвоката Зайцевої О.О. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з Головного управління ДПС у Чернівецькій області судових витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 248, 252 КАС України, суд -
Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №600/2223/22-а щодо стягнення з Головного управління ДПС у Чернівецькій області судових витрат на правничу допомогу - залишити без розгляду.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов