08 грудня 2022 року Справа № 480/5457/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5457/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції Сумської області (далі - відповідач) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліції № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області» від 04.08.2022 № 375 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції капітана поліції, старшого інспектора-чергової частини ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУІІП в Сумській області Дранченка Володимира Ігоревича;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 04.08.2022 № 295 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом б ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергової частини ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області,
- поновити капітана поліції Дранченка Володимира Ігоревича, статного інспектора-чергової частини ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області з 04.08.2022 на службі в поліції в ГУНП в Сумській області;
- стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.08.2022 до дня поновлення па посаді;
- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 04.08.2022 на службі в поліції на посаді старшого інспектора-чергової частини ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання;
- стягнути з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прийнято наказ «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліці № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області» від 04.08.2022 № 375 в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції капітана поліції, старшого інспектора-чергової частини ВП № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Дранченка Володимира Ігоревича.
На підставі наказу ГУНП в Сумській області від 04.08.2022 № 375, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, прийнято наказ від 04.08.2022 № 295 о/с, згідно з яким позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Позивач вважає оскаржувані накази протиправними та упередженими.
Підставою для звільнення слугував факт складання протоколу про адмінправопорушення серії ДПР 18 № 212544 від 23.07.2022, відповідно до якого позивач керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.8а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, позивач зазначає, що о 20 годині 40 хвилин 23.07.2022, на виїзді з м. Путивль, на блокпосту пасажир Ярослав, який був одягнений у військову форму, не пред'явив оригіналів документів, вів себе некоректно, тому військові викликали наряд поліції Конотопського РВП, яким позивачу не було запропоновано на місці зупинки пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою будь-якого технічного приладу, передбаченого чинним законодавством, проходити огляд на місці зупинки позивач відмовлявся.
Позивач зазначає, що у місцевій лікарні лікарем на його вимогу не було пред'явлено сертифікату відповідності МОЗ та Держспоживстандарту та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювального приладу «Алконт». Позивач стверджує, що наполягав на здачі крові на аналізи, проте лікар-педіатр відмовив йому та попередив про відповідальність, не надавши підтвердження проходження спеціальної підготовки. З результатами огляду позивача не було ознайомлено, копії результату огляду не було надано на руки, кров не було відібрано для аналізу.
Таким чином, позивач зазначає, що порушено його права, порядок проведення медогляду.
Відеофіксація з моменту вчинення правопорушення і до його завершення не проводилась, а зазначені свідки у протоколі серії ДПР 18 № 212544 не можуть вважатися свідками у розумінні КУпАП, так як є зацікавленими особами: ці свідки і є особами, які проводили чергування на блокпості та які і зупинили автомобіль з метою перевірки документів.
Разом з тим, позивач стверджує, що після повернення до м. Білопілля, о 02-30 годині здав біологічні зразки з метою встановлення відповідним фахівцем КНП «Білопільська міська лікарня» стану сп'яніння та 28.07.2022 отримав висновок № 49 результатів медичного огляду: ознак сп'яніння позивача не виявлено.
Позивач вважає, що наявні грубі порушенням поліцейським Конотопського РВП вимог нормативно - правових актів, та як наслідок - порушення моїх прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому здобуті докази в результаті такого порушення не можуть вважатися належними та допустимими.
Позивач вважає, що відсутні правові підстави для звільнення на підставі складеного всупереч чинному законодавству протоколу, протокол є лише фіксацією події та не є доказом вчинення мною дисциплінарного проступку.
Позивач зазначає, що відповідач всупереч вимогам ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України прийняв рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не дочекавшись прийняття рішення судом у справі про адміністративне правопорушення, адже лише складання протоколу не може вважатися, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності «..у встановленому законом порядку».
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 212544 від 23.07.2022 та в інших матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні докази, які б об'єктивно свідчили, що позивач керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від такого огляду «в установленому законом порядку...».
При цьому, позивач стверджує, що відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту; протокол є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували мою вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивач стверджує, що 23.07.2022 він не перебував на службі та не виконував службові обов'язки, у взаємовідносини з черговими на блокпосту, пізніше - патрульними поліції вступав, як звичайний громадянин, тому норми Правил етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 на нього у той момент не розповсюджувались.
Службове розслідування було проведене з порушенням встановлених вимог та без урахування усіх обставин справи. Зокрема, прискорене проведення розслідування позбавило позивача права на захист.
Позивач вважає, що оскільки його не було в установленому чинним законодавством порядку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, то відповідачем неправомірно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, всупереч ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту.
Крім того, позивач стверджує, що до нього було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення із служби в поліції. Однак, застосування саме такого стягнення жодним чином відповідачем не обґрунтовано у наказах, оскільки за час проходження служби в органах Національної поліції України позивач жодних стягнень не мав, зворотнє відповідачем не доведено, тому підстав для вжиття заходів з звільнення позивача є протиправним.
Позивач зазначає, що службове розслідування було проведено без повного та всебічного встановлення всіх фактів та без врахування всіх обставин, позивача звільнено безпідставно, а тому накази відповідача підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 25.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 27-39), в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що дисциплінарна комісія оцінивши зібрані в ході службового розслідування фактичні дані, зібрані докази та пояснення поліцейських встановила, що 23.07.2022 ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи даною на вірність Українському народові Присягою, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, без дозволу безпосереднього керівника 23.07.2022 виїхав за межі дислокації підрозділу, керував транспортним засобом у стані сп'яніння, що підтверджено висновком КНП «Путивльська міська лікарня» від 23.07.2022 № 85, чим порушив Правила дорожнього руху, за що відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль, перебуваючи поза службою, намагався використати свій службовий статус, у тому числі пароль для проїзду блокпосту, посвідчення поліцейського, з метою ухилення від відповідальності, сам допускав порушення загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вжив заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції, хоча як поліцейський та громадянин України зобов'язаний був сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на території обслуговування.
Усі зазначені порушення підтверджуються поясненнями військовослужбовців, які несли службу на блокпості № 2 м.Путивль та зупиняли автомобіль, яким керував позивач, письмовими поясненнями керівників ВП № 1 (м. Білопілля), частково підтверджуються поясненнями самого позивача, а також висновком КИП «Путивльська міська лікарня» від 23.07.2022 № 85.
Отже, за результатом проведеного службового розслідування обставини допущення порушення службової дисципліни знайшли своє підтвердження, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 04.08.2022 № 375 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
При цьому зазначений наказ було видано уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом НПУ і обраний вид дисциплінарного стягнення відповідає вимогам Дисциплінарного статуту НПУ та тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Щодо відсутності підстав для звільнення у дисциплінарному порядку у зв'язку із відсутністю рішення у про адміністративне правопорушення на дату застосування дисциплінарного стягнення, то така позиція позивача є помилковою та необгрунтованою, адже адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи. Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної (а не до адміністративної) відповідальності, при цьому не з підстав вчинення адміністративне правопорушення, а через вчинення дій, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку.
Звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Щодо відсутності підстав для звільнення у дисциплінарному порядку у зв'язку із відсутністю рішення у про адміністративне правопорушення на дату застосування дисциплінарного стягнення, відповідач зазначає, що така позиція позивача є помилковою та необгрунтованою, адже адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи. Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної (а не до адміністративної) відповідальності, при цьому не з підстав вчинення адміністративне правопорушення, а через вчинення дій, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідач вважає, що вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Отже, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Сумській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області, з січня 2021 року на посаді капітана поліції старшого інспектора чергового чергової частини відділення № 1 (м. Білопілля) СРУП ГУНП в Сумській області, що підтверджується службовою характеристикою (а.с. 88).
26.07.2022 начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області прийнято наказ "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" № 411, в якому зазначено, що до ГУНП в Сумській області надійшла інформація про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП, що зокрема, призвели до документування 23.07.2022 факту керування старшим інспектором чергової частини зазначеного відділення поліції капітаном поліції ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. З метою проведення повного, усебічного та об'єктивного службового розслідування, на виконання вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.10.2018 № 893, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказано призначити за зазначеним фактом службове розслідування у формі письмового провадження та утворити дисциплінарну комісію (а.с. 51).
01.08.2022 за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Сумській області складено висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП, що зокрема призвели до документування 23.07.2022 факту керування старшим інспектором-черговим чергової частини зазначеного відділення поліції капітаном поліції ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який був затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Сумській області 04.08.2022 (а.с. 40-50).
Вказаним актом службового розслідування встановлено, що 24.07.2022 до ГУНП надійшла інформація про те, що 23.07.2022 на блокпосту в м. Путивль Конотопського району Сумської області військовослужбовцями Збройних Сил України зупинено автомобіль під керуванням старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» на місці зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився та пройшов його у медичному закладі КНП «Путивльська міська лікарня», де було встановлено, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння (висновок № 85 від 23.07.2022). За порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР України відносно ОСОБА_1 поліцейськими ВП № 2 (м. Путивль) Конотопського РВП складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ДПР 18 № 212544), який направлено на розгляд до Путивльського районного суду.
В ході проведення службового розслідування 28.07.2022 ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії висновок КНП «Білопільська міська лікарня» від 28.07.2022 № 49, відповідно до якого в ході обстеження о 02:30 24.07.2022 ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Дисциплінарною комісією було враховано, що відповідно до ч. 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, підстави для врахування при проведенні службового розслідування висновок КНП «Білопільська міська лікарня» від 28.07.2022 № 49 відсутні, оскільки обстеження було проведено через 5 годин 30 хвилин після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування вивчено попередню поведінку ОСОБА_1 .
Відповідно до службової характеристики, за час проходження служби в Національній поліції та в займаній посаді позивач зарекомендував себе з негативної сторони, до виконання своїх обов'язків ставиться недбало, недисциплінований, у зв'язку з чим неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Повагою серед колег не користується, схильний до ігроманії та обтяження борговими зобов'язаннями. Має низьку якість у виконання поточних завдань, під час чергування при великій кількості викликів стає розугбленим, неуважним.
Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 має в особистому користуванні автомобіль «ВАЗ - 21093», н.з. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане 04.07.2000) власником якого являється ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_3 , видане 12.07.2005 ДАІ ГУ-УМВС України м. Суми, категорії «В».
23.12.2021 з метою попередження порушень транспортної дисципліни йому повторно вручено пам'ятку-попередження працівника, який керує транспортним засобом, в якій ним проставлено підпис про ознайомлення. Відповідно до вказаної пам'ятки-попередження він як водій попереджений про необхідність неухильного виконання вимог Правил дорожнього руху, наказів та вказівок МВС України, НПУ, ГУНП в Сумській області щодо забезпечення безпечної експлуатації службового або цивільного транспорту, недопущення надзвичайних подій, пов'язаних з використанням транспортних засобів, етики та культури водіння; його додатково попереджено, зокрема, про заборону керувати транспортним засобом в стані (з ознаками) алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також про те, що відносно працівників, які керують транспортним засобом в стані сп'яніння, а також працівників-водіїв, які відмовились від проходження у встановленому порядку медичного огляду, керівництвом ГУНП буде прийматись безальтернативне рішення - звільнення зі служби в Національній поліції.
Крім того, відповідно до довідки від 27.06.2022 № 4366/57/02-22 та відомостей від 24.06.2022 та 15.07.2022, особовому складу відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП, в тому числі ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під підпис повторно доведено необхідність безумовного дотримання Закону України «Про Національну поліцію», правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказу Національної поліції України від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах НПУ», наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області» та наказу ГУНП від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану», наголошено, що за фактами керування транспортним засобом у стані сп'яніння стосовно винних поліцейських вирішуватиметься питання про застосування дисциплінарного стягнення аж до звільнення зі служби в поліції, до їх безпосередніх керівників - аж до звільнення з посади.
Враховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія оцінивши зібрані в ході службового розслідування фактичні дані, зібрані докази та пояснення поліцейських встановила, що 23.07.2022 ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, нехтуючи даною на вірність Українському народові Присягою, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, без дозволу безпосереднього керівника 23.07.2022 виїхав за межі дислокації підрозділу, керував транспортним засобом у стані сп'яніння, що підтверджено висновком КНП «Путивльська міська лікарня» від 23.07.2022 № 85, чим порушив Правила дорожнього руху, за що відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль, перебуваючи поза службою, намагався використати свій службовий статус, у тому числі пароль для проїзду блокпосту, посвідчення поліцейського, з метою ухилення від відповідальності, сам допускав порушення загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вжив заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції, хоча як поліцейський та громадянин України зобов'язаний був сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на території обслуговування.
Відповідно до пункту 3.1 наказу ГУНП від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану» кожному поліцейському в усіх випадках як пов'язаних, так і не пов'язаних з виконанням службових обов'язків виїжджати до населених пунктів Сумської області з дозволу безпосереднього керівника.
ОСОБА_1 23.07.2022 виїхав з м. Білопілля до м. Путивль Сумської області без дозволу свого безпосереднього керівника майора поліції Бублик І.В. даний факт не заперечується позивачем та підтверджується поясненнями ОСОБА_6 від 26.07.2022.
За висновками комісії позивач допустив негідну поведінку у позаслужбовий час, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, використовував з метою ухилення від відповідальності при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль свого службового статусу, у тому числі паролю для перетину блокпосту та посвідчення поліцейського, порушив загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вживав заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції.
Такі дії з боку позивача, згідно висновків службового розслідування, суперечать вимогам Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про національну поліцію", вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію" пунктів 1, 2, 4, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 2.4, 2.5, 3.1, 3.3, 3.8 наказу ГУНП в Сумській області від 02.02.2021 № 198 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області», п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, п. 3.1 наказу ГУНП в Сумській області від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану».
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських відділення поліції № 1 (м. Білопілля)" Сумського РУП ГУНП в Сумській області від 04.08.2022 № 375 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні пункту 3.1 наказу від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушені» службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану» в частині виїзду до м. Путивль Сумської області з дозволу безпосереднього керівника, негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, русі 23.07.2022 на транспортному засобі у стані сп'яніння, за що відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 сі. 130 КУпАП та призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 от. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6 та 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, пунктів 2.4. 2.5, 3.1. 3.3, 3.8 наказу ГУНП в Сумській області від 02.02.2021 № 198 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової лисіпінліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області», пункту 3 розділу 4 Правил стичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 що виразилось у використанні при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль з метою ухилення від відповідальності свого службового статусу, у тому числі паролю для перетину блокпосту посвідчення поліцейського, порушенні загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вжиття заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції, на підставі ст.ст. 11. 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосовано до старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с. 52-54).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 04.08.2022 № 295 о/с відповідно до п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції старшого капітана поліції ОСОБА_1 інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, з 04 серпня 2022 року. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 04.08.2022 № 375 (а.с. 99).
Не погодившись із вищезазначеними наказами, позивач звернувся до суду із вимогами про їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
До спірних правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачена відповідальність поліцейського. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службовим розслідуванням, висновок якого затверджено 4 серпня 2022 року, встановлено що скоєння позивачем дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок невиконання пункту 3.1 наказу від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушені» службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану» в частині виїзду до м. Путивль Сумської області з дозволу безпосереднього керівника, негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, русі 23.07.2022 на транспортному засобі у стані сп'яніння, за що відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6 та 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, пунктів 2.4, 2.5, 3.1, 3.3, 3.8 наказу ГУНП в Сумській області від 02.02.2021 № 198 ««Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області», пункту 3 розділу 4 Правил стичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС віл 09.11.2016 № 1179 що виразилось у використанні при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль з метою ухилення від відповідальності свого службового статусу, у тому числі паролю для перетину блокпосту посвідчення поліцейського, порушенні загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вжиття заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції.
Предметом оскарження у даній адміністративній справі є рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
При цьому питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ). Акцентуючи цим увагу на тому, що Закон № 580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у даній постанові мав на меті звернути увагу що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту, підставою для їх застосування є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Так, під час проведення службового розслідування відносно позивача, опитані з даного приводу військовослужбовець Збройних Сил України ОСОБА_7 (а.с. 74) та головний сержант Збройних Сил України ОСОБА_8 (а.с. 73) пояснили, що 23.07.2022 вони несли службу на блокпосту № 2 м. Путивль. Близько 21 години ними було зупинено для перевірки автомобіль ВАЗ-21093, який рухався на виїзд з м. Путивль. Вони запропонували надати документи для перевірки. Водій автомобіля назвав пароль для проїзду. При цьому ОСОБА_7 зазначив, що відразу помітив, що водій та пасажир на передньому сидінні були в стані сп'яніння. Вони обоє назвались працівниками поліції та пред'явили службові посвідчення поліцейського. При цьому працівники поліції кричали, нецензурно лаялись, погрожували проблемами, вимагали їх відпустити, звинувачували військових в перевищенні повноважень, відправляли воювати на Донбас і т.д. Водій автомобіля вів себе трошки спокійніше, натомість «опер», як пізніше було встановлено ОСОБА_2 , був дуже активний, постійно кричав та погрожував. Останній в ході конфлікту повідомив, що військовий його давній товариш, з яким він дружить, а водій, як пізніше встановлено, ОСОБА_1 , говорив, що познайомився з ним того дня. Через початок конфлікту військовослужбовці викликали старшого блокпосту. Після його прибуття конфлікт не припинився та ще більше загострився, тому старший блокпосту викликав командира батальйону. Коли приїхав керівник військовослужбовців, учасники події трохи заспокоїлись, проте ОСОБА_2 продовжував сперечатись, погрожував комбату викликати його керівництво з Києва та що у нього будуть проблеми через їх зупинку, говорив на підвищених тонах, вживав нецензурну лексику. Тому на блокпост викликали поліцію. Поліцейські, які прибули на виклик, запропонували водію та пасажирам автомобіля пройти освідування на спеціальному приладі на місці зупинки автомобіля, але усі вони відмовились.
Відповідно до пояснень поліцейських Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_10 (а.с. 75-76) та капітана поліції ОСОБА_11 (а.с. 77) 23.07.2022 вони перебували в добовому наряді ГРПП. Близько 23 години від чергового їм надійшла інформація, що на блокпосту № 2 м. Путивль зупинили військових у стані алкогольного сп'яніння. Після прибуття через 10 хв. слідчо-оперативної групи, наряд ГРПП виїхав на блокпост № 2. Прибувши на місце, їх зустріли військові разом з місцевим командиром батальйону. Водій - ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейський ГРПП запропонував йому в присутності двох свідків, які потім були опитані, пройти освідування на Драгері. ОСОБА_1 відмовився та наполіг на проведенні обстеження в лікарні. Наряд ГРПП на службовому автомобілі у супроводі автомобіля з військовими та членами тероборони повезли ОСОБА_1 до лікарні. Також до лікарні приїхав лікар ОСОБА_12 , який має ліцензію на встановлення стану алкогольного та наркотичного сп'яніння, та в присутності двох свідків, медсестри та ОСОБА_11 за направленнями поліцейських провів освідування ОСОБА_1 , за результатами якого надав висновки про те, що вказана особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння. При першій спробі в парах, що видихав ОСОБА_1 встановлено 1,6 проміле алкоголю.
Так, висновком КНП "Путивльська міська лікарня" від 23.07.2022 встановлено, що за результатами огляду лікарем 23.07.2022 о 22.45 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 62).
Як встановлено судом, на підставі висновку лікаря та пояснень свідків поліцейські ГРПП склали адміністративний протокол серії ДПР18 № 212544 за ст. 130 КУпАП (а.с. 58).
На думку суду, вказані докази є достатніми та допустимими та саме в своїй сукупності підтверджують наявність в діях позивача порушень службової дисципліни.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на тому чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Описані у висновку службового розслідування дії ОСОБА_1 , вчинення яких доведено належними і допустимими доказами у цій справі, були підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яка є самостійним видом юридичної відповідальності і може бути застосована незалежно від того, чи притягнута особа за ті самі дії до іншого виду відповідальності, зокрема, адміністративної.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
Відповідно до пункту 3.1 наказу ГУНП від 12.04.2022 № 199 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області в умовах воєнного стану» (а.с. 102-104) кожному поліцейському в усіх випадках як пов'язаних, так і не пов'язаних з виконанням службових обов'язків виїжджати до населених пунктів Сумської області з дозволу безпосереднього керівника.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.07.2022 виїхав з м. Білопілля до м. Путивль Сумської області без дозволу свого безпосереднього керівника майора поліції ОСОБА_6 . Даний факт підтверджується поясненнями ОСОБА_6 від 26.07.2022 (а.с. 70).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно пунктів 1, 2, 4, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, а також поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 3.1, 3.3, 3.8 наказу ГУНП в Сумській області від 02.02.2021 № 198 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни в структурних підрозділах ГУНП в Сумській області» (а.с.105-109) поліцейським як на службі, так і поза службою:
заборонено порушувати присягу поліцейського, текст якої закріплений ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», обов'язки поліцейського визначені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом НПУ, Правилами етичної поведінки поліцейських;
заборонено при з'ясування будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів, використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення поліцейського, з метою ухилення від відповідальності;
заборонено порушувати ПДР України, насамперед вимог пункту 2.5. підпунктів «а», «г» п. 2.9 ПДР України;
не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, викликати негативний громадський резонанс;
дотримуватись загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості та культури.
Згідно п. 3 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Натомість, матеріалами службового розслідування встановлено, що у порушення вищезазначених вимог законів та нормативно-правових актів до поліцейських, 23.07.2022 ОСОБА_1 допустив негідній поведінці у позаслужбовий час, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, використовував з метою ухилення від відповідальності при з'ясуванні з військовими обставин на блокпосту № 2 м. Путивль свого службового статусу, у тому числі паролю для перетину блокпосту та посвідчення поліцейського, порушив загальноприйнятих етичних норм поведінки та професійної етики та не вживав заходів щодо стримування працівника поліції ОСОБА_2 у висловлюваннях та поведінці, що шкодить репутації та підриває авторитет поліції.
Суд уважає, що матеріалами службового розслідування доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Позивач порушив вимоги чинного законодавства України, а також норми професійної та службової етики щодо допущення поведінки, яка дискредитує його як представника поліції та може зашкодити авторитету правоохоронного органу.
Аргументи позивача щодо того, що він 23.07.2022 не виконував службові обов'язки і перетинав блокпост як "звичайний громадянин", а тому на нього у той момент не розповсюджувалися вимоги Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, суд вважає необгрунтованими.
Так, відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності відеофіксації поліцейськими ГРПП, внаслідок чого висновок про його «негативну поведінку» - це припущення, оскільки відеофіксація не здійснювалася, з огляду на те, що ОСОБА_13 був зупинений військовослужбовцями на блокпосту, де здійснення відеофіксації заборонено.
Також, суд не погоджується із позицією ОСОБА_13 щодо порушення строків службового розслідування та позбавлення права на захист, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Судом встановлено, що подія відбулася 23.07.2022. Службове розслідування призначено 26.07.2022. Висновок службового розслідування затверджений 04.08.2022. Отже, службове розслідування проводилося 10 днів, що свідчить про те, що воно було проведено у строки, визначені ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.07.2022 надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів службового розслідування, а їх зміст зазначено у висновку службового розслідування.
Інших доказів правомірності своїх дій, позивачем до комісії надано не було.
За таких обставин, доводи позивача про позбавлення його права на захист під час проведення службового розслідування є необгрунтованими.
Стосовно доводів позивача про отримання ним о 02 год. 30 хв. 28.07.2022 висновку № 49 результатів медичного огляду КНП «Білопільська міська лікарня» про відсутність алкогольного сп'яніння, суд зауважує, що даний висновок отримано позивачем через 5 годин 30 хвилин після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За таких обставин, вищезазначений висновок медичного огляду КНП «Білопільська міська лікарня» від 28.07.2022 № 49 суд до уваги не приймає.
Щодо обраного виду дисциплінарного стягнення суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 року по справі №260/1118/18, від 08.08.2019 року по справ: № 804/3447/17, від 29.05.2018 року по справі №800/508/17, від 02.10.2019 року по справі № 804/4096/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляд: звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, суд не приймає доводи позивача щодо того, що під час проведення службового розслідування не було враховано відсутність у нього діючих дисциплінарних стягнень, оскільки така інформація зазначена у висновку службового розслідування.
Під час проведення службового розслідування враховано й попередню поведінку позивача. Так, у висновку службового розслідування зазначено зміст службової характеристики ОСОБА_1 від 26.07.2022, копія якої долучена до матеріалів службового розслідування.
Оцінюючи вищезазначене, обставини, викладені у висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування та указані вище правові норми, суд уважає, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, що є порушенням статті 18 Закону № 580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.
Більше того дискредитацією є позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і т. ін. Дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органу поліції та її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Суд зауважує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягала у неналежному виконанні особою службової дисципліни, який свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни. З огляду на те, що на органи поліції покладено обов'язок виявлення осіб, що керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, та вжиття превентивних заходів з метою недопущення керування водіями транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, то сам факт керування у стані сп'яніння поліцейським є підриванням авторитету поліції, як органу , що є головним в боротьбі з таким негативним явищем.
Згідно із п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлений у ході службового розслідування факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд уважає правомірними та обґрунтованими спірні накази та, відповідно, відсутніми підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог.
Інші вимоги позову не підлягають задоволенню як похідні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко