Справа № 301/3306/22
2-а/301/38/22
"09" грудня 2022 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області
В особі головуючого судді - Даруда І.А.,
при секретарі - Сатін Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 №735928 від 18.10.22 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20 400 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 18.10.2022 20.40 год. А/Д М-05 Київ-Одеса водій керував т/з VOLVO д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 ) при цьому 22.06.2022 Іршавським райсудом в Закарпатській області був позбавлений терміном на 1 рік права керування транспортними засобами. Чим порушив п.п. 2.1. а ПДР України.
Вважає оскаржувану постанову незаконною, а дії поліцейського взводу ПП в м. Умані УГІП в Черкаській області ДПП рядового поліції Гладкий А.С. щодо її прийняття незаконними та такими що грубо порушують вимоги КУпАП.
Вину у правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 126 КУпАП не визнає, та вважає, що постанова підлягає скасуванню виходячи з наступних підстав.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій беззаперечною та головною обставиною є необхідність встановлення в діянні особи складу адміністративного правопорушення.
18.10.2022 на вимогу поліцейського позивач надав йому в мобільному додатку водійське посвідчення, після чого поліцейський повідомив, що позивач позбавлений права керування транспортного засобу на підставі постанови суду, а тому складе постанову.
На це позивач усно пояснив, що постанова суду ним оскаржена і не набрала законної сили, а розгляд справи наразі не завершено.
Вважає, що якби він був позбавлений права керування і посвідчення б вилучалось, то це б відображалось в у додатку «Дія».
Пояснення, що постанова суду не вступила в законну силу, відповідач відверто
проігнорував, так само як і відомості в додатку «Дія» про відсутність позбавлення права
керування.
Після цього, розгляду справи не відбувалось, а позивачу просто вручили копію оскаржуваної постанови, де він зробив запис про те, що незгідний з нею.
Наведене свідчить про недотримання Відповідачем положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред'явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення ним правопорушення, не досліджувалися та не надавалися для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння ним правопорушення. Так, відповідач не проінформував його про конкретну причину зупинки та його вимога щодо пред'явлення посвідчення водія та інших документів не мала правових підстав, оскільки позивач не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення, і інших підстав для перевірки документів у поліцейського не було.
Також, поліцейський розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у повному обсязі, а також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП стосовно загальних правил накладення адміністративного стягнення, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
При складанні оскаржуваної постанови, підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, та не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, внаслідок чого поліцейським були грубо порушені вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП.
Тобто при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а винесена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, в зв'язку чим просить скасувати постанову серія ДП018 №735928 від 10.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. і закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідач Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 18.10.2022 близько 20:40 год. поліцейський взводу патрульної поліції в м. Умань управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Гладкий А.С. виконував службові обов'язки, відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію», із забезпечення публічної безпеки та безпеки дорожнього руху на стаціонарному посту (пункт пропуску) поліції, визначеному дорожнім знаком 3.41 «Контроль», що розташований на 210 км автодороги М-05 Київ-Одеса в Уманському районі Черкаської області.
У цей час Поліцейським було зупинено для перевірки на пункті пропуску транспортний засіб сідловий тягач VOLVO РН 13.460 (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом КООЕL (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Зупинивши зазначений автомобіль, Поліцейський згідно із ч. З ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до Позивача, який був за кермом, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання) та проінформував Позивача про причину зупинки в пункті пропуску.
Надалі Поліцейський згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб.
Позивач пред'являв посвідчення водія в додатку «Дія» на своєму мобільному телефоні. При перевірці особи Позивача за базою даних Інформаційного порталу Національної поліції «АРМОР» було встановлено, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Поліцейський повідомив Позивачу, що дані дії (керування автомобілем, не маючи права на таке керування) є порушенням ПДР (п.2.1 .а), за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Після встановлення особи, Поліцейський згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП та ч. 2 ст. 36 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив Позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Розглянувши справу, Поліцейський відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч.2 ст. 36 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ДП018 №735928 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно Позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Надалі Поліцейський згідно ст. 285 КУпАП ознайомив Позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію під підпис.
Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови. Дані факти підтверджуються відеозаписами зробленими з бодікамер та приєднаними до відзиву на адміністративний позов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, а справу просив розглянути бей його участі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, які причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи, тому розгляд справи проведено у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 18.10.2022 близько 20:40 год. поліцейський взводу патрульної поліції в м. Умань управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Гладкий А.С. виконував службові обов'язки, відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію», із забезпечення публічної безпеки та безпеки дорожнього руху на стаціонарному посту (пункт пропуску) поліції, визначеному дорожнім знаком 3.41 «Контроль», що розташований на 210 км автодороги М-05 Київ-Одеса в Уманському районі Черкаської області.
У цей час Поліцейським було зупинено для перевірки на пункті пропуску транспортний засіб сідловий тягач VOLVO РН 13.460 (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом КОGEL (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Зупинивши зазначений автомобіль, Поліцейський згідно із ч. З ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до Позивача, який був за кермом, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання) та проінформував Позивача про причину зупинки в пункті пропуску.
Надалі Поліцейський згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб.
Позивач пред'являв посвідчення водія в додатку «Дія» на своєму мобільному телефоні. При перевірці особи Позивача за базою даних Інформаційного порталу Національної поліції «АРМОР» було встановлено, що він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Поліцейський повідомив Позивачу, що дані дії (керування автомобілем, не маючи права на таке керування) є порушенням ПДР (п.2.1 .а), за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Після встановлення особи, Поліцейський згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП та ч. 2 ст. 36 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив Позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Розглянувши справу, Поліцейський відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч.2 ст. 36 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ДП018 №735928 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно Позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Надалі Поліцейський згідно ст. 285 КУпАП ознайомив Позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію під підпис.
Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.
На обґрунтування своїх позовних вимог Позивач вказує на те, що адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки він не знав, що позбавлений судом права керування транспортними засобами терміном на 1 рік та в додатку «Дія» його посвідчення водія значилося як дійсне.
Суд такі твердження оцінює критично, оскільки такі не відповідають дійсності, направлені на уникнення від відповідальності та спростовуються адміністративним матеріалом №301/928/22 відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП та додатками доданими до відзиву на адміністративний позов, а саме:
1) постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.06.2022 по справі №301/928/22 Позивача позбавлено права керування транспортними засобами терміном на 1 рік (а.с.31-33);
2)постановою Закарпатського апеляційного суду від 14.09.2022 по справі №301/928/22 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін (а.с.52-55);
3)із даних ІПНП «АРМОР», якими керувався Поліцейський при винесенні постанови, також вбачається, що Позивача 22.06.2022 позбавлено права керування транспортними засобами Іршавським районним судом Закрпатської області терміном на 1 рік.
До слів Позивача, що він не знав, що його позбавлено права керування, суд відноситися критично, оскільки він, як зазначено в постанові Закарпатського апеляційного суду від 14.09.2022 по справі №301/928/22 був належним чином повідомленим про розгляд справи відносно нього, проте повторно не з'явився до суду.
Таким чином, Поліцейським, при розгляді справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови по справі відносно Позивача, доведено наявність події та складу адміністративного правопорушення і вини особи у його вчиненні.
У позовній заяві Позивач зазначає, що Поліцейський не роз'яснив йому права
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надав можливості йому у повному обсязі скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема правовою допомогою адвоката.
Дана інформація не відповідає дійсності та спростовується наданими відеозаписами зі службових відеореєстраторів, відеозапис який долучений до відзиву.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказом у справі адміністративного правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, також мають ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі закону.
Частина 2 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до Наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», складена в письмовій формі, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Отже, позивач ОСОБА_1 18.10.2021 о 20 год. 40 хв. керував автомобілем VOLVO РН 13.460 (д.н.з. НОМЕР_1 ) з напівпричепом КОGEL (д.н.з. НОМЕР_2 ) на 210 км авто дороги М-05 Київ-Одеса в Уманському районі Черкаської області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1.а) ПДР України, таким чином скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поліцейський діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 77, 286, 271, 241, 244, 246, 251 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : І. А. Даруда