Ухвала
Іменем України
09 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 464/1040/20
провадження № 61-11775ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від
24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 , про визнання недійсними прилюдних торгів,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_4 , про визнання недійсними прилюдних торгів.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнанонедійсними прилюдні торги з продажу приміщення для зберігання індивідуального транспорту інд. ХХХ, загальною площею 16,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 29 серпня 2019 року, оформлені протоколом 428649.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на приміщення для зберігання індивідуального транспорту, індексний номер 48784201 від 20 вересня 2019 року, та проведену на його підставі державну реєстрацію права власності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня
2021 року стягнуто з ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А., ДП «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн, а саме по 4 000 грн
з кожного.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_4 , про визнання недійсними прилюдних торгів.
Визнано нечинним рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року та додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від
06 липня 2021 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк»), ОСОБА_4 , про визнання недійсними прилюдних торгів закрито.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. 10 000 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції та
1 261,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» 1 261,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернуто з державного бюджету України приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пицю А. А. та АТ «УкрСиббанк» по 1 261,20 грн судового збору за подання апеляційних скарг.
У листопаді 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А. А. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, у якій проситьскасуватиоскаржуване судове рішення в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. 10 000 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути зі ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн у суді першої інстанції та 10 000 грн у суді апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В іншій частині ухвала Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року в касаційному порядку не оскаржується.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду в частині стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пицю А. А. прийнята з порушенням законодавства України, і судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду
від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, та у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 914/836/19.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14?382цс19), де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті
137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від
12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт перший частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі
№ 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пицю А. А., апеляційний суд встановив такі обставини.
15 квітня 2020 року представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. - адвокат Репак В. В. подав до суду заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, долучивши до заяви договір про надання правової допомоги № 17 від 09 квітня 2020 року, пункти 4.1-4.5 якого містять розрахунок гонорару; рахунок № 1 за правничі послуги, що надані на підставі Договору про надання правової допомоги № 17 від 09 квітня 2020 року, у якому зазначені правничі послуги, надані клієнту Пицю А. А. , перелік виконаних робіт по наданню правничої допомоги, їх вартість, та зазначено, що загальний розмір гонорару за надання правової допомоги згідно рахунку № 1 складає 10 000 грн, а також долучено копію платіжного доручення
№ 2019 від 14 квітня 2020 року про оплату Пицем А. А. адвокату Репаку В. В.
10 000 грн.
У суді апеляційної інстанції представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. - адвокат Репак В. В. при вирішенні заяви про закриття провадження у справі, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від позову, просив стягнути з позивача на користь Пиця А. А. 10 000 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги, наданої під час апеляційного перегляду судового рішення. При цьому, 05 жовтня 2022 року Репак В. В. подав заяву про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги.
Адвокатом до заяви долучено Додаткову угоду № 1 від 08 квітня 2022 року до Договору про надання правової допомоги № 17 від 09 квітня 2020 року, яким продовжено строк дії Договору, а також рахунок № НОМЕР_1 за правничі послуги, що надані на підставі Договору про надання правової допомоги № 17 від 09 квітня 2020 року, у якому зазначені правничі послуги надані клієнту Пицю А. А. , перелік виконаних робіт по наданню правничої допомоги, пов'язаних з апеляційним переглядом судового рішення, їх вартість, зазначено вартість участі адвоката в судових засіданнях суду апеляційної інстанції (2 судові засідання - 5 000 грн) та зазначено, що загальний розмір гонорару за надання правової допомоги згідно рахунку № 42 складає 10 000 грн, а також долучено копію платіжного доручення № 15335 від 04 жовтня 2022 року про оплату Пицем А. А. адвокату Репаку В. В. 10 000 грн на виконання умов договору.
У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Оприско М. В. заперечував щодо стягнення з позивача на користь Пиця А. А. 20 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки сума є завищеною.
Апеляційний суд, враховуючи те, що витрати на правничу допомогу в розмірі
20 000 грн є неспівмірними із складністю справи, її тривалістю та наданим адвокатом послуг в суді апеляційної інстанції, затраченим часом на наданням таких послуг, врахувавши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Оприско М. В., про зменшення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив обґрунтований висновок про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А.,
до 10 000 грн.
Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваного судового рішення в частині вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищевказаних норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича, Державного підприємства «Сетам», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_4 , про визнання недійсними прилюдних торгів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець