Справа № 158/2738/22
Провадження № 2/0158/688/22
08 грудня 2022 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на завершення приватизації та реєстрацію, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на завершення приватизації та реєстрацію.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , земельна ділянка загальною площею 0,51 га, з яких 0,25 га під будівлі та 0,26 га для особистого підсобного господарства, які розташовані на території Ківерцівської міської ради Волинської області.
Крім того, у рішенні сесії Завітненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №14/6 від 01.04.1994 року, помилково зазначено прізвище спадкодавця « ОСОБА_6 », тоді як вірним є « ОСОБА_6 ».
У визначений законом термін позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, але нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно.
З врахуванням наведеного просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування, встановити факт належності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 архівного витягу з рішення сесії Завітненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 01.04.1994 року №14/6 «Про розгляд заяв громадян, які звернулися з проханням передати їм земельні ділянки у приватну власність» виданого на ім'я « ОСОБА_6 », визнати за нею право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.11.2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилася, згідно із поданою заявою просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у підготовче засідання не з'явилися, згідно з поданими заявами просять проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають, щодо задоволення позову не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що стверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 04.05.2012 року /а.с. 17/.
Відповідно до довідки для оформлення спадщини №281 від 10.10.2022 року та витягу з погосподарської книги №1 за 2011-2015 рік, житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,51 га, з яких 0,25 га під будівлі та 0,26 га для особистого підсобного господарства, які розташовані на території Ківерцівської міської ради Волинської області належить ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщину після її смерті прийняла племінниця - ОСОБА_1 шляхом як спільного на момент смерті проживання зі спадкодавцем, так і подачі відповідної заяви нотаріусу.
Інші спадкоємці, відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_6 , про що написали відповідні заяви до нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 спадкодавцю ОСОБА_6 являється племінницею, тобто відносяться до п'ятої черги спадкоємців за законом, що підтверджується копією рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24.04.2020 року /а.с.22-23/.
Позивач ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно /а.с.25/.
До того ж, суд зазначає, що описка допущена у рішенні сесії Завітненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №14/6 від 01.04.1994 року, де помилково зазначено прізвище спадкодавця « ОСОБА_6 », тоді як вірним є « ОСОБА_6 », свідчить про невірний переклад з російської мови прізвища спадкодавця.
Разом з тим, статтею 81 ч.1 п. «г» Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено ст. 152 ч. 3 п. «а» Земельного Кодексу України.
Відповідно до ст. 1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно положень ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
При цьому, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Листом Вищого спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі вищевикладеного, у судовому засіданні доведено факт права спадкоємця ОСОБА_1 на завершення приватизації та реєстрації права власності, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку, право на яке належало спадкодавцю ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити у відповідності до заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1222, 1265, 1266 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на завершення приватизації та реєстрацію - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті тітки - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 архівного витягу з рішення сесії Завітненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 01.04.1994 року №14/6 «Про розгляд заяв громадян, які звернулися з проханням передати їм земельні ділянки у приватну власність» виданого на ім'я « ОСОБА_6 ».
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрації права власності, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,26 га, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, які належали ОСОБА_6 , згідно архівного витягу з рішення сесії Завітненської сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 01.04.1994 року №14/6 «Про розгляд заяв громадян, які звернулися з проханням передати їм земельні ділянки у приватну власність».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , ІНПП: НОМЕР_2 .
Відповідач:
- ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_2 .
- ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька