Справа № 336/2064/18
Провадження № 1-кп/336/47/2022
12 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про застосування строків давності у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 КК України,
Шевченківським районним судом м.Запоріжжя здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
В ході судового розгляду захисником обвинуваченого заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника, а прокурори не заперечували щодо задоволення клопотання.
Вислухавши захисника, думку обвинуваченого та прокурорів, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Ч.1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбаченого покарання у виді обмеження волі.
При цьому, положеннями ч.3 ст.49 КК України встановлено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії кримінальних проступків та вчинене останнім 25 лютого 2018 року.
При цьому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, 10 травня 2019 року вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України.
Таким чином, з урахуванням вчинення ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення, строк давності звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.309 КК України, переривався, а відтак на момент розгляду кримінального провадження строк звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, не сплинув, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1