Постанова
Іменем України
(додаткова)
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 367/5571/14-ц
провадження № 61-21558св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого (суддя-доповідач) - Мартєва С. Ю.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення після прийняття постанови Верховного Суду від 27 листопада 2019 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року,
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів.
Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 01 червня 2016 року позов задовольнив.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнув з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_1 зайво перераховані грошові кошти в сумі 36 846,32 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
На рішення місцевого суду ТОВ «Аверс-Сіті» подало апеляційну скаргу.
Апеляційний суд Київської області рішенням від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задовольнив, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішував.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
Верховний Суд постановою від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року скасував та ухвалив нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів відмовив.
Київський апеляційний суд ухвалою від 29 січня 2020 року відмовив у задоволенні заяви ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення у частині вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява адвоката Васюка М. М. в інтересах ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення у частині розподілу понесених товариством судових витрат.
Адвокат Васюк М. М. заяву мотивував тим, що Верховний Суд, ухвалюючи у справі нове судове рішення 27 листопада 2019 року, яким у позові ОСОБА_1 відмовив, не вирішив питання про стягнення на користь ТОВ «Аверс-Сіті» судового збору, який ним було сплачено при подачі апеляційної скарги у розмірі 4 019,40 грн (т. 2, а. с. 65).
Згідно із частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Із справи відомо, що за подання апеляційної скарги ТОВ «Аверс-Сіті» сплатило судовий збір у розмірі 4 019,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15 липня 2016 року № 234 (т. 2, а. с. 65).
Оскільки постановою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2016 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів відмовлено, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» 4 019,40 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву адвоката Васюка Миколи Миколайовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» 4 019,40 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. Ю. Мартєв
Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк В. А. Стрільчук