Ухвала
5 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 736/204/22
провадження № 61-12013ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями за набувальною давністю,
29 листопада 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Підставою касаційного оскарження рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2022 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
Підставою касаційного оскарження рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2022 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року заявник також визначає порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази.
Крім того, заявник вказує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
При цьому заявник не вказує, , які саме докази у справі є недопустимими.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано доказ сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн).
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартості житлового будинку).
Слід зазначити, що без надання заявником відомостей щодо ціни позову, касаційний суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги; правильність розміру судового збору, сплаченого заявником за подання касаційної скарги.
За таких обставин заявнику необхідно надати докази, які б підтвердили вартість спірної земельної ділянки, вказати ціну позову.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Після надання доказів, які б підтвердили вартість житлового будинку, зазначення ціни позову, касаційним судом вирішуватиметься питання щодо відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко