09 грудня 2022 року справа № 580/4854/22 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
14.10.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від імені ОСОБА_2 (поштова адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (18008, м.Черкаси, вул.Хоменка, будинок 19; код ЄДРПОУ 07735288) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020 до 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020;
зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 30.01.2020 до 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахування раніше виплачених сум;
визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 01.01.2021 до 09.02.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2021 до 09.02.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахування раніше виплачених сум.
Вважає, що відповідач неправильно, в порушення вимог чинного законодавства України нараховував та виплачував йому грошове забезпечення, у зв'язку з чим він отримував виплати у меншому розмірі.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Задоволено повністю клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та його представника.
18.11.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№36010/22) (далі - Клопотання), в якому просив залишити без розгляду позовну заяву у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки предметом спору є дія щодо правильності розрахунку виплати грошового забезпечення, яка пов'язана з проходженням військової служби, для визначення строку позовної давності необхідно застосувати положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме місячний строк. Позивач звільнений з військової служби та виключений з усіх видів забезпечення 09.02.2021. До адміністративного суду зі вказаним позовом позивач звернувся у жовтні 2022 року, тобто понад один рік після звільнення з публічної служби та з пропуском місячного строку з дня звільнення. Тому подання позовної заяви з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду за відсутності підстав для визнання їх поважними (такі докази позивач не надав) відповідно до п.8 ст.240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.
Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи Клопотання, дослідивши докази, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Суд врахував, що зазначений спір пов'язаний з проходженням публічної служби позивачем.
Згідно з ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, суд має право переглянути власний висновок щодо поважності причин звернення особи в суд з пропуском встановленого законом строку.
Позивач звернувся з позовними вимогами щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020 до 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та грошового забезпечення з 01.01.2021 до 09.02.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі ч.2 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, що набрала чинності 01.03.2018, якою затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова №704).
Пунктом 2 Постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України враховує правовий аналіз можливості застосування ст.233 КЗпП України, викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №804/496/18. ВС дійшов висновку, що поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.
Абзец перший ст.116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.
У 2013 році Конституційний Суд України виніс рішення у справах № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, у яких дійшов висновку про те, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум несвоєчасно отриманої заробітної плати, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника, як зазначив Суд, відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Конституційний Суд України виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.
Подібний висновок щодо порядку обчислення строків звернення до адміністративного суду зроблений стосовно громадян, які проходять публічну службу та звертаються щодо виплати неотриманих з вини роботодавця сум оплати праці.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Згідно з витягом з наказу військового комісара Христинівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 09.02.2021 №11 позивача звільнено із займаної посади та 09.02.2021 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Докази щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020 до 31.12.2020 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та грошового забезпечення з 01.01.2021 до 09.02.2021, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017-2021 роки з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт при звільненні матеріали адміністративної справи не містять. Докази вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні також відсутні. Отже, відлік строку на звернення до суду не розпочато.
Отже, доводи відповідача щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України, не обґрунтовані, а Клопотання щодо залишення без розгляду адміністративного позову не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-123, 132-139, 140, 189, 238, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання (вх. від 18.11.2022 №36010/22) Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (18008, м.Черкаси, вул.Хоменка, будинок 19; код ЄДРПОУ 07735288) про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити сторонам.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 09.12.2022.