Справа № 308/12094/22
1-кс/308/4794/22
08 грудня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
кримінальне провадження 1-кс/308/4794/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 погоджене прокурором відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022070000000253 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Кегичівка, Харківської області, зареєстрованої за адресою в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
встановив:
08 грудня 2022 року слідчий СВ розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_5 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням погодженим прокурором відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № № 12022070000000253 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 07 вересня 2022 року, близько 14 години 40 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним належним їй на праві власності автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яка рухаючись зі швидкістю 60-70 км/год., що є більшою за максимально допустиму у населених пунктах 50 км/год, по вул.Ценральній в с.Сільце, Берегівського району зі сторони м.Мукачеве у напрямку м.Хуст, у денний час доби, без опадів та будь-яких інших атмосферних явищ, де дорога вкрита асфальтобетоном, в плані пряма, має по одній смузі руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою-горизонтальною розміткою п.п. 1.5 п. 34 (переривчаста лінія), що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, не забезпечила безпеку дорожнього руху та грубо порушила вимоги п.п. 2.3 «б»; 12.3; 12.4; та 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, згідно яких:
- п.1.10 ПДР - терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
- п.2.3. ПДР - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
- п.12.4 ПДР - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..
Водій ОСОБА_4 , продовжуючи свій рух, будучи самовпевненою та самонадійною, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, при виборі безпечної швидкості руху, з моменту виявлення небезпеки для руху не вжила заходів до екстреного гальмування та зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим самим продовжила рухатися далі, в результаті чого, навпроти будинку №89 вказаної вище вулиці, допустила зіткнення з велосипедистом під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час рухався виляючи у смузі руху автомобіля у попутному напрямку відносно руху автомобіля.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній мешканець АДРЕСА_2 , згідно судово-медичного висновку отримав тілесні ушкодження у виді: рани шкірних покривів потиличної ділянки зліва, синець шкірних покривів в проекції 5, 6, 7, 8, 9 ребер зліва за задньою під пахвинною та лопатковою лініями, синець шкірних покривів задньо-внутрішньої поверхні у верхній та середній третинах лівого плеча з садинами шкірних покривів на площині, синець шкірних покривів верхньо-зовнішнього квадрата правої сідниці з дрібними ранками на площині, синець шкірних покривів верхньо-зовнішнього квадрата лівої сідниці з дрібними ранками на площині, синець шкірних покривів зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, два садна шкірних покривів зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець шкірних покривів внутрішнього кута лівого ока, крововиливи в підшкірно-жирову клітковину грудної клітки по задньо-бічній поверхні, забій легенів, крововиливи у м'які тканини грудної клітки по усій площині задньої поверхні, переломи 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребер зліва по задній під пахвинній та лопатковій лініях з обширними крововиливами, переломи 3, 4, 5 ребер зліва по середньо ключичній лінії з обширними крововиливами по задньо-бічних поверхнях, багато уламковий перелом лівої лопатки, крововилив у м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в тім'яно-потилично-скроневій ділянці зліва, перелом кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку, субдуральний та субархноїдальний крововиливи, лівобічний пневмоторакс.
Враховуючи локалізацію, характер і механізм виникнення всіх встановлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_6 є прижиттєві та виникли незадовго до настання смерті від дії тупих, тупогранних, твердих предметів за ударним механізмом спричинення, і такими травмуючими предметами були окремі виступаючі частини автомобіля з фургонною компоновкою кузова від сильного удару при наїзді на велосипедиста, що рухається на велосипеді у попутному з автомобілем напрямку з наступним падінням потерпілого об дорожнє покриття. Первинний контакт автомобіля з потерпілим стався в задньо-бічну ліву поверхню тулуба і голови, за умови близького до вертикального положення тіла потерпілого сидячи на велосипеді.
Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, субдуральний та субархноїдальний крововиливи, лівобічний пневмоторакс, є небезпечним для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3 б, в, й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби» від 17.01.1995 слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Невиконання водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, внаслідок яких потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
07 грудня 2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці м. Кегичівка, Харківської області, мешканці АДРЕСА_1 , вдові, працюючій приватним підприємцем, раніше не судимій, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події та схеми до нього від 07.09.2022, проведеними слідчими експериментами, допитом свідка ОСОБА_7 , висновками судових експертиз та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке, що карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.
Тому підозрювана ОСОБА_4 знаючи про тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила таке задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечувала, свою вину визнає.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені першою ст.177 КПК.
07 грудня 2022 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України, а саме: порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України(п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, зокрема: протоколом допиту підозрюваної від 07.12.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.10.2022, висновками судових експертиз та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, можливість незаконного впливу на свідків, потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п.п.1 ч.1 ст.177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, суду, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в тому числі сімейний стан, наявність постійного місця проживання, вік, відсутність судимостей.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей та загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 22.00 год. по 06.00 год. ранку наступного дня, без застосування електронних засобів контролю слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22.00 год. 00 хв. вечора до 06.00 год. ранку наступного дня.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
Строк дії ухвали про перебування під домашнім арештом - до 07 лютого 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали було виготовлено та проголошено 12 грудня 2022 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_8