12 грудня 2022 р. № 400/635/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги,14, м. Київ, 03135,
про:скасування постанови від16.12.2021 №306782,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 16.12.2021 р. № 306782.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Управління Укртрансбезпеки не мають статусу територіальних органів центрального органу виконавчої влади. Позивач має обґрунтовані сумніви щодо наявності підстав для перевірки, зокрема, щотижневого графіку. Акт перевірки у присутності водія не складався, йому не пред'являвся, письмові пояснення надати не пропонували. Акт перевірки позивачу не направлявся. Встановлення порядку застосування адміністративно-господарських штрафів підзаконним актом є протиправним. Справа про порушення підлягала розгляду Державною службою України з безпеки на транспорті, а не Управлінням. Оскаржувану постанову винесено не уповноваженою особою. У постанові не зазначено норму, яка зобов'язує мати особисту картку водія. Не зазначено час вчинення правопорушення. Постанову направлено позивачу з пропуском строку.
Ухвалою від 18.01.2022 р. суд забезпечив позов шляхом зупинення дії постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) від 16.12.2021 р. № 306782 - до набрання законної сили судовим рішенням.
15.07.2022 р. відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого перевіркою транспортного засобу позивача встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344), а саме: відсутня картка водія, чим порушено абз. 1 ч. 3 ст. 60 Закону № 2344. На розгляд справи не надано картку водія та не спростовано, що саме позивач був автомобільним перевізником.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Інспектором Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Харківська область) 05.11.2021 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 302793. В акті зафіксовано, що 05.11.2021 р. о 12:08 год на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 471 км проведено перевірку автомобіля позивача DAF, д/н НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено порушення ст. 48 Закону № 2344, а саме: відсутня картка водія.
Акт перевірки водієм не підписано у зв'язку з його відмовою.
30.11.2021 р. позивачу направлено запрошення на розгляд справи 16.12.2021 р. Запрошення отримане позивачем 04.12.2021 р.
16.12.2021 р. Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (Миколаївська область) прийнято постанову № 306782, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344, а саме: особистої картки водія з цифрового тахографа, роздруківки даних роботи водія.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 р. № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 р. № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".
За визначенням абз. 3 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
Згідно з п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР з 20.12.2010 р. водії мають пред'явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.
Разом з цим, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, в силу п. 1.3. Положення № 340 вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Аналогічна позиція підтримана П'ятим апеляційним адміністративним судом у справі № 400/4544/20.
Суд також акцентує, що тахокарти входять до переліку обов'язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, а відтак, контролюючим органом доведено здійснення позивачем перевезень вантажу з порушенням вимог ст. 48 Закону № 2344.
Позивач не заперечив, що у спірних правовідносинах був автомобільним перевізником.
Право позивача на участь у розгляді справи відповідачем порушено не було, оскільки про дату розгляду матеріалів перевірки позивач повідомлений своєчасно та мав можливість надати свої доводи чи заперечення.
Обґрунтування позову зводяться до недосконалості законодавства, яке регулює створення територіальних органів Укртрансбезпеки, порядку проведення перевірок та застосування штрафів. У той час як по суті правопорушення доводи відсутні.
Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваної постанови судом не встановлено.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) про скасування постанови від 16.12.2021 р. № 306782 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 12.12.2022 р.
Суддя Н. В. Лісовська