29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 813/2417/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - Фартушної В. Л. (самопредставництво),
відповідача-1- не з'явилися,
відповідача-2 - Рабіновича М. П. (адвоката, в режимі відеоконференції),
третіх осіб - не з'явилися,
прокуратури - Павловської А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (колегія суддів: Кравчук Н. М. - головуючий, Галушко Н. А., Скрипчук О. С.) у справі
за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до: 1) державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Бірака Євгенія Васильовича, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Львівської міської ради, 2) Громадської організації "Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича",
про визнання протиправним і скасування рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник військового прокурора Західного регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Бірака Євгенія Васильовича (далі - державний реєстратор), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора від 06.02.2017, індексний номер: 33721246, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Архібуд" (далі - ТОВ "Архібуд") на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво на вул. Довбуша, 15 у м. Львові, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1164601946101 (далі - об'єкт незавершеного будівництва).
1.2. Позов обґрунтовано тим, що 06.02.2017 державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Архібуд" на об'єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці, за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів, які би посвідчували право на забудову вказаної земельної ділянки. Зазначена реєстрація за ТОВ "Архібуд" об'єкта незавершеного будівництва призвела до порушення прав держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки земельна ділянка на вул. Довбуша, 15 у м. Львові, кадастровий номер № 4610136600:01:009:0017, належить до земель оборони.
2. Короткий зміст судових рішень, прийнятих у справі
2.1. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 813/2417/17, адміністративний позов прокурора задоволено повністю.
2.2. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 скасовано, провадження у справі № 813/2417/17 закрито. Роз'яснено позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до суду господарської юрисдикції та позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
2.3. 18.03.2020 до Великої Палати Верховного Суду звернувся прокурор із заявою про направлення справи № 813/2417/17 за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Львівської області.
2.4. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30.03.2020 задоволено заяву прокурора про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Справу № 813/2417/17 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до державного реєстратора, за участю третіх осіб: ТОВ "Архібуд", ГО "Правозахисний центр імені генерала УНР Володимира Сікевича", Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення передано до Господарського суду Львівської області.
2.5. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 у справі № 813/2417/17 змінено процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та залучено ТОВ "Архібуд" як відповідача-2 у цій справі.
2.6. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 813/2417/17, позов прокурора в особі Кабінету Міністрів України задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора від 06.02.2017, індексний номер 33721246, про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Архібуд" на об'єкт незавершеного будівництва на вул. Довбуша, 15 у м. Львові, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1164601946101.
2.7. Постановою Верховного Суду від 22.12.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 у справі № 813/2417/17 скасовано, а справу № 813/2417/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.8. Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи спір, порушений прокурором у цій справі № 813/2417/17, суди попередніх інстанцій не досліджували по суті, з наданням оцінки змісту позовної заяви в цій частині та доданих до неї документів, питання про дотримання прокурором вимог статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" щодо доведення обставин нездійснення чи неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
2.9. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 у справі № 813/2417/17 (суддя Мороз Н. В.) позов прокурора залишено без розгляду.
2.10. Суд першої інстанції зазначив, що прокурор не виконав належно вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що свідчить про відсутність у цій справі підстав для представництва прокурором законних інтересів держави в суді, тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України позов прокурора належить залишити без розгляду.
2.11. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 813/2417/17 ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 скасовано, справу № 813/2417/17 направлено до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду.
2.12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що спір у цій справі виник щодо об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на землях оборони, яким державою через їх характеристики надається особливий статус; такі землі задовольняють публічний інтерес та підлягають підвищеній охороні, а тому у разі виявлення правопорушень при розпорядженні такими землями усі уповноважені органи, зокрема, і прокурор, зобов'язані діяти невідкладно. Скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що компетентні органи знали про порушення інтересів держави, мали повноваження для їх захисту, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. ТОВ "Архібуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 813/2417/17 скасувати, ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 залишити без змін.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "Архібуд" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає про неврахування апеляційним господарським судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у цій справі № 813/2417/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Крім того, на думку ТОВ "Архібуд", ухвалюючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права, у тому числі вийшовши за межі підстав позову, що є порушенням статті 14 Господарського процесуального кодексу України. Тому скаржник вважає, що висновки, зроблені судом, ґрунтуються виключно на припущеннях, а не обставинах та доказах, які були досліджені під час апеляційного розгляду, що є порушенням статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу прокурор заперечує проти доводів касаційної скарги та зауважує, що, заявляючи позов у справі № 813/2417/17, прокурор дотримався вимоги статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", оскільки наявними у справі доказами підтверджуються підстави для представництва прокурором інтересів держави при зверненні з позовом у цій справі. Прокурор вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, тому його належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
3.4. У письмових поясненнях Кабінет Міністрів України зазначає, що позиція, викладена у постанові суду апеляційної інстанції, є обґрунтованою, прокурор довів суду наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у цій справі. Тому, на думку Кабінету Міністрів України, касаційну скаргу ТОВ "Архібуд" належить залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
4. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
4.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2005 № 258-р затверджено перелік нерухомого військового майна Державної прикордонної служби, яке підлягає відчуженню та розташоване за адресою: АДРЕСА_1, військове містечко НОМЕР_2.
4.2. Відповідно до супровідного листа Адміністрації державної прикордонної служби від 17.08.2006 № 0614-16533/0/6-06 Львівському прикордонному загону надано затверджені акти приймання-передачі будівель та споруд військового містечка НОМЕР_2, розташованих у АДРЕСА_1, які необхідно зняти з обліку та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінвест". У цьому листі також запропоновано провести відповідну роботу щодо передачі земельної ділянки місцевим органам влади.
4.3. Львівський прикордонний загін листом від 13.12.2006 за вих. № 614/6877 звернувся до Львівської міської ради з проханням вилучити з користування військової частини земельну ділянку площею 2,8262 га за адресою: АДРЕСА_1, до земель запасу міста.
4.4. Ухвалою Львівської міської ради від 01.03.2007 № 612 погоджено ТОВ "Архібуд" місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки площею 2,945 га у АДРЕСА_1 в оренду строком на 10 років для будівництва об'єктів архітектурної діяльності.
4.5. Ухвалою Львівської міської ради від 05.07.2007 № 1023 затверджено ТОВ "Архібуд" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 2,8317 га у АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для будівництва кварталу житлової забудови за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі житлової забудови; зобов'язано ТОВ "Архібуд" у місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та здійснити його державну реєстрацію.
4.6. Ухвалою Львівської міської ради від 04.12.2008 № 2260 доповнено ухвалу міської ради від 05.07.2007 № 1023 пунктом 1, в якому зазначено про вилучення за згодою з користування військового містечка НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України земельної ділянки площею 2,8939 га у АДРЕСА_1 та переведення її до земель міста; змінено площу земельної ділянки з "2,8317 га" на "2,8939 га", та вказано, що зазначену земельну ділянку переведено із земель транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови.
4.7. На виконання зазначених ухвал Львівської міської ради 11.12.2008 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Архібуд" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендарю надано в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий № 4610136600:01:009:0017, загальною площею 2,8939 га, у тому числі під забудовою - 0,0909 га, під твердим покриттям - 0,1013 га, під озелененням - 2,7017 га, яка знаходиться у АДРЕСА_1, для будівництва кварталу житлової забудови.
4.8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що судовими рішеннями у справі № 914/1584/15 за позовом прокурора про визнання нечинними та скасування ухвал Львівської міської ради від 01.03.2007 № 612 та від 05.07.2007 № 1023 з наступними змінами, внесеними ухвалами Львівської міської ради від 04.12.2008 № 2260 та від 08.07.2010 № 3759, встановлено, що земельна ділянка, якою розпорядилась Львівська міська рада цими ухвалами, є державною власністю та належить до земель оборони, і Кабінет Міністрів України згоди на її вилучення з користування військової частини не надавав, проте в позові прокурора у справі № 914/1584/15 було відмовлено з тих підстав, що прокурор звернувся з позовом в інтересах позивачів, які не є власниками земельної ділянки.
4.9. Суд апеляційної інстанції також встановив, що 31.08.2016 прокурор звертався до Кабінету Міністрів України з листом за № 10/2/3-599вих-16, в якому зазначив, що Військовою прокуратурою Західного регіону України та Прокуратурою Львівської області протягом 9 років здійснювався захист інтересів держави шляхом подання до суду позовів про скасування ухвал Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки у АДРЕСА_1. Судовими рішеннями було встановлено порушення інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України. З огляду на викладене, враховуючи вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив Кабінет Міністрів України повідомити про можливість пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України щодо скасування зазначених ухвал Львівської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008.
4.10. Розгляд цього листа Кабінет Міністрів України доручив Міністерству юстиції України.
4.11. Міністерство юстиції України надало відповідь 04.01.2017 за № 217/13746-0-4-16/9 на лист прокурора від 31.10.2016 за № 10/2/3-599 вих-16, в якій зазначило, що відповідно до статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування, з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" інтереси Кабінету Міністрів України у судах загальної юрисдикції представляє Міністерство юстиції України, якщо інше не передбачено законами України або актами Кабінету Міністрів України. Відтак, у разі звернення органу прокуратури з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерством юстиції України буде забезпечено належне представництво інтересів Уряду під час розгляду справи.
4.12. 01.02.2017 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки звернулась Барбадин-Дунець Н. М. із заявою про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Архібуд" на об'єкт незавершеного будівництва у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:01:009:0017. Разом із заявою про державну реєстрацію права власності були подані документи: договір оренди землі № Г-677, рішення Львівської міської ради № 664, ухвала Львівської міської ради № 3759, дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ11411000653, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, технічний паспорт б/н, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.
4.13. 06.02.2017 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33721246, згідно з яким державний реєстратор вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на об'єкт незавершеного будівництва, кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:01:009:0017, за суб'єктом - ТОВ "Архібуд".
На підставі зазначеного рішення державного реєстратора в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності вчинено запис про право власності номер 18869679, що підтверджується витягом № 79651235.
4.14. Прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 06.02.2017.
4.15. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/458/17 у прийнятті позовної заяви прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 06.02.2017 відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/458/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
4.16. 05.05.2017 прокурор звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою № 10/2/3-284вих-17 на рішення державного реєстратора від 06.02.2017 щодо реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Архібуд". У скарзі прокурор просив провести перевірку правомірності рішення державного реєстратора від 06.02.2017, за наслідками якої скасувати це рішення.
Як установив суд апеляційної інстанції, у скарзі прокурор зазначав про те, що оскільки орган державної влади, уповноважений на здійснення функцій держави у даних спірних відносинах, - Кабінет Міністрів України, - не був повідомлений про прийняте державним реєстратором рішення від 06.02.2017, тому термін оскарження необхідно обчислювати з моменту, коли Кабінет Міністрів України отримав позов прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора від 06.02.2017 (справа № 914/458/17), а саме з 10.03.2017.
4.17. Відповідно до наказу від 07.06.2017 № 1960/7 Міністерство юстиції України відмовило у задоволенні скарги прокурора від 05.05.2017 № 10/2/3-284вих-17 у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку, а також закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
4.18. У липні 2017 року прокурор в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до адміністративного суду з позовом у цій справі № 813/2417/17, що розглядається.
4.19. Суд апеляційної інстанції встановив, що, обґрунтовуючи підстави для звернення з позовом у цій справі № 813/2417/17, прокурор зазначав, що листом Міністерства юстиції України від 04.01.2017 за № 217/13746-0-4-16/9 підтверджено згоду Кабінету Міністрів України щодо захисту інтересів держави за фактом незаконного відчуження з державної власності земельної ділянки у АДРЕСА_1. Як зазначив суд апеляційної інстанції, прокурор також звертав увагу на те, що необхідність подання до суду позову щодо скасування ухвал Львівської міської ради, які стосуються вилучення земельної ділянки площею 2,8939 га, розташованої у АДРЕСА_1, відпала з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 10.01.2017 у справі № 5015/2804/12 за позовом першого заступника прокурора регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Львівської обласної державної адміністрації до Львівської міської ради та ТОВ "Архібуд" про визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008 та витребування з чужого незаконного володіння зазначеної земельної ділянки, в якій підтверджено разовий характер ухвал Львівської міської ради, вичерпання їх дії шляхом виконання, та обрання першим заступником прокурора регіону правильного способу захисту порушеного права щодо повернення до державної власності земельної ділянки у АДРЕСА_1 шляхом подання до суду позову про визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.04.2017 у справі № 5015/2804/12 позов прокурора задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 11.12.2008, укладений між Львівською міською радою в особі департаменту містобудування та ТОВ "Архібуд", та витребувано земельну ділянку загальною площею 2,8217 га у АДРЕСА_1 кадастровий № 4610136600:01:009:0017, на користь держави в особі Кабінету Міністру України за винятком земельної ділянки площею 722,6 м2, що знаходиться під об'єктами нерухомості, придбаними ТОВ "Архібуд".
4.20. Суд апеляційної інстанції зауважив, що крім того, прокурор зазначав, що станом на момент подання цього позову, а саме - 03.07.2017, розгляд справи № 5015/2804/12 тривав у Львівському апеляційному господарському суді.
4.21. Спір у цій справі виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
5.2. Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора.
Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову прокурора без розгляду.
5.3. Як установив суд апеляційної інстанції, прокурор звертався до суду за процедурою, передбаченою абзацами 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У позові прокурор зазначав, що звернення з цим позовом спрямоване на захист інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, оскільки земельна ділянка є державною власністю та належить до земель оборони, реєстрація за ТОВ "Архібуд" права власності на об'єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці з кадастровим № 4610136600:01:009:0017 унеможливлює її повернення до державної власності.
5.4. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
5.5. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
5.6. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
5.7. З урахуванням змісту абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
5.8. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).
5.9. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
5.10. Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
5.11. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
5.12. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
5.13. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
5.14. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилається скаржник.
5.15. Cуд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, зазначив, що суд першої інстанції, оцінюючи обставини звернення прокурора до компетентного органу щодо представництва інтересів держави саме у цих спірних правовідносинах, не оцінив значимість порушення інтересів держави, бездіяльність компетентного органу, можливість настання невідворотних негативних наслідків через таку бездіяльність, а також потребу у невідкладності відповідного захисту.
5.16. Щодо підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що прокурор звертався до Кабінету Міністрів України з листом 31.08.2016, в якому зазначав про порушення законодавства при прийнятті Львівською міською радою ухвал щодо земельної ділянки та укладення договору оренди, а також про те, що протягом 9 років здійснюється захист інтересів держави шляхом подання до суду позовів про скасування ухвал Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, і судовими рішеннями було встановлено порушення інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України. Враховуючи вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор просив Кабінет Міністрів України повідомити щодо можливість пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України щодо скасування зазначених ухвал Львівської міської ради та визнання недійсним договору оренди землі від 11.12.2008. Розгляд цього листа Кабінет Міністрів України доручив Міністерству юстиції України. Суд апеляційної інстанції встановив, що 04.01.2017 Міністерство юстиції України надало відповідь на лист прокурора, в якому зазначило, що у разі звернення органу прокуратури з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України буде забезпечено належне представництво інтересів Кабінету Міністрів України під час розгляду справи. У подальшому 06.02.2017 державним реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності та прийнято рішення від 06.02.2017, яке було оскаржене прокурором до Міністерства юстиції України, проте наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 було відмовлено у задоволенні скарги прокурора.
5.17. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що листуванням прокурора з компетентними органами упродовж 2016 - 2017 років підтверджується дотримання прокурором вимог статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру". Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що компетентні органи знали про можливі порушення інтересів держави, мали повноваження для захисту, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк. Крім того, суд зауважив, що сам позивач визнає, що після отримання прокуратурою відповіді від Міністерства юстиції України від 04.01.2017 щодо здійснення представництва інтересів Кабінету Міністрів України в судах при розгляді спірних правовідносин, у прокурора не було необхідності у повторному повідомленні підстав для звернення з цим позовом, оскільки позовні вимоги у справі № 813/2417/17, що розглядається, є похідними від позовних вимог, заявлених у справі № 5015/2804/12. Суд зазначив також, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у цій справі № 813/2417/17 були відсутні висновки щодо недотримання прокурором вимог статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні до суду з цим позовом.
5.18. Отже, суд апеляційної інстанції на виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 22.12.2021 у цій же справі № 813/2417/17 (щодо встановлення обставин дотримання чи недотримання прокурором процедури, передбаченої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), надав правову оцінку доказам прокурора на підтвердження підстав для представництва інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у цій справі.
5.19. ТОВ "Архібуд" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Підставами касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022, на думку скаржника, є, зокрема, неврахування Західним апеляційним господарським судом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
5.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 за позовом прокурора в інтересах Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області та Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів Верховний Суд дійшов висновку про доведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави у зазначеній справі, зокрема, зазначив про доведеність прокурором бездіяльності відповідачів. Верховний Суд у пункті 68 цієї постанови зауважив, що на виконання частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Устинівською районною державною адміністрацією та Східним офісом Держаудитслужби, які не вжили заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами, тобто навів підставу для представництва інтересів держави. Отже, у справі № 912/2385/18, як і у справі № 813/2417/17, що розглядається, суди констатували обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави у зазначених справах.
5.21. У постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах Седнівської селищної ради про внесення змін до договору оренди Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо недоведення прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі позивача у зазначеній справі. Так, суд апеляційної інстанції у справі № 927/246/18 визнав безпідставними доводи прокурора про те, що компетентний орган не здійснює відповідні повноваження, оскільки, на відміну від обставин, установлених у справі № 813/2417/17, що розглядається, встановив факти належного здійснення позивачем своїх повноважень у спірних правовідносинах, зокрема вжиття позивачем заходів з метою приведення договірних правовідносин з відповідачем у відповідність до вимог чинного законодавства.
5.22. За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що висновки суду касаційної інстанції не були враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, оскільки висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування статей 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" за встановлених судом апеляційної інстанції підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі не суперечать правовим позиціям, викладеним у наведених постановах Верховного Суду.
5.23. Доводи ТОВ "Архібуд" про те, що, ухвалюючи оскаржену постанову, апеляційний суд допустив порушення статті 236 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованими з огляду на надання судом оцінки бездіяльності компетентного органу, встановлення та дослідження судом апеляційної інстанції обставин справи на виконання вказівок Верховного Суду.
5.24. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з'ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.5. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "Архібуд" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
6.6. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архібуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 813/2417/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак