Справа №333/6141/22
Провадження №1-кс/333/1861/22
Іменем України
09 грудня 2022 року м.Запоріжжя
Слідчого судді Комунарський районний суд м.Запоріжжя
у складі: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022081370000511 від 24.11.2022 р. і додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, військовослужбовець за мобілізацією солдат військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022081370000511 від 24.11.2022 рвідносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 березня 2022 року за № 9 солдата ОСОБА_6 з 15 березня 2022 року зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення. Під час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 обіймав посаду водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти.
15 жовтня 2022 року точний час досудовим розслідуванням не встановлено, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 не приймав, про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами військової частини (місця служби).
15 жовтня 2022 року солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за мобілізацією, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , після чого 08 грудня 2022 року був затриманий працівниками правоохоронного органу.
Солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Враховуючи викладене, дії військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
08 грудня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Запоріжжя, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, військовослужбовцю за мобілізацією солдату військової частини НОМЕР_1 , перебуваючому на посаді водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти, раніше не судимого, однак, відносно якого 07.02.2022 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та відносно якого 07.09.2022 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Обґрунтованість повідомленої солдату ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існує ризик того, що ОСОБА_6 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав викладених в ньому, просила суд задовольнити його та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні визнав те, що покинув військову частин, зробив помилку. 15.10.2022 року він посварився з командиром, зібрав речі та поїхав додому. Не від кого він не ховався, до нього приходили правоохоронні органи, проте він був відсутній. Просив суд обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку підозрюваного, просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши письмові матеріали, приходжу до таких висновків.
Судом встановлено, що 24.11.2022 року до ЄРДР були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України (кримінальне провадження №42022081370000511).
Клопотання слідчого, погодженого із прокурором, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
08 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок про недбале ставлення ОСОБА_6 до військової служби та покладених на нього обов'язків. Останній демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України. ОСОБА_6 05.09.2022 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України та відносно останнього 07.09.2022 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Крім того, відносно ОСОБА_6 07.02.2022 до суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Також, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 неодноразово, а саме 24.05.2022 (двічі), 29.06.2022, 14.07.2022, постановами суддів Ленінського районного суду та Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - перебування на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду, будучі двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за таке саме порушення
Відповідно до протоколу затримання особи від 08.12.2022 року, ОСОБА_6 затримано 08.12.2022 року об 11-50 год.
Обґрунтованість повідомленої солдату ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), що відноситься до категорії особливо тяжкого злочину кваліфікованого за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зібрані слідством докази по кримінальному провадженню є достатніми вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі тощо;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема не з'явився на службу, обов'язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, суд вважає, що не має ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою.
Зважаючи на дані про особистість підозрюваного, який його вік, посаду, репутацію, стан здоров'я, стійких соціальних зв'язків, суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового розгляду більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину
Відповідно до п. 7 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Отже, враховуючи доведеність на цій стадії провадження обґрунтованості підозри, пред'явленої ОСОБА_6 та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безальтернативним.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.408 КК.
Керуючись ст. 176-178, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022081370000511 від 24.11.2022 р., відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - арештному домі строком на 60 діб.
Виконання ухвали доручити начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з 08.12.2022 р. Ухвала діє до 06 лютого 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1