справа №380/11989/22
09 грудня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа - підприємець (далі-позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2022 № 00051640901 та № 00051660901.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та невідповідністю нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 04.07.2022 №4941/13-01-09-01/ НОМЕР_1 , на підставі яких відповідач 10.08.2022 прийняв спірні податкові повідомлення-рішення: №00051640901 та №00051660901, відповідно до яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 28 000 грн. Вказує, що посилання відповідача на зберігання тютюнових виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та відсутність документів, що підтверджують облік походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу є безпідставними, оскільки під час проведення перевірки будь-яких фактів здійснення реалізації тютюнових виробів ревізорами не встановлено. Звертає увагу, по позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, тому на нього не поширюються вимоги, недотримання яких описані у акті перевірки. Вважає, висновки відповідача безпідставними, протиправними і такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позовних вимог не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. В ході проведеної ГУ ДПС у Львівській області фактичної перевірки павільйону, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складено Акт (довідка) №4941/13-01-09-01/ НОМЕР_1 від 21.07.2022. Відповідно до результатів перевірки суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності здійснюється зберігання тютюнових виробів без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та без внесення місця зберігання тютюнових виробів до ЄДР, у зв'язку із чим встановлено порушення, передбачене частиною 60 статті 15 Закону №481/95-ВР. Зазначає, що позивачем до перевірки надано Довідку (пояснення) від 21.07.2022, в якій зазначено, що на момент проведення перевірки у павільйоні на зберіганні були сигарети без марок акцизного податку. Вважає, що докази та обґрунтування, наведені позивачем, не спростовують висновків акта перевірки та не підтверджують неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою від 05.09.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 04.10.2022.
Відповідачем 19.09.2022 (вх. №60190) подано відзив на позовну заяву.
Підготовче засідання, призначене на 04.10.2022, відкладено на 18.10.2022 у зв'язку із перебування головуючого судді на навчанні підготовки суддів з 04.10.2022 по 05.10.2022 відповідно до наказу №288к/тр від 22.09.2022.
Підготовче засідання, призначене на 18.10.2022, відкладено на 08.11.2022 у зв'язку неявкою позивача.
Позивачем 19.10.2022 (вх. №16275ел) подано клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Ухвалою суду від 08.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні 22.11.2022.
Суд, заслухавши у судовому засіданні вступні промови представників сторін та дослідивши докази, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з присвоєнням РНОКПП НОМЕР_1 та здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 14.07.2022 №1135-ПП видано направлення на перевірку від 14.07.2022 № 3889 та №3895 суб'єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_1 тривалістю 9 діб з метою контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено Акт №4941/13-01-09-01/ НОМЕР_1 від 21.07.2022.
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 : п. 12 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР із змінами та доповненнями; ч. 60 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами та доповненнями; п.226.5 статті 226 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 10.08.2022 винесено спірні податкові повідомлення-рішення: № 00051640901 та № 00051660901, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 17 000 грн та за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки у сумі 11 000 грн, всього на загальну суму 28 000 грн.
Вказані в акті перевірки порушення вимог законодавства полягають у тому, що, на думку податкового органу, позивачем не надано контролюючим органам під час проведення фактичної перевірки документів (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання), а також встановлено факт зберігання тютюнових виробів за адресою: АДРЕСА_1 без ліцензії або без внесення місця зберігання тютюнових виробів до ЄДР та без марок акцизного податку встановленого зразка.
При цьому позивачем не заперечується факт зберігання сигарет без марок акцизного податку, що підтверджується наданою позивачем до перевірки довідкою (пояснення) від 21.07.2022. Тому третє податкове повідомлення - рішення від 10.08.2022 №00051650901, винесене за результатами проведеної цієї ж фактичної перевірки, не є предметом оскарження, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.
Податкові повідомлення-рішення від 10.08.2022 № 00051640901 та № 00051660901 є предметом оскарження у справі.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що фактична перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, та одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Податкового кодексу.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 481/95-BP від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-BP).
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-BP тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання;
Згідно зі статтею 1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 15 Закону №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Зі змісту статті 15 Закону №481/95-BP вбачається, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з частиною шістдесятою статті 15 Закону №481/95-BP зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного Реєстру.
Згідно із статтею 1 Закону №481/95-BP місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або місце яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-BP внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Відповідальність за порушення норм Закону №481/95-BP передбачена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-BP до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251 (далі - Порядок №251).
Відповідно до пункту 2.2. Порядку №251 заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.
До заяви додаються:
Документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у реєстрації місця зберігання спирту;
Нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).
Отже обов'язок подання заяви про внесення місць зберігання, зокрема тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання покладено саме на суб'єктів господарювання, які здійснюють/мають намір здійснювати реалізацію таких виробів, для чого отримали відповідну ліцензію, а також стосується тільки тих місць зберігання тютюнових виробів, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Судом встановлено, що при проведенні фактичної перевірки позивача ГУ ДПС у Львівській області не підтверджено факту здійснення позивачем реалізації тютюнових виробів.
За відсутності ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що визнається сторонами, у позивача не було підстав для внесення відомостей про місце зберігання тютюнових виробів до ЄДР.
Оскільки виявлені в ході проведеної перевірки тютюнові вироби не були предметом господарської діяльності і не підлягали реалізації, то за встановлених судом фактичних обставин у відповідача не було правових підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону №481/95-BP.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем пункту дванадцятого статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, відповідно до якого суб'єкт господарювання не надав контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки документів (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання) на загальну суму 11 000 грн, суд зазначає таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Як передбачено пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у постанові від 11.02.2021 у справі №815/6191/15 сформулював правову позицію, відповідно до якої обов'язок ведення обліку товарних запасів не може бути покладений на фізичних осіб-підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку ІІ групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується Витягом №8202 з реєстру платників єдиного податку, що зумовлює висновок про відсутність у неї обов'язку по вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Вказане дає суду підстави стверджувати про неправомірність застосування до позивача як суб'єкта господарювання фінансових санкцій, передбачених Законом №265/95-ВР.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.08.2022 № 00051640901 та № 00051660901.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10.08.2022 № 00051640901 та № 00051660901, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу, Законів №481/95-BP і №265/95-ВР та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 992 грн 40 к., сплаченого за квитанцією від 23.08.2022 №0.0.2651959336.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.08.2022 № 00051640901.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.08.2022 № 00051660901.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома
.