Справа № 156/775/22
Провадження № 1-кп/156/61/22
Іменем України
12 грудня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022030520000597 від 15 листопада 2022 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Луковичі Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працевлаштованого в охоронній фірмі «Сателіт-Буд», зареєстрованого та мешканця: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_4 , перебуваючи з 15.12.1994 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, будучи визнаним довідкою військово-лікарської комісії №656/1 від 21.10.2022 придатним до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 25.10.2022 о 12 год. 00 хв. особисто отримав повістку про необхідність прибуття на 09 год. 00 хв. 10.11.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , і подальшого призову за мобілізацією в розпорядження командира військової частини в складі команди по мобілізації для проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Проте, ОСОБА_4 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією та не прибув на 09 год. 00 хв. 10.11.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у команді по мобілізації до військової частини для проходження військової служби під час мобілізації.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ст. 336 КК України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу його вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого йому обвинувачення показав, що він був належним чином повідомлений 25.10.2022 року про явку на 10.11. 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації. Однак, він, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення у команді до військової частини з метою проходження військової служби за мобілізацією. При цьому пояснив, що він хворіє та погано почувався; у вчиненому щиро розкаявся.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження. Правові наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз'яснено.
Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, також положення ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаявся у скоєному, розлучений, на його утриманні перебуває одна неповнолітня дитина, позитивно характеризується за місцем проживання, а також враховує інформацію про стан його здоров'я, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра та за допомогою до них не звертався.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити в межах санкції інкримінованої йому ст. 336 КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 381 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - копії документів щодо військовозобов'язаного ОСОБА_4 залишити при матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1