Ухвала
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 161/6913/20
провадження № 61-12325ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Оніщук Ірина Петрівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання права власності,
07 грудня 2022 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у цій справі.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримав 08 листопада 2022 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Вказує, що паперова копія постанови Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року йому не направлялася. На підтвердження зазначеного надано відповідні докази, а саме: копію постанови Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, на якій міститься дата друку тексту судового рішення (08 листопада 2022 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, зокрема, отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 08 листопада 2022 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір»).
Зі змісту касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що заявником оскаржуються судові рішення, якими відмовлено у задоволенні однієї вимоги немайнового характеру (скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності) та однієї вимоги майнового характеру (визнання права власності).
Судовий збір за подання касаційної скарги в частині вимоги немайнового характеру становить 1 681,6 грн (2 102,00 грн ? 0,4 ? 200%).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Вимогою майнового характеру у цій справі є визнання права власності, тому виходячи з вимог підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанції в частині вимог майнового характеру має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.
Оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомлено, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору та сплатити його за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2022 року та постанови Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 13 січня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак