Справа № 308/12094/22
02 грудня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю захисника - ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільців майна - ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022070000000253, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
встановив:
24 листопада 2022 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся ОСОБА_3 ,який діє в інтересах володільців майна - ОСОБА_5 з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022070000000253 від 08.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про часткове скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, ОСОБА_1 від 27.09.2022, а саме:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі Sprinter 313 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.09.2022 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12022070000000253 від 08.09.2022 року було задоволено клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатській області ОСОБА_6 про арешт майна.
Адвокат зазначає, що станом на дату направлення даного клопотання слідчими слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області, котрі проводять досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження усі необхідні слідчі дії щодо вищевказаного арештованого транспортного засобу проведені, зокрема проведено слідчі експерименти, автомобіль оглянутий судовими експертами, призначені судові експертизи проведено, орган досудового розслідування отримав висновки експертів.
Наразі арештований автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі Sprinter 313 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 зберігається на відкритому майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Берегівському РВП ГУНП в Закарпатській області, що за адресою: м.Берегово, вул.Сільвая, 4, Закарпатської області, де на автомобіль діють зовнішні фактори такі як: дощ, град та сніг, все це і без механічних пошкоджень негативно впливає на технічний стан автомобіля. Вказує, що транспортний засіб отримав механічні пошкодження, через які в салон автомобілю затікає вода і авто псується зсередини.
Враховуючи вищевикладене з моменту накладення арешту на вищезгаданий транспортний засіб, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/12094/22 від 27.09.2022 року пройшло майже 3 місяці та відповідно до вимог КПК України і на думку адвоката всі необхідні слідчі дії щодо вищевказаного арештованого транспортного засобу проведено, то в подальшому арешті даного майна відпала потреба. Окрім цього, такий тривалий арешт майна може привести до його псування та виведення з ладу, тому подальшої потреби в його вилученні та використання для слідства немає
У судове засідання 02 грудня 2022 року:
- адвокат ОСОБА_3 з'явився, просив подане ними клопотання про скасування арешту майна задовольнити в повному обсязі у зв'язку з викладеними у ньому обставинами.
- прокурор ОСОБА_4 з'явилася, просила у задоволенні клопотання про скасування арешту на автомобіль відмовити, посилаючись на те, що вказаний автомобіль є речовим доказом, а досудове слідство ще триває.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.
Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до частини 6 статті 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підстав і вмотивованого судового рішення,ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як встановлено судом, 27.09.2022слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської областіу кримінальному провадженні №12022070000000253 від 08.09.2022 за клопотанням прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатській області ОСОБА_6 накладено арешт, а саме:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі Sprinter 313 CDI, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Метою накладення арешту на вказане майно є збереження речових доказів.
Клопотання власника майна аргументовано тим, що тримання транспортного засобу на спеціпальному майданчику обмежує власника у можливості пересування за допомогою таких та можливості використання для задоволення особистих потреб, разом з тим призводить до погіршення технічного стану транспортних засобів через постійний вплив зовнішнього середовища.
Зазначені обставини прокурор не спростовуються.
Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.
Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, у ст.2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов'язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, враховуючи, що вказане кримінальне провадження на даний час не розглянуто, обвинувальний акт до суду не передано /відповідні дані у матеріалах клопотання відсутні/, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню та зазначає, що відпала потреба подальшого застосування арешту транспортного засобі лише в частині заборони користування таким.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100,174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2022 року на майно яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 в частині заборони користування та повернути автомобіль власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти обов'язок на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , до скасування арешту майна у повному обсязі у встановленому КПК України порядку до розгляду кримінального провадження №12022070000000253, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження майна.
Зобов'язати ОСОБА_5 надавати безперешкодний доступ до транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у разі необхідності проведення з використанням вказаного транспортного засобу будь яких процесуальних, слідчих дій в даному кримінальному провадженні.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 06.12.2022 року об 16 год. 55 хв.
Слідчий суддя /підпис/ Катерина ДЕГТЯРЕНКО
Виготовлено з АСДС
Слідчий суддя ОСОБА_7