Справа № 156/706/22
Провадження № 3/156/431/22
Рядок статзвіту 156
12 грудня 2022 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Риковичі Іваничівського району Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою та мешканки: АДРЕСА_1 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, на утриманні троє неповнолітніх дітей,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явилася,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Згідно з даними матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, 22.09.2022 року о 15:20 год громадянка ОСОБА_1 за місцем свого проживання, ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов'язків щодо створення належних умов для життя та виховання своїх трьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : в будинку брудно (брудний посуд), відсутня постільна білизна, діти одягнені в брудний одяг.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковане як ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 29.11.2022 року особисто ОСОБА_1 поштового відправлення - судової повістки) не прибула та не повідомила суд про причини своєї неявки. У протоколі в рядку "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення" вказано: "провину визнаю, зобов'язуюсь виправитися".
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знала про складання відносно неї адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться 12.12.2022 року в Іваничівському районному суді Волинської області, не вжила жодних заходів для явки до суду, не подала клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такої.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Диспозицією ч. 1 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Батьківські права та обов'язки - права і обов'язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.
Батьки мають обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.
Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.184 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 735393 від 22.09.2022 року;
- рапортом № 7275 від 26.09.2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.09.2022 року (а.с.4);
- копіями свідоцтв про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , 04.01.2018 року ОСОБА_3 , 03.07.2019 року ОСОБА_4 , матір'ю яких є ОСОБА_1 (а.с.6-8);
- копією довідки про склад сім'ї від 23.09.2022 року № 327;
- долученими до матеріалів цієї справи копій фотознімків умов проживання сім'ї ОСОБА_1 (а.с.12-17);
- копією акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 22.09.2022 року (а.с.13).
Враховуючи наведене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При накладенні стягнення обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушниці та обставин, які обтяжують відповідальність правопорушнці суддею не встановлено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення (відсутність тяжких наслідків), особу та майновий стан порушниці (перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, на утриманні троє малолітніх дітей), яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, а також те, що накладення стягнення поставить в скрутне матеріальне становище як ОСОБА_1 , так і її сім'ю, тому суд вважає за доцільне накласти на неї стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
Керуючись ч.1 ст.184, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її ухвалення.
Постанова набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя І. Є. Малюшевська