про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2022 року справа № 580/6018/22
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови з 01.11.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФР49060 від 11.08.2021 зі збереженням основного розміру пенсії з урахуванням 90% від суми грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.11.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФР49060 від 11.08.2021 зі збереженням основного розміру пенсії з урахуванням 90% від суми грошового забезпечення.
Під час вивчення позовної заяви, суддя з'ясував, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 вказаного Кодексу до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (далі-Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 2481 гривня.
З огляду на заявлення у позові вимог немайнового характеру ставкою судового збору за його подання є 992,40 грн.
Суддя врахував, що у позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до часу прийняття рішення (далі - клопотання), яке мотивоване скрутним матеріальним становищем у зв'язку із введенням воєнного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суддя врахував, що викладені норми ст. 8 Закону № 3674-VI не пов'язують введення у країні воєнного стану із необхідністю прийняття судом рішення про відстрочення сплати судового збору.
Обов'язок сплати судового збору передбачає гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, а надання переваг у відстроченні його сплати окремим особам є порушенням такого принципу.
Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19.
Отже, наявності визначених ст. 8 Закону № 3674-VI умов для відстрочення позивачеві сплати судового збору не доведено, а тому відповідне клопотання не може бути задоволене.
?Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
Роз'яснити позивачеві, що встановлений в даній ухвалі строк на усунення недоліків може бути продовжений відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК