Справа № 947/15752/22
Провадження № 1-кс/947/11589/22
18.11.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Широка Балка Білозерського району Херсонської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022164010000113 від 24.05.2022 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Досудовим розслідуванням установлено, що з 25.02.2022 року ОСОБА_7 відповідно до наказу №115 ос працює начальником поїзду пасажирського.
Окрім того, з 15.11.2007 року ОСОБА_9 відповідно до наказу ЛВЧДК-3-01/2847 працює провідником пасажирського вагону.
В один із днів липня 2022 року ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що вона займає посаду начальника потягу АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль, у якості додаткового джерела прибутку обрала зайняття злочинною діяльністю пов'язаною з незаконним переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.
Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_7 в липні 2022 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, з корисливих мотивів розробила план та залучила до вказаної протиправної діяльності провідника потягу АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з числа співробітників Державної прикордонної служби України, для вчинення злочинів щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з іншими невстановленим досудовим розслідуванням особами, вступили у злочинну змову, спрямовану на незаконне переправлення осіб через державний кордон України всупереч законам України.
Так, в один з днів липня 2022 року ОСОБА_7 визначила найбільш оптимальний шлях реалізації злочинного плану, організувавши свою злочинну діяльність за попередньою змовою з ОСОБА_4 та з невстановленим досудовим розслідуванням особами щодо переправлення через державний кордон України громадянина ОСОБА_10 на потязі АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль за суму грошової винагороди в розмірі 2500 доларів США.
В свою чергу, в обов'язки залученої до злочинної діяльності
ОСОБА_4 , входило придбання квитків на потяг для осіб, які незаконно перетинатимуть кордон України, забезпечення таємного розміщення осіб в вагоні потягу, та надання порад та вказівок як їм необхідно діяти при незаконному перетині кордону України, щоб не бути викритими співробітниками прикордонної служби, за що вона отримувати грошову винагороду від ОСОБА_7 .
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 від невстановлених досудовим розслідуванням осіб стало відомо про намір ОСОБА_10 незаконно покинути територію України.
З цією метою, ОСОБА_7 20.07.2022 року зустрілась з громадянином ОСОБА_11 , який займався питанням переправлення громадянина ОСОБА_10 через державний кордон України, та запропонувала вирішити питання у перетині державного кордону України за грошову винагороду у розмірі 2500 доларів США.
В ході вказаної зустрічі ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_11 наступну протиправну схему перетину ОСОБА_10 державного кордону України, а саме: за зазначену вище суму грошових коштів вона зобов'язувалася організувати переїзд його через державний кордон України, шляхом переміщення міжнародним залізничним сполученням - потягом АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль, де вона працює начальником потягу.
Так, за вказаною схемою, під час руху потягу ОСОБА_10 , повинен передати ОСОБА_7 грошові кошти, у розмірі 2500 доларів США, безпосередньо перед перетином Державного кордону - пункті залізничного перетину КПВ «Мостиська». Основу частину вказаної суми, вона передає під час перетину кордону, посадовим особам ДПСУ, які задіяні у вказаній злочинній схемі.
Отримавши згоду на вказану схему від ОСОБА_11 , ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4 , про необхідність придбання квитків для
ОСОБА_10 , який 28-29.07.2022 буде слідувати в поїзді АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль (Україна-Польща), з метою незаконного перетину державного кордону України. Нащо ОСОБА_4 , придбала квиток на потяг АТ «Українська залізниця» №036Ш сполученням Одеса - Пшемсль, вагон № 23 купе № 8, в якому вона являється провідником.
В подальшому, ОСОБА_7 вказала ОСОБА_11 , про необхідність прибуття ОСОБА_10 28.07.2022 року о 15 год. 00 хв. на Одеський залізничний вокзал, звідки буде відправлятись потяг АТ «Українська залізниця» №036Ш міжнародного сполучення Одеса - Пшемсль, та останній повинен підійти до неї, оскільки вона буде на зміні, та буде їхати на вказаному потягу як начальник потягу.
В обумовлену дату, 28.07.2022 року о 15 год. 00 хв., ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 , прибув до вагону № 23, потягу АТ «Українська залізниця» №036Ш міжнародного сполучення Одеса - Пшемсль, де їх зустріла ОСОБА_7 , та розмістила в купе № 8 вказаного вагону, в яке ОСОБА_12 попередньо за вказівкою ОСОБА_7 придбала квитки.
В подальшому, після відправлення потягу АТ «Українська залізниця» №036Ш міжнародного сполучення Одеса - Пшемсль з Одеського залізничного вокзалу, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , зайшли в купе № 8, де їхав ОСОБА_10 , та порадами та вказівками вказали останньому, що безпосередньо перед перетином потягом державного кордону України, а саме паспортно-прикордонним контролем, йому необхідно буде залізти на верхню нішу купе, та сховатись, поки працівники ДПСУ не перевірять вагон, щоб не бути викритим.
Після цього, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 2500 доларів США, за незаконне переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, частину з яких вона мала передати ОСОБА_4 .
В подальшому, 29.07.2022 року, після проїзду залізничної станції «Львів», ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зайшли в купе № 8, де їхав ОСОБА_10 , та наказали виконати попередньо надані вказівки та залізти останньому в нішу купе, що він і зробив, а ОСОБА_4 приховала його ковдрами, що б його не було помітно візуально.
В подальшому, потяг АТ «Українська залізниця» №036Ш міжнародного сполучення Одеса - Пшемсль, в якому слідував ОСОБА_10 , перетнув державний кордон України, та прибув на станцію Пшемсль Республіки Польща.
Тобто, ОСОБА_10 незаконно перетнув кордон України, та прибув на територію Республіки Польща.
За викладених обставин 15.11.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у сприянні порадами, вказівками незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи викладені вище обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, а тому слідчий за погодженням з прокурором звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав та просив задовольнити.
Захисник підозрюваної заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що її підзахисна раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей, з'явилася на першу вимогу до слідчого та суду. Також звернула увагу слідчого судді на те, що розмір застави є непомірним для підозрюваної та її майновий стан взагалі не перевірявся органом досудового розслідування. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрювана підтримала думку захисника.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 15.11.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у сприянні порадами, вказівками незаконному переправленню осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується: протоколом обшуку від 30.07.2022 року; протоколом затримання ОСОБА_7 від 30.07.2022 року; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами за результатами проведення НСРД та іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Проте, аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на наступне: підозрювана заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей та постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання, що на думку слідчого судді зменшує ризик переховування.
Враховуючи також те, що підозрюваній ОСОБА_4 при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, а отже, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту в частині посилання на необґрунтованість вказаних ризиків, з огляду на те, що стороною обвинувачення не зазначено яким чином підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню та не надано даних, які вказують на те, що підозрювана раніше притягувалася до кримінальної відповідальності або відносно неї здійснюється досудове розслідування у інших кримінальних провадженнях.
4.2. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Слідчий суддя враховує те, що підозрювана ОСОБА_13 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, перебуває у офіційному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, постійне місце мешкання, що вказує на наявність у неї відносно міцних соціальних зв'язків.
Вказані обставини свідчать про неможливість утримувати підозрювану під вартою в умовах слідчого ізолятора, при цьому слідчим суддею також враховується те, що ризикам встановленим у даному кримінальному провадженні, можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрювану ОСОБА_4 виконання процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2022 року строк досудового розслідування кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 року було продовжено до 30.12.2022 року, відповідно до чого строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 встановлює відповідно до закінення строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 року відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30.12.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком 30.12.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, обов'язки:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3. утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1