справа №380/12585/22
12 грудня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови та повернення без прийняття рішення матеріалів позивача про призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності;
- зобов'язати відповідача у 15-денний строк після отримання заяви (рапорту) та повного пакету документів від позивача надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Ухвалою від 19.09.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство внутрішніх справ України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після встановлення позивачу 20.06.2022 ІІІ групи інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму. Позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою про виплату відповідної допомоги. Проте, таку заяву повернули без прийняття рішення з тих підстав, що від дати первинного огляну МСЕК пройшло більше двох років. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки його заява по суті розглянута не була.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач не виконав вимоги пункту 8 Порядку №850 щодо реєстрації та подання у 15-денний термін до відповідача-2 документів позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Також зазначає, що така підстава для у відмови у виплаті одноразової допомоги, як встановлення йому групи інвалідності після повторного огляду через понад два роки після первинного встановлення втрати працездатності, пунктом 14 Порядку № 850 не передбачена.
06.12.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що з моменту первинного встановлення позивачу ступеня втрати працездатності (01.06.2004) до дати встановлення ІІІ групи інвалідності (20.06.2022) пройшло більше двох років. Тому, з урахуванням положень пункту 4 Порядку №850, відсутні підстави для виплати позивачу спірної одноразової грошової допомоги.
30.11.2022 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подав до суду письмові пояснення, в яких звертає увагу на застосування позивачем норм законодавства, яке втратило чинність, зокрема посилається на закону України «Про міліцію». Зазначає, що по спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Порядку №850, які встановлюють дворічний термін для звернення з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, який обраховується з моменту первинного встановлення ступеня втрати працездатність. Інвалідність позивачу встановлена через 18 років після первинного огляду, а підстави для виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відсутні.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до наказу ГУ МВС України у Львівській області (по особовому складу) від 31.05.2004 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом “б” статті 65 (через хворобу).
01.06.2004 під час первинного огляду позивачу встановлено втрату працездатності 20% без встановлення інвалідності, що підтверджується повідомленням лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК №419 від 21.05.2004.
20.06.2022 під час повторного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ №012290 від 05.07.2022.
Позивач звернувся до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою від 08.07.2022 про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.
З відповіді відповідача від 10.08.2022 №К-175/Огд/31/01-2022 вбачається, що з дати первинного встановлення позивачу втрати працездатності до повторного огляду та встановлення групи інвалідності пройшло більше двох років, тому відсутні підстави для формування висновку щодо виплат грошової допомоги.
Вважаючи повернення без розгляду заяви про визначення і виплату одноразової грошової допомоги протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
02.07.2015 прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20.12.1990 та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (далі - Порядок № 850).
Так, відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 вказаного Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до пункту 9 Порядку №850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 вказаного Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 вказаного Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З урахуванням наведеного правового регулювання керівник органу внутрішніх справ зобов'язаний сформувати висновок щодо виплати грошової допомоги та подати його у 15-денний строк до МВС України для вирішення питання щодо її призначення чи відмови в такому призначенні.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що рішення про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги приймає МВС України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Суд також звертає увагу на те, що нормативно не передбачено можливості керівника органу внутрішніх справ відмовити у складенні висновку щодо виплати грошової допомоги. Крім того, такий не вправі приймати рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки таке належить до компетенції МВС України.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач безпідставно надав оцінку причинам пропуску позивачем дворічного строку, визначеного законодавцем у пункті 4 Порядку №850, та повернув з цих підстав заяву позивача без розгляду.
У контексті обставин розглядуваної справи, відповідач не надав доказів складення висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та його направлення до МВС України.
Таким чином, заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому законодавством порядку не скерована для її подальшого розгляду до МВС України, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача.
За наведених обставин суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови та повернення без прийняття рішення матеріалів позивача про призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача відповідно до пункту 8 Порядку №850 прийняти, зареєструвати та подати у 15-денний термін до МВС України документи позивача з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області щодо відмови та повернення без прийняття рішення матеріалів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, прийняти, зареєструвати та подати у 15-денний термін до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з приводу виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області код ЄДРПОУ 08592247, місцезнаходження: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя А.Г. Гулик