308/13931/22
06.12.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з Ужгородського РУП ГУМП в Закарпатській області, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
З протоколу серії ВАВ №171399 від 12.10.2022 року, вбачається, що 25.09.2022 о 22 год. 15 хв. в АДРЕСА_2 хв. гр. ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою колишній дружині гр. ОСОБА_2 , 1996 р.н., чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судові засідання, призначені неодноразово, ОСОБА_1 , не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, обставини, які б свідчили про поважність причин його неявки суду невідомі. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення останньому було повідомлено про те, що розгляд справи має відбутися в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, повістки про виклик до суду надсилалися на адресу зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, інформація про дату та час про розгляд справи, а також оголошення про виклик її в судове засідання з зазначенням дати та часу судового засідання розміщено на веб-порталі Судової влади України, на офіційному сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за посиланням https://zka.court.gov.ua/sud4806/gromadyanam/vukluku/
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єктивна сторона цього правопорушення проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Зазначені вище діяння можуть проявлятися у наступних формах: насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, одежі, коштів, тощо.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , було поставлено у вину вчинення домашнього насильства, а саме те, що він погрожував фізичною розправою колишній дружині гр. ОСОБА_2 , 1996 р.н., чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Згідно письмових пояснень потерпілої, ОСОБА_1 вчинив відносно неї психологічне насильство, погрожував фізичною розправою.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 ,від надання пояснень відмовився
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , рапортом співробітника поліції.
При цьому слід зазначити, що ОСОБА_1 , до суду на розгляд справ для надання пояснень не з'явився, своїм правом надати пояснення в судовому засіданні, не скористався, заперечень на адресу суду не надходило.
Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи характер та обставини адміністративне правопорушення, приходжу до переконання про необхідність накладення на ОСОБА_3 , адміністративне стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ч. 1 ст.173-2, ст.283, 284 КпАП України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 /сто сімдесят / грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош