12 грудня 2022 р. № 400/12183/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, вул. Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500, вул. Ярославська, 40, м.Київ 71, 04071 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 20.10.2021 року № 143150008961; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (Далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №143150008961 від 20 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 05 листопада 2021 року призначити, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1979 року по 06.06.1979 року у Керченській автобазі Кримського авто тресту, з 04.07.1979 року по 07.07.1983 року на судні Загранплавання, з 17.11.1983 року по 07.01.1985 року у риболовецькому колгоспі, з 25.03.1985 року по 11.04.1986 року у тресті «Спецстрой№2», з 25.04.1986 року по 23.09.1987 року у Локомотивному депо ст. Комсомольськ, з 24.09.1987 року по 06.04.1988 року у кооперативному кафе «Малахит», з 10.05.1988 року по 03.04.1989 року у Комсомольському Горкоопторге, з 25.05.1989 року по 21.10.1989 року та з 28.05.1990 року по 15.10.1990 рік у радгоспі ім. Шевченко, з 15.10.1990 року по 15.04.1991 року у Шевченківській загальноосвітній школі - інтернат.
Ухвалою від 07.12.2021р. суд відкрив провадження за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.260 КАС України (без виклику сторін в судове засідання).
В обґрунтування позову позивач вказала те, що відповідачем-2 неправомірно винесено рішення про відмову в призначення йому пенсії за віком з підстав того, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж. Відповідач в своєму рішенні вказав, що трудова книжка позивача містить помилки в записах про місце роботи, а сама трудова книжка заповнена з помилками. Позивач вважає таку відмову необгрунтованою, оскільки його страховий стаж, що не був зарахований відповідачем-2 до страхового стажу при призначенні пенсії за віком, підтверджений крім трудової книжки, довідками з архіву та відповідними наказами наданими позивачем до справи. Позовні вимоги позивач просив задовольнити в повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у відзиві на позов вказало, що у відповідача-1 відсутні підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці позивача міститься помилка в імені позивача, де вказано ім'я « ОСОБА_2 », а згідно паспорту позивача, його ім'я « ОСОБА_2 ». В задоволенні позову ОСОБА_1 відповідач-1 просив відмовити повністю.
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, станом на час розгляду справи відзиву на позов не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки є зареєстрованим в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В той же час, 24.02.2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України. Указом Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Суд розглянув справу з урахуванням воєнного стану на території України та Миколаївської області.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
12.10.2021р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком, згідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не менше 28 років.
На момент звернення до відповідача пенсійний вік позивача визначений статтею 26 Закону № 1058, становить 62 роки 11 місяців.
20.10.2021 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області розглянуто заяву позивача від 12.10.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення № 143150008961, яким було відмовлено в призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років, визначеного статтею 26 Закону № 1058.
Зокрема, рішенням від 20.10.2021р. позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи за записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 05.04.1976р. , та не враховані відповідачем-2, оскільки на титульній сторінці трудової книжки невірно вказано ім'я заявника (позивача) «Мераби», що не співпадає паспорту та не внесено повну дату народження власника такої трудової книжки. В такому рішенні відповідач-2 вказав, що на підтвердження протиріч позивачу слід надати відповідні уточнюючі довідки, первинні документи, що підтверджують виконання роботи або підтверджують належність трудової книжки заявнику.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на отримання пенсії та соціальних виплат мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні приписи містяться і у п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Приписами п. 3 Порядку № 637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У п. 2.6 пункту 2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як вбачається з матеріалів справи, на сторінці один трудової книжки позивача вказано ім'я власника такої трудової книжки «Мераби» та дата народження « 1958». Згідно паспорту позивача, його ім'я « ОСОБА_2 », а дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
До справи позивачем надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію довідки Шевченківської ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів, якою підтверджено період роботи ОСОБА_1 в такій школі з 21.10.1989 року по 25.04.1990 року, з 15.10.1990 року по 17.04.1991 року.
Довідкою від 23.11.2021р. № 01-19/Б-401, виданої Спільною КУ «Обєднаний трудовий архів Воскресенської, Первомайської та Галицінівської, Мішково-Погорілівської, Шевченківської сільських рад», підтверджено факт прийняття на роботу ОСОБА_1 в радгосп імені Шевченка 1989-1990 роках, а довідкою №958 від 27.05.2019 року підтверджено, що позивач навчався в Кутаіському автомеханічному технікумі (країна - Грузія) з 1973 року по 1977 рік.
З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. Між тим, згідно трудової книжки позивача в графі щодо оспорюваних періодів записи не містять помилок, виправлень чи неточності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з періодів роботи з 01.06.1979 року по 06.06.1979 року у Керченській автобазі Кримського автотресту, з 04.07.1979 року по 07.07.1983 року на судні Закордонплавання, з 17.11.1983 року по 07.01.1985 року у риболовецькому колгоспі, з 25.03.1985 року по 11.04.1986 року у тресті «Спецстрой №2», з 25.04.1986 року по 23.09.1987 року у Локомотивному депо ст.Комсомольськ, з 24.09.1987 року по 06.04.1988 року у кооперативному кафе «Малахит», з 10.05.1988 року по 03.04.1989 року у ОСОБА_3 , з 25.05.1989 року по 21.10.1989 року та з 28.05.1990 року по 15.10.1990 рік у радгоспі ім. Шевченка, з 15.10.1990 року по 15.04.1991 року у Шевченківській загальноосвітній школі-інтернат.
Більше того, суд вважає за необхідне вказати про те, що відповідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677/277/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів вийти за межі позовних вимог і визнати відповідні дії відповідача-2 протиправними.
В даному випадку відповідачем-2 не доведено правомірність дій щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 відповідних періодів роботи для призначення пенсії за віком.
Крім того, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди його роботи та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.10.2021р., тобто з дати звернення до відповідача-1 з заявою про призначення такого виду пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №143150008961 від 20 жовтня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), періоди роботи з 01.06.1979 року по 06.06.1979 року у Керченській автобазі Кримського автотресту, з 04.07.1979 року по 07.07.1983 року на судні Закордонплавання, з 17.11.1983 року по 07.01.1985 року у риболовецькому колгоспі, з 25.03.1985 року по 11.04.1986 року у тресті «Спецстрой№2», з 25.04.1986 року по 23.09.1987 року у Локомотивному депо ст. Комсомольськ, з 24.09.1987 року по 06.04.1988 року у кооперативному кафе «Малахит», з 10.05.1988 року по 03.04.1989 року у Комсомольському Горкоопторзі, з 25.05.1989 року по 21.10.1989 року та з 28.05.1990 року по 15.10.1990 року у радгоспі ім. Шевченка, з 15.10.1990 року по 15.04.1991 року у Шевченківській загальноосвітній школі-інтернат.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 21782461) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з 28.10.2021р. пенсію за віком з урахуванням до страхового стажу періодиів роботи з 01.06.1979 року по 06.06.1979 року у Керченській автобазі Кримського автотресту, з 04.07.1979 року по 07.07.1983 року на судні Закордонплавання, з 17.11.1983 року по 07.01.1985 року у риболовецькому колгоспі, з 25.03.1985 року по 11.04.1986 року у тресті «Спецстрой№2», з 25.04.1986 року по 23.09.1987 року у Локомотивному депо ст. Комсомольськ, з 24.09.1987 року по 06.04.1988 року у кооперативному кафе «Малахит», з 10.05.1988 року по 03.04.1989 року у Комсомольському Горкоопторзі, з 25.05.1989 року по 21.10.1989 року та з 28.05.1990 року по 15.10.1990 року у радгоспі ім. Шевченко, з 15.10.1990 року по 15.04.1991 року у Шевченківській загальноосвітній школі-інтернат.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений квитанцією від 29.11.2021р.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн., сплачений квитанцією від 29.11.2021р.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов